Ухвала суду № 17871515, 27.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.07.11№ 05-5- 39 / 8534 Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго - Україна"

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 6 132,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 2059 від 11.07.2011 р. і додані до неї документи повертаються повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Як вбачається з поданих матеріалів, від імені позивача позовна заява підписана "Представником позивача" ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої Головою правління ОСОБА_2, повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення, довідка з ЄДРПОУ тощо відсутні).

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що дані процесуальні права як позивача, відповідача, третьої особи він отримує, коли набуває статусу позивача, відповідача, третьої особи відповідно після порушення провадження у справі або залучення до участі у справі в якості третьої особи.

Право на підписання і подання до суду позовної заяви не входить до переліку прав, наданих чинним законодавством України позивачу, оскільки на час підписання позовної заяви та її подання до суду юридична особа ще не має процесуального статусу позивача.

Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, а відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України - якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунк том 2 частини другої статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зок рема, найменування та місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

У тексті позовної заяви у якості найменування відповідача зазначено: Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна", а у якості місцезнаходження останнього - наступна адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 33.

Згідно фіскального чеку № 6299 від 13.07.2011 р. та опису вкладення у цінний лист позивач направив позовну заяву і доданих до неї документи відповідачу за вищезазначеною адресою.

Оскільки позивачем не вказано та до позовної заяви у якості додатків не додано установчих документів юридичної особи відповідача, відповідних довідок про знаходження відповідача у ЄДРПОУ із зазначенням його повного найменування та місцезнаходження, суду не доведено, що повним та вірним найменуванням відповідача є саме Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна", а місцезнаходженням останнього вказана у позовній заяві адреса (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33). А тому, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 6299 від 13.07.2011 р. з описом вкладення у цінний лист в якості виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Зазначені вище обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені (взагалі ніяк не засвідчені).

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 статті 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для заповнення реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Відповідно до розділу 3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.10.1998 р. № 414 (зі змінами і доповненнями) для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер комерційного банку особисто подають регіональному управлінню національного банку (за своїм місцезнаходженням), зокрема, картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально.

Згідно пунктів 3.6.1 3.6.6. вищезазначеного Положення у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів.

Пунктом 5.23 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів." (затверджений Держспоживстандартом України від 07.04.2003 р. № 55, чинний з 01.09.2003 р.) передбачено, що "У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов"язки, або її заступник. У цьому випадку обовязково зазначають посаду і прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом), наприклад "Виконувач обовязків", "Заступник". Підписувати документ з прийменником "за" або ставити правобіжну похилу риску перед назвою посади не дозволено."

Аналогічна вищезазначена вимога міститься і в п. 6.13 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затверджена наказом ВГСУ від 10.12.2002 р. № 75 із змінами і доповненнями, внесеними наказами ВГСУ від 17.11.2003 р. № 57 та від 25.10.2004 р. № 64).

Заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки до позовної заяви додано платіжне доручення № 3066 від 30.06.2011 р., яке не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством порядку, оскільки воно не містить належних першого та другого підписів посадових осіб кредитної установи, а також відсутня печатка юридичної особи платника та підписи відповідальних осіб платника.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 820019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № 3068 від 30.06.2011 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., зазначивши при цьому інші реквізити, а саме:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 820019;

- Одержувач УДК у Шевченківськ. р-ні м. Києва;

- банк одержувача ГУДК України у м. Києві.

А тому платіжне доручення № 3068 від 30.06.2011 р. не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в платіжному дорученні невірно вказано банк одержувача, воно не містить належних першого та другого підписів посадових осіб кредитної установи, а також відсутня печатка юридичної особи платника та підписи відповідальних осіб платника.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 1, 2, 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.