Рішення № 17872322, 22.08.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 22/5025/1155/11 За позовом Комунального підприємства "Славутське житлове-комунальне об'єднання" м. Славута

до Славутської районної профспілкової організації працівників державних установ м. Славута

про стягнення 1999,41 грн., з яких 1552,21грн. основного боргу, 110,61грн. пені, 66,80грн. 3% річних, 269,79грн. інфляційних витрат

Суддя Заверуха С.В.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 по довіреності №2 від 03.02.2010р.

відповідача: не зявився

Повне рішення складено та підписано 22.08.2011р.

Суть спору: Позивач комунальне підприємство „Славутське житлово-комунальне обєднання” (позивач) звернулось з позовною заявою до Славутської районної профспілкової організації працівників державних установ (відповідач) про стягнення з останнього 1999,41грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання, з яких 1552,21 грн. основний борг, 110,61 грн. пеня, 66,80 грн. три процента річних, 269,79 грн. інфляційні.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 27.10.2006р. між сторонами був укладений договір про надання послуг з теплопостачання №99, відповідно до умов якого відповідач зобовязувався своєчасно оплачувати надані послуги з теплопостачання на підставі рахунків. Проте, відповідач свої договірні зобовязання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконує, не оплачує надані ЖКО послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим станом на 01.06.2011р. існує борг перед позивачем в сумі 1552,21 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Крім того, відповідно до п.7.1. даного договору, позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 110,61грн. (за період прострочення з грудня 2010р. по травень 2011р.), 66,80грн. 3% річних та інфляційних витрат у сумі 269,79грн. згідно поданого розрахунку.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обємі, посилаючись на те, що вони підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив назву відповідача (з огляду на установчі документи), а саме просить суд вважати відповідачем Славутську районну профспілкову організацію працівників державних установ м. Славута.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції від 30.06.2011р., причини неявки суду не повідомив.

Крім того, ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача, вказану в ЄДР. При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Миру, 14 А, код 34432514.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.20011р. Славутська районна профспілкова організація працівників державних установ зареєстрована за адресою: 30000, Хмельницька область, м. Славута, площа Шевченка, 8, код 23564082.

27.10.2006р. між комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (надалі ЖКО) та Районною організацією працівників державних установ (надалі Споживач) був укладений договір №99 про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води, відповідно до п. 1. якого ЖКО зобов'язалося з жовтня - листопада 2006р. відпускати споживачу теплову енергію на опалення та забезпечувати підігрівання води в опалювальний період, визначений ВК Славутської міської ради, з врахуванням фактичної подачі газу і електроенергії на котельні.

Згідно п.3 Договору вартість послуг становить: однієї Гкал для споживачів з лічильниками, щомісяця в опалювальний період 189,73 грн., для інших споживачів без лічильників на 1м2 опалювальної площі щомісяця в опалювальний період 5,40 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору опалювальна площа складає 6,0 м2, Червона площа, 8а.

Пунктами 5.1., 5.4., 5.6. Договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку. Споживач, який має прилади обліку, до 26 числа поточного місяця подає рапорт про фактичне споживання теплової енергії. У випадку відсутності приладів обліку теплової енергії, ЖКО здійснює нарахування за встановленим тарифом за 1 м2 відносно опалювальної площі.

Всі розрахунки за даним Договором проводяться на підставі рахунків, виписаних ЖКО до оплати в грошовій формі. термін розрахунків встановлюється до 10 числа місяця, що йде за звітним. При несвоєчасній оплаті нараховується пеня у розмірі 1% за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ звітного місяця (п.п. 7.1., 7.2. Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору про зміну тарифів ЖКО повідомляє споживача особисто або через місцеві засоби масової інформації.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє протягом 5-ти років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії даного Договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то даний договір вважається дійсним на наступний рік (п.п. 18.1., 18.2. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Заяв про припинення дії договору від 27.10.2006р. або зміни його умов не надходило.

Щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем виставлено рахунки: №80 від 19.06.2008р. за червень на суму 11,95 грн., від 16.07.2008р. за липень на суму 11,95 грн., від 16.08.2008р. за серпень на суму 11,95 грн., від 16.09.2008р. за вересень на суму 11,95 грн., від 26.10.2008р. за жовтень на суму 65,00 грн., від 19.11.2008р. за листопад на суму 67,50 грн., від 19.12.2008р. за грудень на суму 67,50 грн., від 19.01.2009р. за січень на суму 67,50 грн., від 19.02.2009р. за лютий на суму 67,50 грн., від 17.03.2009р. за березень на суму 67,50 грн., від 19.04.2009р. за квітень на суму 65,00 грн., від 16.05.2009р. за травень на суму 11,95 грн., від 16.06.2009р. за червень на суму 11,95 грн., від 16.07.2009р. за липень на суму 11,95 грн., від 15.08.2009р. за серпень на суму 11,95 грн., від 19.12.2009р. за вересень на суму 11,95 грн., від 19.10.2009р. за жовтень на суму 65,00 грн., від 19.11.2009р. за листопад на суму 67,50 грн., від 19.12.2009р. за грудень на суму 67,50 грн., від 19.01.2010р. за січень на суму 67,50 грн., від 19.02.2010р. за лютий на суму 67,50 грн., від 17.03.2010р. за березень на суму 67,50 грн., від 19.04.2010р. за квітень на суму 65,00 грн., від 16.05.2010р. за травень на суму 11,95 грн., від 16.06.2010р. за червень на суму 11,95 грн., від 16.07.2010р. за липень на суму 11,95 грн., від 15.08.2010р. за серпень на суму 11,95 грн., від 19.12.2010р. за вересень на суму 11,95 грн., від 19.10.2010р. за жовтень на суму 65,00 грн., від 19.11.2010р. за листопад на суму 67,50 грн., від 19.12.2010р. за грудень на суму 67,50 грн., від 19.01.2011р. за січень на суму 67,50 грн., від 19.02.2011р. за лютий на суму 67,50 грн., від 17.03.2011р. за березень на суму 67,50 грн., від 19.04.2011р. за квітень на суму 65,00 грн., від 16.05.2011р. за травень на суму 11,95 грн. Всього на загальну суму 1581,75 грн.

