Постанова № 1787131, 03.04.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

03 квітня 2008 р.                                                                                     Справа № 2-а-364/08

                                                                                                                 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна,

При секретарі судового засідання:   Пивовар Інні Михайлівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Сєров О.В., представник за довіреністю

відповідача :   Климентьєва О.В., Ульянко О.В., представники за довіреністю

розглянувши матеріали справи

за позовом: дочірнього підприємства "Вінницяхліб" відкритого акціонерного  товариства "Концерн Хлібпром"  

до:    Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області 

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов дочірнього підприємства “Вінницяхліб” відкритого акціонерного товариства “Концерн Хлібпром” про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № ІЦ-02-12/93 від 20.12.2007 року прийнятого відповідачем.

Позов мотивовано наступним.

26.12.2007 року позивачем отримано рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № ІЦ-02-12/93 від 20.12.2007 року винесене начальником Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області, на підставі акту перевірки від 13.12.2007 року. Згідно даного рішення вирішено вилучити у позивача в дохід державного бюджету 64513 грн. та стягнути штраф у сумі 129026 грн., а всього на загальну суму 193539 грн. за порушення позивачем п. 3 Розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації № 323 від 28.08.2007 року та п. 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами від 03.12.2001 року № 298/519. Позивач не погоджується з даним рішенням, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Так, відповідно до п. 3 розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації № 323 від 28.08.2007 року, для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, підпорядкованості та місця реєстрації, які здійснюють свою господарську діяльність на території області, декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, у тому числі на давальницьких умовах, в Головному управління економіки обласної державної адміністрації. Тобто, декларуванню підлягає зміна оптово-відпускної ціни лише на борошно пшеничне першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, а не на хліб і хлібобулочні вироби. Як зазначено в акті перевірки від 13.12.2007 року позивач підвищував оптово-відпускні ціни на хліб, а не на борошно, що жодним чином не порушує вимоги п. 3 розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації № 323 від 28.08.2007 року, відтак і не порушує п. 1. 4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій. За таких підстав позивач вважає, що рішення № ІЦ-02-12/93 від 20.12.2007 року є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідачем здійснено перевірку  додержання дисципліни цін в ДП “Вінницяхліб”. Перевіркою встановлено, що  ДП “Вінницяхліб ” підвищило 12.10.2007 року оптово-відпускні ціни з 1,30 грн. (без ПДВ) до 1,33 грн. (без ПДВ) на хліб із борошна пшеничного 1 г., подовий  з 1,28 грн. (без ПДВ) до 1,33 грн. (без ПДВ) на хліб із суміші борошна пшеничного та житнього. Так, в планових калькуляціях собівартості виробництва хліба станом на 10.08.2007 року оптово-відпускна ціна на борошно пшеничне 1 гатунку становила 1,2119 грн./кг (без ПДВ), в калькуляціях станом на 12.10.2007 року оптово-відпускна ціна на вказане вище борошно зросла до 1,2773 грн./кг. Оскільки у виробництво хліба списано 1075318 кг. борошна 1 гатунку без відповідного декларування оптово-відпускних цін на них сума необґрунтованої виручки за вказане порушення склала 48604,37 грн. Аналогічно у період з серпня 2007 року по 12.10.2007 року зросла оптово-відпускна ціна на борошно житнє обдирне,  з 1,1000 грн./кг (без ПДВ) до 1,1357 грн./кг (без ПДВ), без відповідного декларування. Оскільки у виробництво хліба списано 380435 кг. борошна житнього обдирного, сума необґрунтованої виручки склала 13581,53 грн. Аналогічно, 31.10.2007 року сталося підвищення оптово-відпускних цін на хліб, крім іншого, внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на борошно пшеничне та житнє. Таким чином, загальна сума необґрунтовано отриманої виручки позивача становить 64513,05 грн.  А тому, було прийнято рішення № ІЦ-02-12/93 від 20.12.2007 року про застосування до позивача економічних санкцій. Таким чином, відповідачем перевірку проведено правомірно та повно, як акт так і рішення про застосування економічних санкцій є обґрунтованими та відповідають нормам закону.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 142838, 15.07.2003 року Дочірнє підприємство “Вінницяхліб” відкритого акціонерного товариства “Концерн Хлібпром” зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код –32603993, місцезнаходження вул. Артема,1 м. Вінниця.

