Рішення № 17872084, 18.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р. Справа № 5016/1942/2011(3/130)

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

адреса для листування: АДРЕСА_2

До відповідача: Кооперативного підприємства «Троянда»

54000, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 64

Про: стягнення заборгованості в сумі 2495,20 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції 2326,08 грн., 3% річних, які складають суму 25,40 грн., штрафні санкції у вигляді пені в сумі 143,72 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2009 р., акту звіряння розрахунків, який підтверджує заборгованість в сумі 2256,14 грн., норм ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що за поставки товарів від 09.09.08 р. та 23.10.10 р. відповідач не розрахувався.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував, свого представника двічі в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

18.08.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

06 листопада 2009 р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № НК-12/6646, згідно з умовами якого позивач, як продавець, зобовязався передати у власність покупця товар, а відповідач, як покупець, зобовязався прийняти цей товар, сплатити його вартість та своєчасно повертати тару відповідно з умовами цього договору.

За умовами цього договору сторони визначили, що вид, асортимент, ціна та загальна вартість товару визначається в накладних, які є невідємною частиною даного договору. Перехід права власності на товар до покупця відбувається з моменту фактичної передачі товару представнику покупця. Датою передачі товару є дата підписання товарної накладної представником покупця. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем з моменту підписання товарної накладної: за кількістю згідно кількості та/або вагою, вказаною у товарних накладних; за якістю - згідно сертифікатам якості, ДСТУ та стандартам (пункти 2.2, 3.5, 3.6, 3.7 договору).

Відповідно до розділу 4 договору оплата за придбаний товар, який передається по даному договору, здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу продавця (з оформленням прибутково-касових документів), або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаному в розділі 9 договору протягом пяти банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Спірні правовідносини які склалися між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про купівлю-продаж.

Так, згідно з приписами ст. 655, пунктів 1, 2, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вказаного договору позивач передав у власність (поставив) товар на загальну суму 2626,14 грн. за товаро - транспортними накладними:

1). № ПНИ 205665 від 23.10.10 р. на суму 1516,56 грн.

2). № ПНИ 201734 від 08.10.10 р. на суму 480,60 грн.

3). № ПНИ 194201 від 09.09.10 р. на суму 628,98 грн.

Акт звірки між сторонами за період з 01.09.10 08.02.11 р., на який в обґрунтування своїх вимог посилається позивач, має запис про кінцеве сальдо на користь позивача в розмірі 2256,14 грн.

Спір у позивача виник саме по двом накладним повністю (1 та 2) та по 3 накладній частково, оскільки відповідач сплатив за отриманий товар лише 370,00 грн., про що свідчить прибутковий касовий ордер. Внаслідок чого, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 2256,14 грн. (1516,56+480,60+258,98).

Дослідивши та оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України докази надані позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позов виходячи з наступного:

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, а саме - не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобовязань, щодо повної сплати продавцю грошових коштів за отриману продукцію.

На підставі наведеного, суд встановив, що борг відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 2256,14 грн.

Пунктом 5.2.1 договору сторони обумовили, що у разі несвоєчасної оплати за отриманий товар, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від його вартості за кожний день прострочки платежу.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеного вбачається, що позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобовязання, а саме 69,94 грн. - збитків від інфляції, 3% річних 25,40 грн. та пені в сумі 143,72 грн.

Та оскільки, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені права та законні інтереси позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кооперативного підприємства «Троянда»(54000, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 64, код ЄДРПОУ 32189370) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 2256,14 грн., 69,94 грн. - збитків від інфляції, 3% річних 25,40 грн., пені в сумі 143,72 грн., 102,00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 22.08.2011 року.