Рішення № 17871858, 08.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/20808.07.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс"

Про розірвання договору та стягнення 24 349,00 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. (дов. б/н від 06.04.2011р.)

від відповідача Савенко О. Ю.

У судовому засіданні 08 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

о б с т а в и н и с п р а в и:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" про розірвання договору №040110 від 04.01.2010р. та стягнення 24 349,00 грн. заборгованості, з яких 21000,00 грн. заборгованість по оплаті щомісячної абонентської плати, а також пеня за порушення договору №040110/ТО від 04.01.2010р. в сумі 3234,00 грн. та в сумі 115,50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.04.2011р. порушено провадження у справі №24/208 та призначено справу до розгляду на 17.06.2011р.

У судових засіданнях 17.06.2011р. та 01.07.2011р. оголошувалися перерви для надання сторонами доказів.

У судовому засіданні 08.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві за вх. №11427 від 20.04.2011р. Представник відповідача позов визнав частково на суму 115,50 грн. та заперечував проти інших вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані докази та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-

в с т а н о в и в :

04.01.2010р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі позивач, або виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Адвентіс»(надалі відповідач, або замовник) укладений договір №040110/ТО від 04.01.2010р. на ремонт та технічне обслуговування обладнання (надалі договір №040110/ТО).

Відповідно до п. 2.1. договору №040110/ТО, виконавець зобовязується виконати повне технічне обслуговування (надалі - ТО) та сервісний ремонт обладнання, яке знаходиться в гіпермаркеті «Караван Київ»за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12 (надалі обєкт ), а замовник приймати та оплачувати належні виконані роботи згідно з актом виконаних робіт.

Найменування, види моделей обладнання зазначені в додатку №1, який є невідємною частиною даного договору (п. 2.2. договору №040110/ТО).

Згідно з п. 3.1. договору №040110/ТО, щомісячна абонентська плата за повне ТО складає 10500,00 грн. без урахування ПДВ. У вартість щомісячного повного ТО включені роботи, передбачені в додатку №4 до даного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору №040110/ТО, оплата послуг виконавця за абонентське ТО проводиться замовником шляхом щомісячного перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 100% за поточний місяць, але не пізніше 15 числа наступного місяця.

Згідно з п. 4.1. договору №040110/ТО, виконавець приймає від замовника обладнання на повне ТО по акту технічного стану обладнання (додаток №3 до даного договору).

Відповідно до п. 5.3. договору №040110/ТО, виконавець зобовязаний вести журнал виконаних робіт.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначає, що з 01.02.2011р. йому було заборонено доступ до обладнання та приміщень, в якому воно знаходиться, в результаті чого виконання робіт відповідно до умов договору не відбулося. Проте зазначена обставина не звільняє відповідача від обовязку сплачувати щомісячну абонентську плату за договором №040110/ТО.

Позивач звертався до відповідача з претензіями: №1 від 16.02.2011р., №2 від 16.02.2011р., №3 від 25.02.2011р., №3 від 15.03.2011р. та №4 від 29.03.2011р., в яких повідомляв про створені ТОВ «Адвентіс»перешкод у виконанні позивачем договору №040110/ТО, а також про порушення відповідачем строків оплати робіт. Копії претензій та доказів їх надсилання відповідачу долучені до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що відповідач прострочив на один день оплату послуг за січень 2011р. Рахунок №3 від 31.01.2011р. виставлений відповідно до акту виконаних робіт №9 від 31.01.2011р., був оплачений відповідачем 16 лютого 2011р., у звязку з чим останньому нарахована пеня із розрахунку 1% від простроченої абонентської плати за місяць, яка становить 115,50 грн.

За викладених обставин позивач наполягає на стягненні з відповідача:

щомісячної абонентської плати за лютий 2011р. в сумі 10500,00 грн., відповідно до рахунку №4 від 25.02.2011р. та акту виконаних робіт №15 від25.02.2011р. за лютий 2011р.,

щомісячної абонентської плати за березень 2011р. в сумі 10500,00 грн., відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000019 від 28.03.2011р. та акту виконаних робіт №23 від 23.03.2011р. за березень 2011р.,

пені в сумі 3234,00 грн., за несплату щомісячної абонентської плати за лютий 2011р. та за березень 2011р., обрахованої за період з 16.03.2011р. по 12.04.2011р.

пені в сумі 115,50 грн. за прострочення оплати робіт за січень 2011р.

Позивач також просить розірвати договір на ремонт та технічне обслуговування обладнання №040110/ТО від 04.01.2010р.