Згідно довідки № 129 від 20.01.2005 року ДП “Вінницяхліб” ВАТ “Концерн Хлібпром” включене до ЄДРПОУ.

Дочірнє підприємство “Вінницяхліб” відкритого акціонерного товариства “Концерн Хлібпром” діє на підставі статуту, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради Надольним І.Д. Відповідно до статуту предметом виробництва серед іншого є виробництво хліба та хлібобулочних виробів (п.3.2.1,) переробка зернових культур на борошно та крупи (п. 3.2.2), оптова та роздрібна торгівля хлібом та хлібобулочними виробами, сухарями, печивом, макаронними та іншими кондитерськими виробами, напівфабрикатами, іншими товарами продовольчої групи без обмежень.

Відповідно до акту від 13.12.2007 року Державною комісією з контролю за цінами у Вінницькій області, проведено перевірку ДП “Вінницяхліб”ВАТ “Концерн Хлібпром”за період з 30.10.2007 року по 13.12.2007 року. Перевіркою встановлено, що ДП “Вінницяхліб ”підвищило 12.10.2007 року оптово-відпускні ціни з 1,30 грн. (без ПДВ) до 1,33 грн. (без ПДВ) на хліб із борошна пшеничного 1 г., подовий  з 1,28 грн. (без ПДВ) до 1,33 грн. (без ПДВ) на хліб із суміші борошна пшеничного та житнього. Так, в планових калькуляціях собівартості виробництва хліба станом на 10.08.2007 року оптово-відпускна ціна на борошно пшеничне 1 гатунку становила 1,2119 грн./кг (без ПДВ), в калькуляціях станом на 12.10.2007 року оптово-відпускна ціна на вказане вище борошно зросла до 1,2773 грн./кг. Оскільки у виробництво хліба списано 1075318 кг. борошна 1 гатунку без відповідного декларування оптово-відпускних цін на них сума необґрунтованої виручки за вказане порушення склала 48604,37 грн. Аналогічно у період з серпня 2007 року по 12.10.2007 року зросла оптово-відпускна ціна на борошно житнє обдирне,  з 1,1000 грн./кг (без ПДВ) до 1,1357 грн./кг (без ПДВ), без відповідного декларування. Оскільки у виробництво хліба списано 380435 кг. борошна житнього обдирного, сума необґрунтованої виручки склала 13581,53 грн. Аналогічно, 31.10.2007 року сталося підвищення оптово-відпускних цін на хліб, крім іншого, внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на борошно пшеничне та житнє. Таким чином, загальна сума необґрунтовано отриманої виручки позивача становить 64513,05 грн.

Рішенням № ІЦ-02-12/93 від 20.12.2007 року Державної інспекції з контролю за цінами у ДП “Вінницяхліб”ВАТ “Концерн Хлібпром”вилучено в дохід державного бюджету 64513 грн., стягнуто штраф в сумі 129026 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 4 Закону України “Про ціни та ціноутворення” Кабінет Міністрів України в галузі ціноутворення здійснює наступні повноваження: забезпечує здійснення  в  республіці  державної політики цін; визначає  перелік  продукції,  товарів  і  послуг,   державні фіксовані та регульовані  ціни  і  тарифи  на  які  затверджуються відповідними    органами   державного   управління,   крім   сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в  галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю  за цінами (тарифами).

Відповідно до ст. ст. 6, 7 вищевказаного Закону в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на  всі  види  продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких  здійснюється  державне регулювання цін і тарифів.