Представником позивача в судовому засіданні надані письмові пояснення контролера КП "Славутське ЖКО" Скорохода М.В., згідно яких останній повідомив про систематичне вручення відповідачу рахунків за послуги з теплопостачання, а в разі зміни тарифів на послуги з теплопостачання повідомляв про це споживача при врученні рахунків.

Однак, відповідач виставлені йому до оплати рахунки за послуги з теплопостачання не сплачує належним чином, у зв'язку з чим станом на 01.06.2011р. у нього виникла заборгованість в сумі 1 552,21грн. (1581,75 грн.-29,54 грн. (сплата заборгованості відповідачем в березні 2009 року), що стало підставою для позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Проаналізувавши умови укладеного комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" та Районною організацією працівників державних установ договору про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води №99 від 27.10.2006р., суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 1552,01 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором №99 від 27.10.2006р., виставленими до оплати рахунками.

Відповідачем доказів погашення заборгованості у повному об'ємі не надано.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 1552,21 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 110,61 грн., розраховану за період з грудня 2010р. по червень 2011р., згідно розрахунку наданого в матеріали справи.

Згідно ст. 230 ГК України передбачено обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, сторонами в договорі про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води (п. 7.2.) передбачено, що при несвоєчасній оплаті нараховується пеня у розмірі 1% за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ звітного місяця.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Через несвоєчасне виконання зобовязань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 110,61 грн. за період з грудня 2010р. по червень 2011р., яка нарахована із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, однак позивачем не враховано норми пункту 6 ст. 232 ГК України, а тому з врахуванням визначеного позивачем періоду та з огляду на терміни прострочення виконання зобов'язання по оплаті за спожиту теплову енергію (до 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 7.2. договору), правомірним буде нарахування пені по рахунку за травень 2010р. з 01.12.2010р. по 11.12.2010р., за червень 2010р. з 01.12.2010р. по 11.01.2011р., за липень 2010р. з 01.12.2010р. по 11.02.2011р., за серпень 2010р. з 01.12.2010р. по 11.03.2011р., за вересень 2010р. з 01.12.2010р. по 11.04.2011р., за жовтень 2010 р. з 01.12.2010р. по 11.05.2011р., за листопад 2010 р. з 11.12.2010р. по 31.05.2011р., за грудень 2010р. з 11.01.2011р. по 31.05.2011р., за січень 2011р. з 11.02.2011р. по 31.05.2011р., за лютий 2011р. з 11.03.2011р. по 31.05.2011р., за березень 2011р. з 11.04.2011р. по 31.05.2011р., за квітень 2011р. з 11.05.2011р. по 31.05.2011р. Таким чином, за розрахунком суду пеня складатиме 22,80 грн.

Звідси позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 110,61 грн. підлягають задоволенню судом частково, саме в сумі 22,80 грн., в решті частині в сумі 87,81 грн. суд відмовляє з огляду на необґрунтованість.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 66,80 грн., розрахованих з червня 2008р. по травень 2011р. включно, та інфляційні втрати в сумі 269,79 грн., розрахованих за червень 2008 р. по травень 2011 р. включно.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок трьох процентів річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Однак перевіривши розрахунок заборгованості з врахуванням інфляційних втрат, доданий позивачем до матеріалів справи, суд знайшов в ньому помилку, оскільки за розрахунком суду інфляційні втрати складатимуть 232,9 грн., тоді як позивачем нараховано 269,79 грн.

Приймаючи до уваги вищезазначене позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 269,79 грн. підлягають задоволенню судом частково, саме в сумі 232,9грн., в решті частині в сумі 36,89 грн. слід відмовити з огляду на необґрунтованість.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами у справі, що на виконання умов договору №99 від 27.10.2006р. позивач відпускав відповідачу теплову енергію на опалення, що підтверджується виставленими до оплати останньому рахунками.

Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 1552,21грн. за спожиту електричну енергію, 22,80 грн. пеня, 232,9 грн. інфляційні втрати, 66,80 грн. три проценти річних, загалом 1874,71 грн., яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (93,76%).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Славутське житлове-комунальне об'єднання" м. Славута до Славутської районної профспілкової організації працівників державних установ м. Славута про стягнення 1999,41 грн. задовольнити частково.

Стягнути зі Славутської районної профспілкової організації працівників державних установ м. Славута (30000, Хмельницька область, м. Славута, площа Шевченка, 8, код 23564082) на користь Комунального підприємства "Славутське житлове-комунальне об'єднання" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Миру, 14 А, код 34432514) 1552,21 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят дві гривні 21 коп.) основного боргу, 22,80 грн. (двадцять дві грн. 80) пені, 66,80 (шістдесят шість гривень 80 коп.) три процента річних, 232,9 грн. (двісті тридцять дві гривні 90 коп.) інфляційних втрат, 95,64 грн. (дев'яносто п'ять гривень 64 коп.) державного мита, 221,27 грн. (двісті двадцять одну гривню 27 коп.) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.: 1- до справи, 2 - позивачу, 3- відповідачу.

Повне рішення складено та підписано 22.08.2011р.

Помічник судді Гураль Л.Л.