Відповідач визнав факт прострочення оплати вартості технічного обслуговування за січень 2011р. на один день. У відзиві на позовну заяву проти задоволення інших вимог позивача відповідач заперечив посилаючись на невиконання ФОП ОСОБА_2. у повному обсязі зобовязань за договором на надання послуг з ремонту та технічного обслуговування обладнання.

Крім цього, відповідач стверджує, що листом від 18.02.2011р. він повідомив позивача, про невиконання останнім з 01.02.2011р. сервісного обслуговування та розірвання договору №040110/ТО від 04.01.2010р. А отже, вказаний договір є розірваним за ініціативою відповідача.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договір №040110/ТО від 04.01.2010р. на надання послуг з ремонту та технічного обслуговування обладнання, укладений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Адвентіс»поєднує в собі умови договору підряду та договору про надання послуг, що відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.3, ч.1 ст. 627, ч.2 ст. 626 ЦК України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 9.1. договору №040110/ТО, здача-прийомка робіт по технічному обслуговуванню оформлюється двостороннім актом виконаних робіт.

Роботи вважаються прийнятими в день передачі результатів з виконанням всіх вимог даного договору, якщо інше не передбачено в протоколах (п. 9.3. договору №040110/ТО).

Таким чином, в договорі №040110/ТО сторони визначили порядок здачі-приймання виконаних робіт та встановили що документом, складання якого підтверджує факт їх належного виконання виконавцем та прийняття замовником, є акт приймання виконаних робіт. Тобто, саме акт приймання виконаних робіт є правовою підставою для проведення розрахунку по договору.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона має підтвердити ті обставини, якими вона обґрунтовує свої доводи та заперечення належними та допустимими доказами, і відповідно, саме позивач повинен підтвердити такими доказами надання послуг з ремонту та технічного обслуговування обладнання та прийняття вказаних послуг відповідачем.

В підтвердження належного виконання договору №040110/ТО ФОП ОСОБА_2. посилається на акт виконаних робіт №15 від 25.02.2011р. за лютий 2011р. на суму 10500,00 грн., а також, акт виконаних робіт №23 від 23.03.2011р. за березень 2011р. на суму 10500,00 грн.

Проте зазначені акти приймання виконаних робіт, копії яких додані до позовної заяви, відповідачем не підписані.

Представник відповідача на протязі розгляду справи категорично спростовував факт виконання позивачем у вказаний період технічного обслуговування обладнання та пояснив, що жодний документ який підтверджує прийняття вказаних робіт, відповідачем не складався і не підписувався.

З огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів виконання ним робіт в обумовлених договором №040110/ТО обсягах та прийняття відповідачем вказаних робіт, відповідно до визначеного договором порядку, господарський суд дійшов висновку, що зазначені факти є непідтвердженими.

Господарський суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що роботи по технічному обслуговуванню обладнання нібито вважаються прийнятими відповідачем згідно з п. 9.4 договору №040110/ТО.

Відповідно до п. 7.6. вказаного договору, виконавець щомісячно, до 25 числа надає для узгодження план-графік обладнання, належного для сервісного обслуговування в наступному місяці.

Пунктомом 10.3.7 договору передбачено, що виконавець та замовник погоджують час та дати проведення обслуговування обладнання.

Відповідач наполягає на тому що позивач не надавав йому на затвердження передбачені договором плани-графіки обладнання, належного для сервісного обслуговування в лютому та березні 2011 р. Визначення такого обладнання за погодженням сторін є суттєвим, оскільки п. 7.4. договору на відповідача покладений обовязок на період технічного обслуговування забезпечити доступ до вузлів відповідного обладнання, розвантаження та зберігання продуктів харчування, а також мийку відкритих частин обладнання.

Позивач з пропозиціями про визначення обладнання для технічного обслуговування до відповідача не звертався, відповідне обладнання визначене не було і роботи по технічному обслуговуванню позивачем не виконувалися.

Господарський суд констатує, що позивачем не надано будь-яких доказів виконання ним п. 7.4 договору №040110/ТО та надання відповідачу на погодження план-графіків обладнання, що підлягає технічному обслуговуванню. Його посилання на те що такі план-графіки погоджувалися в усній формі, всупереч вимогам ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, жодними доказами не підтверджене.

В разі виникнення між сторонами розбіжностей з приводу обґрунтованості підстав неприйняття відповідачем виконаних послуг та не підписання акту приймання передачі виконаних робіт, позивач мав правові підстави для спонукання відповідача до прийняття наданих послуг та підписання акту прийняття виконаних робіт в судовому порядку.

Вказане питання позивач не ставив і не вирішував.

