Постанова № 17872586, 11.08.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року Справа № 5019/1076/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Василишин А.Р. , судді Юрчук М.І. при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №12 від 10.08.2011р.)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 03.12.2010р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на рішення господарського суду Рівненської області від 23.06.11 р. у справі №5019/1076/11 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива"

про стягнення в сумі 131 170 грн. 36 коп.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено повністю позов ТОВ "Техносоюз-Д" до ТОВ СП "Нива" про стягнення 131 170,36 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 89 379,30 грн. - основного боргу, 34 635,36 грн. - збитків внаслідок інфляції, 7 155,70 грн. - 3% річних, 1311,70 грн. - витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині стягнення збитків внаслідок інфляції, 3% річних, витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки висновки, зроблені судом першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Свої доводи обґрунтовує тим, що ТОВ "Техносоюз-Д" зобов'язувався виконати роботи за Договором підряду №47 до 01 серпня 2008 року. Згідно п.п.3.1, 3.2. Договору, розрахунки по ньому проводяться протягом 7-ми банківських днів з моменту підписання актів здачі-прийняття робіт, однак дата підписання на актах здачі-прийняття робіт відсутня, а тому і прострочення в оплаті виконаних робіт відсутнє.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає дане рішення прийнятим у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача - безпідставною, оскільки свої зобов'язання по Догвору підряду ним були виконанні у повному обсязі та у встановлений термін - до 01 серпня 2008 року, про що свідчать підписані ТОВ СП "Нива" акти здачі-прийняття виконаних робіт та відсутність будь-яких зауважень зі сторони відповідача. В зв'язку із тим, що акти не містять дати їх підписання, відповідач повинен був провести розрахунки протягом 7-ми днів після закінчення робіт, тобто до 07 серпня 2008 року.

Представники сторін в судовому засіданні повністю підтримали свої доводи та заперечення стосовно апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила, що:

09 червня 2008 року, між ТОВ "Техносоюз-Д", як підрядником, та ТОВ СП "Нива", як замовником, було укладено Договір підряду №47, відповідно до п.п.1.1, 1.2., 2.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати роботи по реконструкції обладнання газової печі та вапнякового відділення, з метою покращення роботи схеми видалення піску. Загальна вартість робіт, визначена кошторисом (Додаток №2 до Договору) та складає 102 723,29 грн.

Пунктами 3.1.та 3.2. Договору передбачено, що приймання виконаних робіт проводиться на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт з зазначенням їх об'єму та якості. Дозволяється поетапне приймання робіт по даному Договору №47. Розрахунки по даному договору проводяться протягом 7-ми банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Позивачем були виконані підрядні роботи вчасно у розмірі встановленого договором на суму 102 723,30 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідач, в свою чергу, за виконані роботи розрахувався частково в сумі 13 344,00 грн. шляхом заліку взаємних розрахунків за проживання працівників позивача під час проведення робіт по Договору підряду, на підставі виставлених відповідачем рахунків №61 від 31 липня 2008 року на суму 2 340,00 грн., №72 від 29 серпня 2008 року на суму 4 320,00 грн., №97 від 30 вересня 2008 року на суму 4 920,00 грн., №114 від 31 жовтня 2008 року на суму 1 764,00 грн. Таким чином, несплаченими залишилися 89 379,30 грн.

27 травня 2011 року, у звязку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 131 170,36 грн., з яких 89379,30 грн. основного боргу, 34635,36 грн. - інфляційних, 7155,70 грн. - 3% річних та судових витрат по справі.

23 червня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Техносоюз-Д" до ТОВ СП "Нива" та стягнуто з відповідача на користь позивача 89379,30 грн. - основного боргу, 34 635,36 грн. - збитків внаслідок інфляції, 7 155,70 грн. - 3% річних, 1311,70 грн. - витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з глави 61 ЦК України, договір підряду є оплатним, і обовязку підрядчика виконати певну роботу відповідає обовязок замовника прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобовязання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому позивач нарахував відповідачу 7 155,70 грн. - 3% річних та 34 635,36 грн. - збитків від інфляції.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розрахунки за Договором підряду №47 повинні були здійснитись протягом 7 днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Так як акти не містять дати їх підписання, то розрахунки повинні були повестись позивачем протягом 7-ми днів після встановленого терміну закінчення робіт, тобто до 07 серпня 2011 року включно, а тому вищезазначений розрахунок заборгованості є вірним, так як факт несвоєчасної та неповної оплати виконаних робіт підтверджується наявними у справі доказами.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач в судовому засіданні не надав.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст.43 ГПК України із всебічним, повним і обєктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 23.06.11 р. у справі №5019/1076/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5019/1076/11 повернути на адресу господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.