Рішення № 17872261, 17.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2011 р. Справа № 5023/6676/11

вх. № 6676/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, першого відповідача - ОСОБА_2, за дорученням; другого відповідача - не з"явився, 3-ї особи ОСОБА_3, за дорученням

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "ГІМ", м. Харків

до Управління Держкомзему у м. Харків, м. Харків (перший відповідач) та Харківської міської ради, м. Харків (другий відповідач)

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", м. Харків

про відшкодування шкоди, визнання права та зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. завданої шкоди; визнати за позивачем який є власником нежитлових будівель літ. “Р-2”загальною площею 1947,4 кв.м. та літ “Ш-2”загальною площею 349,9 кв.м., що розташовані за адресою селище Плиткове, 13 у місті Харкові, право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4689 Га розташованою за адресою місто Харків, селище Плиткове, 13, згідно державного акту на право постійного користування землею сер. ІІ-ХР № 005571. Крім того, позивач просить суд зобовязати відповідача присвоїти кадастровий номер з відкриттям Поземельної книги із внесенням відомостей про право постійного користування позивача земельною ділянкою площею 0,4689 Га розташованою за адресою місто Харків, селище Плиткове, 13, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР № 005571 та замінити цей державний акт на право постійного користування землею за зверненням позивача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

17.08.2011 року до господарського суду від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає позов негобгрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши наданий відзив, долучає його до матеріалів справи.

17.08.2011 року до господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд залучити до участі у справі в якості іншого відповідача - Харківську міську раду.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за доцільне заяву позивача задовольнити та залучити до участі у справі в якості іншого відповідача Харківську міську раду.

17.08.2011 року до господарського суду від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує та просить суд розглядати зазначену справу за наявними в ній матеріалами та без участі представника Харківської міської ради.

Суд, дослідивши наданий відзив долучає його до матеріалів справи. Щодо клопотання другого відповідача, суд зазначає наступне. Враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, суд знаходить правові підстави для задоволення клопотання другого відповідача як такого, що не суперечить нормам діючого законодавства.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника першого відповідача, третьої особи, суд встановив наступне.

ПП “ГІМ” є власником нежитлових будівель літ. “Р-2”загальною площею 1947,4 кв.м. та літ “Ш-2”загальною площею 349,9 кв.м., що розташовані за адресою: селище Плиткове, 13 у місті Харкові, що підтверджується витягами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 20036065 від 28.08.2008 року та № 25326734 від 16.02.2010 року виданими комунальним підприємством “Харківське міське бюро технічної інвентаризації”.

Відповідно до розпорядження виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 12 січня 2001 року № 47, ПП “ГІМ” було надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,4689 га розташовану за адресою місто Харків, селище Плиткове, 13, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд та видано відповідний державний акт на право постійного користування землею сер. ІІ-ХР № 005571.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію та довідки головного управління статистики у Харківській області адресою ПП “ГІМ” є: 61032 м. Харків, Орджонікідзевський р-н, селище Плиткове, буд. 13.

З огляду на наведене ПП “ГІМ” є землекористувачем земельної ділянки площею 0,4689 га розташованої за адресою місто Харків, селище Плиткове, 13 та власником нерухомого майна що знаходиться на зазначеній земельній ділянці.

У державному акті на право постійного користування землею сер. ІІ-ХР № 005571, щодо земельної ділянки площею 0,4689 Га розташованої за адресою місто Харків, селище Плиткове, 13, було допущено помилку щодо зазначення адреси розташування земельної ділянки, а саме замість м. Харків селище Плиткове 13 вказано м. Харків провулок Плитковий 13.

Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (стаття 319 ЦК України).

На підставі вищенаведеного та відповідно до вимог законодавства, а саме ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України ПП “ГІМ” має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать законодавству, та використовувати його як для здійснення господарської діяльності так і для іншої.

Постановою КМУ від 09.09.2009 року N 1021 затверджено Порядок ведення Поземельної книги, який визначає процедуру ведення Поземельної книги -документа, що є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Згідно із п. 6 розділу "Ведення Поземельної книги" Порядку, Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в районах, містах обласного значення, мм. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача до відповідача щодо визнання права постійного користування та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо присвоєння кадастрового номеру є обґрунтованими, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди, яку вимагає позивач, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розглядаючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн., суд приходить до висновку, що вони є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено доказів наявності шкоди, якими саме діями чи бездіяльністю відповідачі спричинили моральну шкоду, причинно-наслідкового звязку між діями чи бездіяльністю відповідачів та наслідками, тобто спричиненням відповідачами моральної шкоди позивачу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові -на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Приватним підприємством "ГІМ" (код ЄДРПОУ 30412714) як власником нежитлових будівель літ. «Р-2» загальною площею 1947,4 кв.м. та літ «Ш-2» загальною площею 349,9 кв.м., що розташовані за адресою селище Плиткове, 13 у місті Харкові, право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4689 Га розташованою за адресою місто Харків, селище Плиткове, 13, згідно державного акту на право постійного користування землею сер. ІІ-ХР № 005571.

Зобов'язати Управління Держкомзему у місті Харкові присвоїти кадастровий номер з відкриттям Поземельної книги із внесенням відомостей про право постійного користування Приватного підприємства "ГІМ" (код ЄДРПОУ 30412714) земельною ділянкою площею 0,4689 Га розташованою за адресою місто Харків, селище Плиткове, 13, згідно державного акту на право постійного користування землею сер. ІІ-ХР № 005571 та замінити цей акт за зверненням Приватного підприємства "ГІМ" (код ЄДРПОУ 30412714).

Стягнути з Управління Держкомзему у місті Харкові (61003, м.Харків, вул. Квітки-Основ'яненко 7, код 25859048) на користь Приватного підприємства "ГІМ" (61032, м. Харків, селище Плиткове, 13, код ЄДРПОУ 30412714) - 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 18 серпня 2011 року