Рішення № 17872766, 22.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р.

Справа № 5004/1470/11 Суддя господарського суду Волинської області Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амріта"

про стягнення заборгованості в сумі 762 грн. 38 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 296 від 30.06.2011р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - ВАТ "Укртелеком" в особі Волинської філії звернувся з позовом до відповідача - ТзОВ "Амріта" про стягнення 547 грн., з них: 486 грн. 97 коп. заборгованості за надані послуги звязку; 44 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань; 15 грн. 97 коп. 3% річних.

В обґрунтування зазначених позовних вимог посилається на договір № 55-6-05/570/64 про надання послуг бізнес мережі УТЕЛ від 01.12.2004р., додаткові угоди до нього №1 від 01.12.2004р., № 2 від 01.12.2004р. та додатків №1, №2 від 01.12.2004р.; рахунок за послуги звязку 02-00641-041179 від 31.01.2010р., рахунок за послуги звязку 02-00641-041897 від 28.02.2010р., рахунок за послуги звязку 02-00641-042588 від 31.03.2010р., рахунок за послуги звязку 02-00641-043597 від 30.04.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в призначене судове засідання не прибув, свого повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 01.082011р. не виконав. Водночас, судом встановлено, що ухвала суду від 01.08.2011р. про порушення провадження у вказаній справі та призначення її до розгляду направлялась відповідачу за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, однак була повернута відділенням поштового звязку із відміткою «вибула».

Разом з тим, як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходженням ТЗОВ «Амріта»значиться: 43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 48.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

1 грудня 2004 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Волинської філії та ТзОВ "Амріта" було укладене договір № 55-6-05/570/64 про надання послуг звязку бізнес-мережі.

Відповідно до п. 2.1.1. умов договору, відповідачу надавались послуги зв'язку, а, відповідно до п.п.3.1., 3.2. договору, позивач зобовязався не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляти відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг; споживач, в свою чергу оплатити рахунок протягом десяти календарних днів з моменту його отримання.

Разом з тим, останній розрахунки за них, відповідно до п.2.2.3 здійснював частково, в результаті чого виникла заборгованість за період з січня по березень 2010р. в сумі 486 грн. 97 коп.

Факт наданих послуг на суму 486 грн. 97 коп. підтверджується рахунками за послуги звязку 02-00641-041179 від 31.01.2010р., 02-00641-041897 від 28.02.2010р., 02-00641-042588 від 31.03.2010р., 02-00641-043597 від 30.04.2010р.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору про надання послуг. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

На підставі вказаної норми. Позивачем було здійснено нарахування 44 грн. 06 коп. інфляційних втрат та 15 грн. 97 коп. 3% річних.

Водночас, господарським судом встановлено, що 22.06.2010р. порушено провадження у справі № 7/64 - Б про визнання банкрутом ТОВ «Амріта»(м.Луцьк, вул. Рівненська, 48, код ЄДРПОУ 13354225).

Ухвалою господарського суду від 21.10.2010р. затверджений реєстр вимог кредиторів. Вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 55-6-05/570/64 від 01.12.2004р. про надання послуг звязку бізнес-мережі в реєстр вимог кредиторів господарським судом не включені.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Вимоги позивача, які є предметом даного спору виникли до порушення справи № 7/64-Б про банкрутство відповідача, а отже відносяться до конкурсних вимог кредиторів.

Позивач не звертався до суду з кредиторськими вимогами в тридцятиденний строк від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначене також підтверджується ухвалою господарського суду Волинської області від 21.10.2010р., якою затверджено реєстр вимог кредиторів, де вимоги позивача відсутні. В п.4 даної ухвали суд встановив, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Оскільки позивач не звернувся до боржника з даними вимогами в процесі справи про банкрутство, відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то вимоги, що є предметом даного позову, є погашеними.

Відповідно до абзацу другого п. 54 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство” якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє в задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону «України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Аналогічна правова позиція викладена і в п. 8.13 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити.

Суддя В. А. Пахолюк