Постанова № 17872613, 23.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"23" серпня 2011 р. Справа № 5024/301/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя

суддіМуравйов О. В.

Полянський А. Г.

Костенко Т. Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скаргиЛазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області та

Державної екологічної інспекції в Херсонській області

на постанову

відОдеського апеляційного господарського суду

07.06.2011 року

у справі№5024/301/2011 Господарського суду Херсонської області

за позовомДержавної екологічної інспекції в Херсонській області

доЛазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області

простягнення 65154,05 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача: не з'явились не з'явились В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція в Херсонській області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про стягнення 65154,05 грн. збитків, спричинених знесенням зелених насаджень.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.03.2011 року у справі №5024/301/2011 (суддя Александрова Л. І.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Вирішено стягнути з Лазурненської селищної ради на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області з перерахуванням до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Лазурненської селищної ради 65154,05 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року у справі №5024/301/2011 (головуючий суддя Лашин В. В., судді Єрмілов Г. А., Воронюк О. Л.) апеляційну скаргу Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області задоволено частково, рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2011 року у справі № 5024/301/2011 змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області на користь Державної екологічної інспекції в Херсонській області 32577,03 грн. збитків з перерахуванням до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області. Стягнуто з Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області в доход Державного бюджету 325,77 грн. держмита. В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. ст. 3, 19, 129 Конституції України, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 ЦК України, п. 25 Постанови КМУ "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" №198 від 30.03.1994 року, ст. ст. 4І, 4і, 22, 32, 33, 36, 51 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення і постанову, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Державна екологічна інспекція в Херсонській області також звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. ст. 8, 19, 66 Конституції України, ст. ст. 20, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 20, 40 Закону України "Про рослинний світ", ст. ст. 86, 103, 105 ЛК України, у зв'язку з чим просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзиви на касаційні скарги не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Розпорядженням Заступника Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.08.2011 року №03.8-5/493 для перегляду в касаційному порядку справи №5024/301/2011 сформовано колегію суддів у складі: головуючий –Муравйов О. В., судді –Полянський А. Г., Костенко Т. Ф.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що листом від 30.08.2010 року № 2-12-453 Лазурненська селищна рада звернулась до районної державної адміністрації у Скадовському районі Херсонської області для розгляду питання щодо санітарної очистки лісосмуги вздовж автошляху на відрізку Лазурне-Херсон, однак відповіді не отримала.

29.09.2010 року Виконкомом Лазурненської селищної ради прийнято рішення № 124 "Про санітарну очистку лісосмуг" з метою виявлення дерев, що досягли вікової межі та створюють загрозу людям, спорудам, автотранспорту.

Актом без номеру і дати комісією, створеною за згаданим рішенням відповідача, виявлено 67 дерев тополі, що є сухими та знаходяться в аварійному стані, становлять пряму загрозу життю та здоров`ю людей і автотранспорту.

08.12.2010 року Державною екологічною інспекцією в Херсонській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Лазурненською селищною радою та за результатами цієї перевірки складено акт № 03-17/159. Акт підписано представником відповідача без будь-яких застережень та зауважень.

Зазначеним актом встановлено факт здійснення відповідачем за межами смт. Лазурне на території Скадовської райдержадміністрації Херсонської області без відповідних дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів вирубування 61 дерев тополі до ступеня припинення росту в порушення ст. 69, п. 1 ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 724 "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів".

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійсненою вирубкою порушив норми природоохоронного законодавства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну рішення місцевого господарського суду, оскільки зрублені відповідачем дерева були сухими, що передбачає застосування у такому випадку саме положень примітки 2 Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Частиною 2 статті 105 ЛК України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Позивачем розмір шкоди визначений на підставі Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та становить 47683 грн. без індексації та з урахуванням індексації дорівнює 65154,05 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту визначено в Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

В примітці 2 даного додатку встановлено, що за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що саме 61 сухостійне дерево тополі було вирублено відповідачем, про що зазначено позивачем у позовній заяві.

Переоцінка доказів та встановлення обставин справи, які не були встановлені судом першої або апеляційної інстанції не входить до компетенції касаційної інстанції в силу приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що оскільки зрублені відповідачем дерева були сухими, для обрахування розміру шкоди необхідно застосовувати положення примітки 2 Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року.

З урахуванням наведеного, розмір шкоди, що підлягає стягненню з Лазурненської селищної ради за порушення природоохоронного законодавства, становить саме 32577,03 грн.

В обґрунтування касаційної скарги, Лазурненська селищна рада стверджує про неправильне застосування до спірних правовідносин норм, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665, оскільки знесений сухостій не відноситься до лісового фонду, колегія суддів відхиляє, оскільки апеляційним судом встановлено, що відповідач не довів, що вирубування 61 дерев тополі відбулося на площі меншою 0,1 га.

Доводи Державної екологічної інспекції в Херсонській області про необхідність використання положень Додатку №1 і приміткою 3, колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Виходячи з встановлених обставин, суд апеляційної інстанцій вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин і дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За таких обставин касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року у справі №5024/301/2011 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. Г. Полянський

Т .Ф. Костенко