 Відповідно до ст. 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення” державне  регулювання  цін  і  тарифів  здійснюється   шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів);     граничних рівнів цін (тарифів) або  граничних  відхилень  від державних фіксованих цін і тарифів. В разі  надмірного  зростання  цін,  раніше  виведених  з-під контролю  за  рішенням  Кабінету  Міністрів  України,   виконавчих комітетів    обласних,     міських     (міст     республіканського підпорядкування)  Рад,  допускається   тимчасове   повернення   до державного регулювання цін і тарифів.

Згідно п. 12 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”№ 1548 від 25.12.1996 року, рада   міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  обласні, Київська  та   Севастопольська   міські   державні адміністрації регулюють (встановлюють):  оптово-відпускні  ціни  на борошно пшеничне вищого, першого і другого  сорту,  борошно  житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці,   ковбасні  вироби  варені,  молоко,  сир,  сметану,  масло вершкове,  яйця шляхом декларування їх зміни (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1161 від 19.09.2007 року).

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації    № 23 від 28.08.2007 року, а саме п. 3 запроваджено для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, підпорядкованості та місця реєстрації, які здійснюють свою господарську діяльність на території області, декларування оптово-відпускних цін на борошно пшеничне першого і другого сорту, борошно житнє обдирне у тому числі на давальницьких умовах в Головному управлінні економіки обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці  функції  покладено  Урядом  України.  Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії  з  профспілками,  спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють  контроль  за  цінами,  та  їх посадові  особи  мають  права,  виконують  обов'язки   і    несуть відповідальність,  передбачені  Законом   України  "Про   державну податкову  службу  в  Україні",  крім   повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.

Відповідно до п.7 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України  у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і засад права  (аналогія права).

Із змісту  розділу ІІІ Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, випливає, що відповідач має право на здійснення планової або позапланової виїзної документальної перевірки. При цьому, ст. 11-1 вказаного Закону, визначено що необхідною умовою перевірки мають бути підстави для її проведення. Право на   проведення  планової виїзної  перевірки  платника податків надається лише у тому випадку,  коли йому не пізніше  ніж за  десять  днів  до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Що стосується позапланових перевірок, то законодавством визначені обставини при яких вони проводяться. Крім того, позапланова  виїзна   перевірка   здійснюється   на  підставі виникнення  обставин,  визначених законом, рішенням керівника, яке оформляється наказом. ст. 11-2 Закону, закріплює  норми, відповідно до яких посадові особи  вправі приступити  до  проведення  планової  або   позапланової   виїзної перевірки  за наявності підстав для їх проведення,  визначених цим та іншими законами України,  та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення  на перевірку,  в якому зазначаються дата його видачі,  назва  органу  державної  податкової  служби,  мета,  вид (планова   або   позапланова),  підстави,  дата  початку  та  дата закінчення перевірки,  посади,  звання та прізвища посадових  осіб органу,  які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є  дійсним  за  умови  наявності  підпису керівника органу, скріпленого печаткою органу;  2)  копії  наказу керівника органу про проведення позапланової  виїзної  перевірки,  в  якому  зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.  Ненадання цих документів платнику податків або їх  надання  з порушенням  вимог,  встановлених  частиною  першою цієї статті,  є підставою  для  недопущення  посадових   осіб   органу до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

п.п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2001 року № 1047/6238, визначено, що в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні   акти,   які   порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення;      визначається сума   необґрунтовано   одержаної   виручки,   з доданням розрахунків,  на яких ґрунтується  обчислення  зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів   первинного   бухгалтерського  обліку,  які можуть додаватись до акта,  завіряються підписом  посадової  особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

Як видно з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 13.12.2007 року, на підставі посвідчень, виданих Державною інспекцією цін від 30.10.2007 року № 1128 головному державному інспектору Колібабчук-Сербіну Є.А. та Яропуд С.М.,  та 01.11.2007 року №1154 головному державному інспектору Ульянко О.В., останніми проведена перевірка дотримання вимог п. 3 розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 28.08.2007 року № 323 “Про затвердження граничних рівнів рентабельності виробництва борошна, хліба та хлібобулочних виробів” в ДП “Вінницяхліб” ВАТ “Концерн Хлібпром”. Акт перевірки від 13.12.2007 року в порушення наведених вище норм Закону не містить підстав для проведення перевірки. Також, відповідачем не надано суду доказів того, що позивач був завчасно і належним чином письмово повідомлений про проведення перевірки, дату початку перевірки та дату закінчення перевірки.

