Ухвала суду № 17871892, 29.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29.07.11№ 05-5- 39 / 8592 Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорант"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 25.08.2011 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Фактично позовна заява № б/н від 25.08.2011 р. підписана ОСОБА_1

Проте, у позовній заяві не зазначено а ні чий це представник учинив підпис, а ні індивідуалізуючі ознаки довіреності, саме відповідно до якої ОСОБА_1 підписав позовну заяву, а тому суд позбавлений можливості визначити у останнього наявність чи відсутність відповідних повноважень.

У залученій до позовної заяви довіреності № б/н від 08.12.2009 р. визначається, зокрема, право ОСОБА_1 " ...подавати ... позовні заяви ... підписувати їх від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Лорант". Однак, в довіреності № б/н від 08.12.2009 р. відсутній засвідчений зразок підпису ОСОБА_1., а тому суду не доведено, що наявний у позовній заяві підпис належить саме уповноваженій на це особі та на виконання довіреності № б/н від 08.12.2009 р., т.т. належить особі, яка має право підписати позовну заяву.

Крім того, довіреність № б/н від 08.12.2009 р. видана директором товариства з обмеженою відповідальністю "Лорант" ОСОБА_2, повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення тощо відсутні).

Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

У якості доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до позовної заяви додані платіжні доручення №№ 4, 5 від 22.07.2011 р.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Наведені платіжні доручення №№ 4, 5 від 22.07.2011 р. не можуть вважатись такими, що відповідає всім переліченим вище вимогам, оскільки до позовної заяви не додано належних доказів того, що "фин. менеджер" ОСОБА_3. має право другого підпису.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для заповнення реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Наведені платіжні доручення №№ 4, 5 від 22.07.2011 р. оформлені з порушенням вимог вище вказаної Інструкції (відсутні відбиток печатки платника та підписи уповноважених осіб платника), а тому не можуть бути прийняті судом як належні докази.

Суд також звертає увагу, що відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

Як вбачається з платіжного доручення № 5 від 22.07.2011 р., доданого до позовної зяви у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позивачем не вірно вказаний реквізит Отримувача, а саме: УДК у Шевченківському р-ні м. Києва.

З огляду на наведене, платіжні доручення №№ 4, 5 від 22.07.2011 р. не приймаються судом у якості належних доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються, зокрема, докази надіслання її копії та доданих до неї документів відповідачам у справі.

Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Фактично у позовній заяві у якості адреси місцезнаходження відповідача зазначено наступну адресу: 03680, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45.

Натомість, з невідомих присчин позивач направив позовну заяву і додані до неї документи на іншу адресу відповідача, а саме: 01000 Київ, що підтверджується доданим до позовної заяви фіскальним чеком № 5603 від 25.07.2011 р., а згідно опису вкладення у цінний лист від 25.07.2011 р. - 03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45.

Крім того, суд звертає увагу, що позовна заява фактично датована 25.08.2011 р., а отже, її не можливо відправити 25.07.2011 р.

За таких обставин, суд не приймає у якості належних доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу фіскальний чек № 5603 від 25.07.2011 р. та опис вкладення у цінний лист від 25.07.2011 р.

З огляду на зазначене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню позивачеві без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. п. 1, 4, 6,10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Суддя О.В. Гумега