Рішення № 17871984, 17.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.11 Справа№ 5015/3390/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шредер”, м. Тернопіль

До відповідача: Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради, м. Трускавець

Про стягнення 30 569,84 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Бригідир Н.Г. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ «Шредер»до Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради про стягнення 30 569,84 грн. заборгованості.

В судовому засіданні 01.08.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи. В зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 17.08.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.08.2011 року позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 17.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

10.10.2007 року між СП «Ватра-Шредер»(Генпідрядник), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Шредер” та Управлінням житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради (Замовник) було укладено договір №73-05 про виконання робіт та додаток №3 до договору від 10.10.2007 року.

На виконання умов договору та додатку №3 до договору позивач виконав роботи по відповідному об’єкту загальною вартістю 30 569,84 грн., за які відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання не виконав.

Позивачем відповідачу було направлено лист від 03.11.2010 року та претензію від 19.05.2011 року про оплату заборгованості, які залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 30 569,84 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 73-05 від 10.10.2007 року та додатку до договору від 10.10.2007 року позивач виконав відповідачу роботи по реконструкції мережі вуличного освітлення бульвару Дрогобича, бульвару Торпосевича в м.Трускавець загальною вартістю 30 569,84 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року та актом звірки розрахунків від 11.05.2011 року, які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до п. 3.1 даного договору Замовник здійснює оплату за виконані роботи на умовах: 30% авансовий платіж на протязі 30 днів з моменту підписання даного договору, 70% оплата на протязі 10 днів з моменту підписання акту про прийняття робіт.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 39 569,84 грн. за виконані роботи, які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 305,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 1, код ЄДРПОУ 22410879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шредер” (46005, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46 б, код ЄДРПОУ 00231024) –30 569,84 грн. –основного боргу, 305,70 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.08.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.