Ухвала суду № 17870165, 22.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

ПРО ПОРУШЕННЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО

22.07.11

№ 05-5- 28 / 8106

Суддя господарського суду міста Києва Копитова О.С., розглянувши матеріали за заявою компанії "Веск Інвест Лімітед"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трієст"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Веск Інвест Лімітед" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Трієст".

Дослідивши матеріали заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначені підстави для повернення заяви про визнання банкрутом заявнику, зокрема визначено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, зокрема з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається із опису вкладення у цінний лист від 01.06.2011, який додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на адресу боржника була надіслана тільки копія заяви, що порушує вимоги ст. 57 ГПК України, якою передбачено надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як копії позовної заяви, так і усіх доданих до неї документів.

Згідно п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжної квитанції № 196 від 04.05.2011, доданої заявником як доказ сплати державного мита, в ній вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній код бюджетної класифікації та символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві Державної судової адміністрації України від 23.06.2010 № 1021-4/4 станом на 23.06.2010 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050003, р/р 31218264700001, одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, код 24262621, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Заявником в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжну квитанцію № 197 від 04.05.2011, з якої вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.

Приймаючи до уваги викладені обставини та керуючись ст. 5, 9, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Законом України "Про виконавче провадження", п. 4, 6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд -

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.

Суддя О.С. Копитова