Оскільки факт надання позивачем робіт, які за його ствердженням, відповідач був зобовязаний прийняти але не приймав, є непідтвердженим, відсутня правова підстава для стягнення з відповідача вартості таких робіт. Отже, вимога позивача про стягнення боргу за виконанні роботи в сумі 10500,00 грн. за лютий 2011р. та 10500,00 грн. за березень є безпідставною.

Отже, вказана вимога позивача є недоведеною і задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3234,00 грн. пені за порушення строків здійснення абонентської плати за лютий-березень 2011р. є похідною від вимоги про стягнення заборгованості і вона також не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 115,50 грн. несплаченої пені за прострочення оплати вартості робіт по технічному обслуговуванню за січень 2011р. підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до умов договору №040110/ТО, позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 11550,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт №9 від 31.01.2011р. за січень 2011р.

Відповідач 16.02.2011р. сплатив вказану суму відповідно до виставленого позивачем рахунку №3 від 31.01.2011р., що зазначає і сам позивач.

Згідно з п. 3.2. договору №040110/ТО, замовник мав сплатити абонентську плату за надані послуги в розмірі 100% за поточний місяць, але не пізніше 15 числа наступного місяця.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 11.2. договору №040110/ТО, за несвоєчасне здійснення платежів, передбачених договором, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Розрахунок суми пені, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 115,50 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вимога позивача про розірвання договору на надання послуг з ремонту та технічного обслуговування обладнання №040110/ТО від 04.01.2010р. також підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до законів, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 651 ЦК України).

Сторони визначили що договір №040110/ТО від 04.01.2010р. діє з 04.01.2010р. по 03.12.2010р. (п. 15.1. договору).

Відповідно до п. 15.2. договору, якщо не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявила про його припинення, договір вважається продовженим на другій термін.

Жодною із сторін не надано доказів звернення у 2010 році до іншої сторони з повідомленням про припинення договору №040110/ТО, а відтак його дія продовжилася на 2011 рік.

Посилання відповідача на те, що договір №040110/ТО припинив свою дію відповідно до його листа без номеру від 18.02.2011р., господарський суд вважає безпідставним.

У вказаному листі відповідач чітко не зазначив в чому саме полягали припущені позивачем порушення договору на технічне обслуговування.

Представник позивача під час розгляду справи пояснив що лист відповідача, датований 18.02.2011р., позивач одержав вже після звернення з позовом до суду. В лютому-березні 2011 року договір №040110/ТО діяв і відповідач має сплачувати вартість технічного обслуговування за вказані місяці.

Відповідач не надав доказів надсилання (вручення) позивачу листа, датованого 18.02.2011р., і таким чином, зазначена на вказаному листі дата, не може слугувати відправною для визначення строку попередження про припинення договору.

Враховуючи викладене, господарський суд м. Києва дійшов висновку що на час звернення позивача з позовом до суду договір на надання послуг з ремонту та технічного обслуговування обладнання №040110/ТО від 04.01.2010р. припинений не був.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст. 188 ГК України).

Відповідно до п. 15.4. договору розірвання договору або зміна його умов можлива на вимогу кожній із сторін за умови повідомлення іншої сторони не менше ніж за один місяць до дати розірвання договору.

Отже, чинним законодавством та договором №040110/ТО визначена процедура його зміни або припинення за згодою сторін або за рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово (претензії №1 від 16.02.2011р., №2 від 16.02.2011р., №3 від 25.02.2011р., №3 від 15.03.2011р. та №4 від 29.03.2011р.) звертався до відповідача про необхідність усунення перешкод в доступі до обладнання, а також порушення умов договору в частині сплати щомісячної абонентської плати за технічне обслуговування обладнання. В претензіях позивач попереджав, що продовження порушень договору може бути підставою для його розірвання.

Відповідач письмових відповідей на претензії позивача не надав, доказів що спростовують викладені позивачем обставини, суду не представив.

Факт оплати послуг з обслуговування обладнання за січень 2011р. з порушенням п. 3.2. договору, визнаний представником відповідача.

Таким чином, з огляду на невиконання відповідачем у повному обсязі взятих на себе зобовязань суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання позивачем договору №040110/ТО, укладеного 04.01.2010р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Адвентіс».

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам: державне мито у сумі 1,15грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1,10 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір №040110/ТО від 04.01.2010р., укладений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Адвентіс»

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12; код ЄДРПОУ 35275230) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1;код НОМЕР_1) 115 (сто п'ятнадцять) грн. 50 коп. пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 15 коп. витрат на сплату державного мита та 119 (сто девятнадцять) грн. та 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

4. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 29.07.2011р.