З акту перевірки вбачається, що проводиться перевірка дотримання вимог п. 3 розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 28.08.2007 року № 323, яке набуло чинності з моменту опублікування його в місцевих засобах масової інформації (п. 5 розпорядження). Відповідно до матеріалів справи дане розпорядження було опубліковане в газеті “Вінниччина” № 70 від 07.09.2007 року. Проте, посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами визначено період перевірки дотримання позивачем вимог п. 3 розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації № 323 від 28.08.2007 року з 1 січня 2007 року по 30 жовтня 2007 року.  Враховуючи викладене, в акті не висвітлено за яких підстав було проведено перевірку позивача за період з 01.01.2007 року по 07.09.2007 року. Крім того, при проведенні розрахунків в акті перевірки від 13.12.2007 року визначено, що позивачем була підвищена оптово-відпускна ціна хліба і хлібобулочних виробів з борошна пшеничного першого і другого сорту, борошна житнього обдирного, яке використовувалось підприємством для виробництва. В той час, як розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 28.08.2007 року № 323 визначено: декларування оптово-відпускних цін на борошно пшеничне першого і другого сорту, борошно житнє обдирне у тому числі на давальницьких умовах в Головному управлінні економіки обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач є органом державної влади, і відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст.13 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, ст.ст. 11, 111, 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Право відповідача на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Також, в акті від 13.12.2007 року, Державна інспекція з контролю за цінами не зазначає якими саме нормативно-правовими актами вона  керувалась при проведенні розрахунків.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що перевірку відповідачем проведено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України.

Враховуючи наявність порушень норм чинного законодавства щодо порядку та підстав проведення перевірки, відсутність посилання на  нормативно-правові акти при проведенні розрахунків, а також невідповідність розрахунків акту перевірки від 13.12.2007 року вимогам п. 3 розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 28.08.2007 року № 323, акт Державної інспекції з контролю за цінами від 13.12.2007 року являється необґрунтованим, безпідставним, перевірка проведена не у спосіб та не у межах повноважень визначених Конституцією України та законами України. Отримані відомості, що містяться в даному акті не можуть бути підставою для застосування економічних санкцій.

У відповідності до п.п.  3.1. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року № 298/519 , підставою для  прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Враховуючи те, що акт від 13.12.2007 року містить порушення норм чинного законодавства, він не може бути підставою для застосування економічних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” встановлено, що вся необґрунтовано одержана сума виручки в результаті порушення дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

 Згідно п.2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року № 298/519 необґрунтовано одержана сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється виходячи з фактичної виручки одержаної суб’єктом господарювання. В акті перевірки та наданих суду матеріалів відсутні докази фактичного одержання позивачем 64513 грн. необґрунтованої виручки, а також вирішено стягнути штраф до Державного бюджету.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами № ІЦ-02-12/93 від 20.12.2007 року є протиправним та підлягає скасуванню, як безпідставне та необґрунтоване.

При вирішенні даної справи суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень  щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не виконав обов’язок щодо доказування, не довів правомірність свого рішення.

 Враховуючи  викладене, з урахуванням обставин справи та сукупності зібраних доказів, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки платіжним дорученням № 02039478 від 21.01.2008 року підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2, 9, 11, 70,  71, 79, 86, 94, 158 - 161, 163, 167, 186, 254, 255, 256, 257  Кодексу адміністративного судочинства  України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області № ІЦ-02-12/93 від 20.12.2007 року про застосування економічних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП “Вінницяхліб”відкритого акціонерного товариства “Концерн Хлібпром”судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Постанова в повному обсязі виготовлена 08.04.2008 року

Суддя/підпис/                                                       Мельник-Томенко Жанна Миколаївна