Рішення № 17869815, 14.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.11 р. Справа № 15/64

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Артіль”, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 33904588

до відповідача: Приватного підприємства „Дінікс-компані”, м. Горлівка, код ЄДРПОУ 30585302

про стягнення 513975,89грн.

Суддя Соболєва С.М.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 05.04.2011р., ОСОБА_2 за довіреністю від 14.01.2011р.

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна Артіль”, м. Донецьк до Приватного підприємства „Дінікс-компані”, м. Горлівка про стягнення суми боргу у розмірі 488341,96грн., інфляційних витрат в сумі 17726,81грн., 3% річних в сумі 7907,12грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткові накладні, акти приймання-передачі, письмову вимогу, та на судове рішення №36/19. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 655-697, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у попередньому судовому засіданні долучив до матеріалів справи копії статуту та платіжних доручень.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 20.05.2011р., у звязку із відрядженням судді Богатиря К.В., справу №15/64передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

В період з 25.02.2008р. по 08.05.2008р. позивачем було поставлено на адресу відповідача товар, а саме дошку обрізну на загальну суму 558841,96грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме видатковою накладною №Л-0005 від 25.02.08р. на суму 46067грн. 03коп., №Л-0003 від 26.02.08р. на суму 43191грн. 04коп., №Л-004 від 03.03.08р. на суму 39606грн. 10коп., №Л-0005 від 04.03.08р. на суму 45606грн. 80коп., №Л-0006 від 01.04.08р. на суму 29471грн. 97коп., №Л-0007 від 02.04.08р. на суму 42352грн. 20коп., №Л-0008 від 03.04.08р. на суму 41304грн. 78коп., №Л-0009 від 04.04.08р. на суму 40864грн. 56коп., №Л-00010 від 07.04.08р. на суму 47699грн. 77коп., №Л-00011 від 07.04.08р. на суму 5666грн. 70коп., №Л-00012 від 11.04.08р. на суму 47758грн. 38коп., №Л-00013 від 14.04.08р. на суму 46863грн. 88коп., №Л-00014 від 15.04.08р. на суму 50486грн. 07коп., №Л-00015 від 08.05.08р. на суму 31902грн. 68коп. Кожна видаткова накладна містить найменування товару, його кількість, ціну та загальну суму поставки, кожна видаткова накладна підписані представником відповідача та скріплена печаткою підприємства.

Також поставка товару позивачем та приймання товару відповідачем підтверджується актами приймання-передачі від 25.02.2008р., від 26.06.2008р., від 03.03.2008р., від 04.03.2008р., від 07.04.2008р., від 11.04.2008р., від 14.04.2008р., від 15.04.2008р., від 08.05.2008р., які також підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Отриманий відповідачем товар частково був ним оплачений, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями №2923840 від 15.05.2008р. на суму 40000,00грн., 321053 від 21.10.2008р. на суму 15000,00грн., №21081 від 16.11.2008р. на суму 3000,00грн., 321103 від 13.11.2008р. на суму 5000,00грн., №21108 від 14.11.2008р. на суму 5000,00грн., №24 від 24.12.2008р. на суму 2500,00грн., всього на суму 70500,00грн.

У звязку із неповною оплатою отриманого товару, позивач звернувся до відповідача із вимогою про оплату відвантаженої продукції №12/05/1 від 12.05.2009р. в сумі 488341,96грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спір між цими ж сторонами щодо стягнення суми боргу у розмірі 488341,96грн. вже розглядався у господарському суді Донецької області у справі №36/19. Позовні вимоги у цій справи ґрунтувалися на договорі №02/Л від 30.01.2008р. Даним рішенням у позові ТОВ „Будівельна Артіль” було відмовлено, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, його права не були порушені. Однак у даному рішенні судом було встановлено, що і матеріалами справи і висновком судово-економічної експертизи факт наявності заборгованості в сумі 488341,96грн. повністю підтверджений. Дане рішення відповідно до довідки від 05.05.2011р. (а.с. 84) не оскаржене та набрало законної сили 09.11.2009р. Відтак, за висновком суду, підстава позову у даній справі є іншою ніж у справі №36/19, що є підставою для розгляду даної позовної заяви, а також факти встановлені в рішенні №36/19 не підлягають повторному доказуванню у даній справі за приписами ст. 35 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобовязання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обовязки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач свої зобовязання стосовно оплати отриманого товару належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 488341,96грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того факт наявності заборгованості на суму 488341,96грн. повністю підтверджений в рішенні господарського суду Донецької області по справі №36/19. В даному рішенні судом на підставі матеріалів справи та висновку судового експерта встановлено факт поставки товару позивачем на адресу ПП „Дінікс-Компані” на суму 558841,96грн. саме на підставі видаткових накладних та актів приймання-передачі, які наявні в матеріалах даної справи та факт наявності за ПП „Дінікс-Компані” заборгованості в сумі 488341,96грн.

Відповідно до ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 488341,96грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 17726,81грн., та 3% річних в сумі 7907,12грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 17726,81грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 7907,12рн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33,35, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Артіль”, м. Донецьк до Приватного підприємства „Дінікс-компані”, м. Горлівка про стягнення суми боргу у розмірі 488341,96грн., інфляційних витрат в сумі 17726,81грн., 3% річних в сумі 7907,12грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Дінікс-компані” (84637, м. Горлівка, пр-т Перемоги, 103, р/р №26008000000537 в ДФ АБ „Факторіал Банк”, МФО 377023, код ЄДРПОУ 30585302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Артіль” (83102, м. Донецьк, пр-т Ленінський, б. 25, кв. 13, р/р 2600300000316 в ДФ АБ „Факторіал Банк”, МФО 377023, код ЄДРПОУ 33904588) борг у розмірі 488341,96грн., інфляційні витрати в сумі 17726,81грн., 3% річних в сумі 7907,12грн., витрати по сплаті державного мита в сум 5139,75грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 19.07.2011р.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >