Постанова № 1787122, 15.04.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2008 р. Справа № 2-а-3531/08

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна,

При секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні

За участю представників сторін:

позивача : Слюсар О.В., представник за довіреністю

відповідача : не з'явився, надавши заперечення проти позову

розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Віто"

до: Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про: визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, які полягають у встановленні додаткових умов щодо придбання торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, не передбачених законодавством України та зобов'язання до вчинення певних дій.

Позов мотивовано наступним.

ПП “Віто”здійснює свою діяльність на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 24.10.2002 року. Основним видом його діяльності являється надання послуг у сфері грального бізнесу. 02.10.2007 року ПП “Віто”, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”звернулось до ДПІ у м. Сімферополі АРК з заявкою на придбання торгового патенту на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу за адресою : м. Сімферополь, бул. Леніна, пров. Вокзальний, 16/1. За отримання вказаних патентів ПП “Віто”було сплачено 42000 грн. 16.01.2008 року позивачем отримано лист відповідача, яким повідомлено про те, що питання про видачу торгових патентів буде вирішуватись лише після надання ліцензії Міністерства фінансів України “на організацію діяльності по проведенню азартних ігор”і комітету по торгівлі і захисту прав споживачів Ради Міністрів АРК на “організацію і утримання тоталізаторів, ігрових закладів, а також копії ліцензій для кожного структурного підрозділу”. Позивач вважає дії ДПІ у м. Сімферополі щодо встановлення додаткових умов для придбання торгового патенту на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу протиправними, оскільки вони не передбачені чинним законодавством, а саме ст. 2, ч. 1 ст. 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

За таких підстав, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю і посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не зявився, надавши заперечення проти позову. Причини неявки суду не відомі. Про день, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином. Відповідно до наданих заперечень відповідача, останній заперечує проти задоволення позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Відповідно до листа ДПА України від 22.11.2006 року № 21746/7/15-0417 дано розяснення щодо правових підстав у органів державної податкової служби вимагати у платників податків при отриманні торгового патенту на послуги у сфері грального бізнесу, ліцензію на проведення азартних ігор, відповідно до якого органи державної податкової служби при видачі торгових патентів субєктам підприємницької діяльності, має право здійснювати контроль за наявністю необхідних документів, у тому числі і ліцензій на здійснення певних видів діяльності. Згідно п. 10,11 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1077 підставою для придбання торгового патенту є заявка субєкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком. Відомості, наведені в заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів , на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту. Тобто, порядок видачі торгових патентів субєктам підприємницької діяльності на підставі поданої заявки передбачає контрольну функцію, яку проводить посадова особа органу державної податкової служби (лист Міністерства юстиції України “Щодо необхідності надання субєктами господарювання ліцензії на здіснення діяльності у сфері грального бізнесу під час подання документів для отримання торгового патенту”від 04.09.2007 року № 19-9-7497). Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”органам державної податкової служби надано право здійснювати контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Оскільки, позивачем не виконі вимоги наведені вище, а саме не були надані ліцензія Міністерства фінансів України на право організації діяльності з проведення азартних ігор та ліцензія Ради міністрів Автономної Республіки Крим на організацію та утримання гральних закладів, тому відповідачем відмовлено у видачі патенту. За таких підстав, відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 146061 приватне підприємство “Віто”29.10.2002 року зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 32257690.

Вказане підприємство діє на підставі статуту.

ПП “Віто”02.10.2007 року надало до ДПІ у м. Сімферополі АРК заявку на придбання торгового патенту на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, бул. Леніна, пров. Вокзальний, 16/1.

За отримання даного патенту сплачено 42000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 597 від 11.07.2007 року.

Відповідно до листа № 61612/10/154 від 09.10.2007 року ДПІ м. Сімферополя, АРК розглянула заявку позивача на придбання торгових патентів у сфері грального бізнесу бул. Леніна/пров. Вокзальний, 16/1, відмовила у видачі торгових патентів. Також в листі зазначено, що причиною відмови є невиконання позивачем п. 11 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1077, згідно якого підставою для придбання торгового патенту є заявка субєкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком. Відомості, наведені в заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту. Крім того, позивачу розяснено, що при подачі заявки на придбання торгових патентів необхідно надати оригінали статутних документів, а також ліцензії Міністерства фінансів України “на організацію діяльності по проведенню азартних ігор”і комітету по торгівлі і захисту прав споживачів Ради Міністрів АРК на “організацію і утримання тоталізаторів, ігрових закладів, а також копії ліцензій для кожного структурного підрозділу”.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”(далі Закон) об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Частинами 2, 3 ст. 2 Закону передбачено, що торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону, заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі реквізити: найменування суб'єкта підприємницької діяльності; витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця; вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Як видно за матеріалів справи, ПП “Віто”виконавши вимог ст. 2 Закону, звернулось до ДПІ у м. Сімферополі, АРК із заявкою на придбання торгового патенту.

Проте, відповідач відмовив в наданні торгового патенту позивачу, з підстав, що не передбачені Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Крім того, відповідачем порушено вимоги ч. 2 ст. 3 вказаного вище Закону, відповідно до яких встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. Враховуючи викладене, дії відповідача щодо встановлення додаткових умов для придбання торгового патенту на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу являються протиправними.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, а також посилання на лист ДПА України від 22.11.2006 року № 21746/7/15-0417, згідно якого органи державної податкової служби мають право вимагати у платників податків при отриманні торгового патенту на послуги у сфері грального бізнесу, ліцензію на проведення азартних ігор, а також при видачі торгових патентів субєктам підприємницької діяльності, має право здійснювати контроль за наявністю необхідних документів, у тому числі і ліцензій на здійснення певних видів діяльності. Не приймає до уваги посилання на невиконання позивачем п. 11 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1077, з наступних підстав.

Вищевказане положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових, прийняте на виконання Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Крім того п. 11 вказаного вище Положення передбачено, що відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту. Як видно з наведеного, посадова особа органу державної податкової служби звіряє відомості в заявці з оригіналами лише тих первинних документів, на підставі яких заповнюється заявка, вимоги до якої визначені в ч. 4 ст. 3 вказаного вище Закону. З вказаного випливає, що посадова особа органу ДПС має звіряти відомості зазначені в заявці з оригіналами первинних документів, які містять ті відомості, які зазначаються в заявці. Таким чином, ні Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, ні Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1077, не передбачає надання ліцензії Міністерства фінансів України “на організацію діяльності по проведенню азартних ігор”і комітету по торгівлі і захисту прав споживачів Ради Міністрів АРК на “організацію і утримання тоталізаторів, ігрових закладів, а також копії ліцензій для кожного структурного підрозділу”.

Відносно листа ДПА України від 22.11.2006 року № 21746/7/15-0417, то він також не може бути підставою для відмови позивачу в придбання торгових патенту, оскільки носить розяснювальний характер, і не встановлює норм для регулювання спірних відносин.

При вирішенні даної справи суд також керувався наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обовязок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не виконав обовязок щодо доказування, не довів правомірність свого рішення.

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та сукупності зібраних доказів, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки квитанцією № 6/1 від 20.02.2008 року підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 72, 86, 94,128, 158, 159, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов приватного підприємства “Віто”до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі, Автономна Республіка Крим, щодо встановлення додаткових умов придбання торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі, Автономна Республіка Крим видати приватному підприємству “Віто”торгові патенти на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, за адресою: м. Сімферополь, бул. Леніна/пров. Вокзальний, 16/1 відповідно до заявки від 02.10.2007 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Віто”документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 15.04.2008 року о 17 год. 00 хв.

Суддя/підпис/ Мельник-Томенко Жанна Миколаївна