Ухвала суду № 17870903, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.07.11№ 05-5- 39 / 8371 Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Анекс тур"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Економіка"

про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява (без номера та дати) і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.

Крім того, п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови поширення недостовірної інформації.

Позивачем до позовної заяви додано копію інтернет сторінки з сайту www.delo.ua, на якій надрукова статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка на думку позивача, завдає йому дієву шкоду діловій репутації та значну моральну шкоди.

Суд звертає увагу на те, що позивачем заявлено вимоги до ТОВ "Видавництво економіка" та на підтвердження того, що ТОВ "Видавництво економіка" є власником домену delo.ua позивачем додається роздруківка з офіційного сайту національного реєстратора доменних імен: htth:// imena. ua/.

Втім, наведену роздруківку не можливо вважати належним доказом того, що ТОВ "Видавництво економіка" є власником домену delo.ua оскільки:

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв»язку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи електронний характер роздруківки з офіційного сайту національного реєстратора доменних імен: htth:// imena. ua/, остання у візуальній формі роздруківки тексту з компютера не має тих «слідів», які наявні у простому листі (довідці) та по яким можливо зробити висновок щодо їх оригінальності, походження та авторства.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 22.05.2003, № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону України електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (ст. 8 ) гарантує юридичну силу та допустимість документа у якості доказу за умови наявності всіх необхідних реквізитів, в. т.ч. електронного підпису.

Фактично спірна роздруківка не містить електронного підпису, тоді як непідписаний електронний лист (довідка) не є волевиявленням особи.

Також, враховуючи електронний характер спірної роздруківки, не можливо достовірно підтвердити (або спростувати) викладену в ній інформацію.

Належних доказів, в розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України, того, що ТОВ "Видавництво економіка" є власником веб-сайту www.delo.ua чи автором відповідного інформаційного матеріалу позивачем фактично до позовної заяви не додано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у вищезазначеній статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", у розділі автор зазначено: "ОСОБА_1", однак позивачем не надано жодних пояснень щодо цієї обставини.

Суд також звертає увагу, що в абз. 9 стор. 2 позвної заяви позивач зазначає про неправомірне використання товарного знаку, що належить позивачеві на порталі focus.ua, однак жодних доказів належності даного сайту відповідачеві суду не надано.

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За таких обставин, в порушення приписів ст.ст. 54, 57 ГПК України, позовна заява не містить викладу обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та зазначення належних доказів, що підтверджують позов.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач має місцезнаходження: 02140, м. Київ, проспект Бажана, буд. 36, офіс 245. (На підтвердження чого, позивачем до позовної заяви додано витяг (серії АЄ № 043443) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Економіка" (код 33343853) станом на 02.06.2011р.).

Відповідно до доданого до позовної заяви фіскального чеку № 7684 від 21.07.2011 р. поштову кореспонденцію направлено відповідачеві за адресою: "02140, м. Київ", однак з доданого до позовної заяви опису вкладення б/н від 21.07.2011 р. вбачається, що позивачем позовна заява і додані до неї документи були надіслані на іншу адресу: 02121, м. Київ, проспект Бажана, буд. 36, офіс 245.

Враховуючи вищенаведене, суд не може дійти достовірного висновку про направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки згідно опису, який додано до позовної заяви, кореспондецію направлено на іншу невідому адресу.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

При можливому повторному зверненні до господарського суду з позовною заявою слід звернути увагу також на наступне:

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Пунктом 5.23 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів." (затверджений Держспоживстандартом України від 07.04.2003 р. № 55, чинний з 01.09.2003 р.) передбачено, що "У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов"язки, або її заступник. У цьому випадку обовязково зазначають посаду і прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом), наприклад "Виконувач обовязків", "Заступник". Підписувати документ з прийменником "за" або ставити правобіжну похилу риску перед назвою посади не дозволено."

Аналогічна вищезазначена вимога міститься і в п. 6.13 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затверджена наказом ВГСУ від 10.12.2002 р. № 75 із змінами і доповненнями, внесеними наказами ВГСУ від 17.11.2003 р. № 57 та від 25.10.2004 р. № 64).

Фактично позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки додані до позовної заяви платіжні доручення № 955 від 15.06.2011 р. та № 953 від 15.06.2011 р. перед зазначенням першого підпису (Голови правляння АТ "Банк "Фінанси та Кредит") містять правобіжну похилу риску, що не дозволено.

Керуючись п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.