Рішення № 17869839, 18.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.11 р. Справа № 22/79

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМЄН”, м.Київ (код ЄДРПОУ 23739044)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей”, м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 25604035)

про стягнення боргу в сумі 65 984грн.00коп., інфляції в сумі 2 705грн.35коп., 3% річних у розмірі 591грн.25коп.

за участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОМЄН”, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей”, м.Маріуполь про стягнення боргу в сумі 65 984грн.00коп., інфляції в сумі 2 705грн.35коп., 3% річних у розмірі 591грн.25коп.

Ухвалою від 19.04.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №22/79, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 24.05.2011р. справу №22/79 передано на розгляд судді Ю.В. Сич у зв’язку із знаходженням судді О.М. Іванченкової на лікарняному.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за усною домовленістю про постачання товарно-матеріальних цінностей на підставі видаткової накладної №РН-0000336 від 12.11.2009р. в частині оплати отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 65 984грн.00коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат у розмірі 2 705грн.35коп. та 3% річних у розмірі 591грн.25коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії видаткової накладної №РН-0000336 від 12.11.2009р., довіреності №615 від 12.11.2009р., рахунка-фактури №СФ-0000395 від 12.11.2009р., банківських виписок.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 3, 15, 16, 509, 525, 526, 549, 599, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

07.06.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній просить розглянути справу за відсутності представника позивача за поданими вже матеріалами.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач на підставі усної домовленості з відповідачем поставив товарно-матеріальні цінності за видатковою накладною №РН-0000336 від 12.11.2009р., а саме: стабілізатор Naftomix GWX200A у кількості 4000кг. на загальну суму 165 984грн.00коп.

За вказаною видатковою накладною товар був отриманий Макартичан С.А. на підставі довіреності №615 від 12.11.2009р., копія якої долучена до матеріалів справи. Так, за вказаною довіреністю зазначена особа була уповноважена на отримання від ТОВ „Домєн” цінностей за рахунком-фактурою №СФ-0000395 від 12.11.2009р. Відповідно до чого, суд робить висновок, що вказані товарно-матеріальні цінності отриманні без будь-яких зауважень та заперечень.

За вказаним рахунком-фактурою термін оплати товарно-матеріальних цінностей становить 25.11.2009р. (копія долучена до матеріалів справи).

Так, за твердженням позивача відповідачем частково здійснена оплата вказаного товару на суму 100 000грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з представлених суду банківських виписок, відповідачем на підставі виставленого позивачем рахунку №СФ-0000395 від 12.11.2009р. здійснено часткову оплату вартості поставленого останнім товару, що свідчить про фактичне отримання відповідачем даного рахунку. З таких обставин обов’язок виконання відповідачем грошового зобов’язання з оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей, виходячи з положень статей 530 та 692 Цивільного кодексу України, виникає з дати, зазначеної у визначеному рахунку, а саме: з 25.11.2009р.

Однак як, вбачається з матеріалів справи відповідачем оплата товару за вказаною вище накладною у визначений строк в повному обсязі не здійснена.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків. Дво- чи багатостороннім право чином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати зазначеної заборгованості суду відповідачем не представлено.

Відповідно до чого, суд вважає, позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 65 984грн.00коп. за поставлений товар на підставі видаткової накладної №РН-0000336 від 12.11.2009р. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 591грн.25коп. та інфляційних витрат у розмірі 2 705грн.35коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є вірним та таким, що несу перечить чинному законодавству, відповідно до чого позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 2 705грн.35коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період грудень 2010р. – березень 2011р. за 108 календарних днів, судом встановлено, що при здійснені зазначеного розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку, відповідно до чого позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 585грн.72коп.

Позивачем 19.04.2011р. до господарського суду було подано заяву про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Марвей” у межах суми позовних вимог.

Підстави подання заяви про вжиття запобіжних заходів та порядок вжиття заходів забезпечення позову визначені розділом Х ГПК України.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову міститься в ст. 67 ГПК України, серед них вказана правова норма визначає:

накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

заборону відповідачеві вчиняти певні дії;

заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд приймає до уваги, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.06р. №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Позивач належних та допустимих у розумінні ст.ст.33-34 ГПК України, доказів, що підтверджують можливість виникнення чи наявності обставин, які у подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим провадження у справі не надав.

З огляду на наведене, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 202, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМЄН”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей”, м.Маріуполь про стягнення боргу в сумі 65 984грн.00коп., інфляції в сумі 2 705грн.35коп., 3% річних у розмірі 591грн.25коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” (87553, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Меламеда, 30, код ЄДРПОУ 25604035, п/р 2600201773709 у філії ПАТ „Укрексімбанк”, м.Маріуполь, МФО 335957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМЄН” (01103, м.Київ, вул.Драгомирова, буд.8, кв.37, код ЄДРПОУ 23739044, п/р 26007501022287 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” м.Києва, МФО 322904) суму у розмірі 65 984грн.00коп., 3% річних у розмірі 585грн.72коп., інфляційних витрат у розмірі 2 705грн.35коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 692грн.75коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.98коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 18.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >