Рішення № 17870653, 11.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/16711.07.11 За позовомПрокурора Соломянського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1.Київської міської ради

2.Головного управління Держкомзему в місті Києві

ДоФізичної особи підприємця ОСОБА_1

Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 63612,41 грн. шкоди.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від прокуратури Угринович О.М. (посв.)

від позивача-1 ОСОБА_3 (за дов.)

від позивача-2 не зявились

від відповідача не зявились

Обставини справи:

До господарського суду звернувся з позовом прокурор Солом`янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської та Головного управління Держкомзему в місті Києві до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зобовязання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,12 га, що розташована на АДРЕСА_2, привівши її у придатний стан та відшкодування завданої шкоди в розмірі 63612,41 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самовільно займає земельну ділянку орієнтованою площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_2. Обґрунтовуючи позовні вимоги заступник прокурора посилається на акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.01.2011 р. № А-17/05 та від 23.02.2011 р. № А-68/03 та акт обстеження земельної ділянки № 14/3 від 23.02.2010 р., складені Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві.

Ухвалою суду від 19.05.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/167, розгляд останньої призначено на 16.06.2011 р..

Позивач-1 та відповідач у судове засідання не зявились, вимоги ухвали суду не виконали.

До суду надійшло клопотання від Київської міської ради про відкладення розгляду справи, аналогічне клопотання надійшло від відповідача.

Клопотання судом задоволені, суд відклав розгляд справи на 11.07.2011 р. у звязку з неявкою позивача-1 та відповідача у судове засідання.

Остаточна редакція позовних вимог викладена прокурором Соломянського району міста Києва в поданій суду заяві від 11.07.2011 р..

Представник Головного управління Держкомзему в місті Києві та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не зявились у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Головним управлінням Держкомзему у м. Києві проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами чого складено акти № А-17/05 від 27.01.2011 р. та № А-68/03 від 23.02.2011 р. та акт обстеження земельної ділянки № 14/3 від 23.02.2010 р.. В ході перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) займає земельну ділянку площею 0,12 га., що розташована на АДРЕСА_2.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку щодо права власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Судом встановлено, що документів, що посвідчують право власності або право користування вказаною земельною ділянкою відповідач не отримував.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Київській міській раді, яка відповідно до п.12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Києва до розмежування земель державної та комунальної власності.

Оскільки земельна ділянка, площею 0,12 га., що розташована на АДРЕСА_2 у м. Києві не передана у користування, вона належить до комунальної власності м. Києва.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування втрат, понесених за час користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і. споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Розміщення об'єкту платного зберігання (гостьова автостоянка) транспортних засобів за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Оскільки власником земельної ділянки площею 0,12 га., що розташована на АДРЕСА_2 у м. Києві є територіальна громада м. Києва, в особі Київської міської ради, позовна вимога про звільнення земельної ділянки та приведення її у придатний стан шляхом знесення металевої споруди охорони, металевого паркану є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель»шкода завдана внаслідок порушення законодавства України про охорону земель підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За розрахунком, здійсненим прокурором згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р., шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки становить 63612,41 грн.

Судом приймає наданий розрахунок, як вірний.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Прокуратурою доведено, що дії відповідача є самовільним зайняттям земельної ділянки і порушують права позивачів, що є підставою для задоволення вимог про звільнення земельної ділянки, приведення її у придатний стан шляхом знесення металевої споруди охорони, металевого паркану та відшкодування шкоди в розмірі 63612,41 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (04210, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_2 у Соломянському районі міста Києва та передати Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141), привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення металевої споруди охорони, металевого паркану.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (04210, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 33118331700010 за балансовим 3311: код банку 820019, код 26077951, одержувач - УДК у Солом'янському районі м. Києва, код класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошову стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності та іншої діяльності», символу звітності 331) 63612,41 грн. шкоди.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяС.А. Ковтун Рішення підписано 26.07.2011 р.