Рішення № 17868492, 16.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2011 р. Справа № 5023/5523/11

вх. № 5523/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Сухорукова І.В., посвідчення НОМЕР_1 від 15.09.2010 року

позивача - ОСОБА_1, за дорученням

відповідача - не з"явився

третьої особи - ОСОБА_2, за дорученням

розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему в Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коопзаготбут", м. Харків

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення збитків у розмірі 7897,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована у м. Харкові по вул. Танкопія ріг Харківських Дивізій площею 0,3499 га та зобов'язати директора ТОВ "Коопзаготзбут" Тітова А.В. відшкодувати завдані Державі збитки у розмірі 7897,94 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 14, 121 Конституції України та ст.ст. 125, 212 Земельного кодексу України.

02.08.2011 року до господарського суду від прокурора надійшли уточнення до позовної заяви, в яких він просить суд зобов'язати відповідача - ТОВ "Коопзаготзбут" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в м. Харкові по вул. Танкопія ріг Харківських Дивізій в м. Харкові площею 0,3499 га та зобов'язати відповідача відшкодувати завдані державі збитки внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 7897,94 грн.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши прокурора, приймає надані уточнення та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.

02.08.2011 року до господарського суду від прокурора надійшло клопотання, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи довідку про включення відповідача до ЄДРЮОтаФОП.

Суд, дослідивши надану довідку, долучає її до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні прокурор та позивач підтримують позов у повному обсязі та просять суд його задовольнити.

Представник третьої особи вважає позов обґрунтованим.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, яка співпадає з адресою, зазначеною у довідці з ЄДРЮОтаФОП.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Статтею 144 Земельного кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Так, державним інспектором з контролю та охороною земель Харківської області, при перевірці дотримання вимог земельного законодавства ТОВ “Коопзаготзбут” по вул. Танкопія ріг вул. Харківських Дивізій у м. Харкові встановлено, що земельна ділянка площею 0,3499 га за вказаною адресою використовується ТОВ “Коопзаготзбут” без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, чим порушено вимоги ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.05.2011 року; акт обстеження земельної ділянки від 11.05.2011 року (а. с. 11-14).

За результатами перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000708 від 11.05.2011 року (а. с. 15) та керівництво ТОВ “Коопзаготбут” притягнено до адміністративної відповідальності. Копію протоколу про адміністративне правопорушення директор ТОВ “Коопзаготбут” отримав особисто, про що свідчить його підпис у складеному протоколі.

Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Харківської області директору ТОВ “Коопзаготзбут” Тітову Альберту Вікторовичу видано припис від 11.05.2011 за № 001500, яким приписано усунути порушення вимог земельного законодавства до 11.06.2011р. (а. с. 16).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.05.2011р. № 000220 директору ТОВ “Коопзаготбут” накладено штраф на суму 510,00 грн. Дану постанову Тітов Альберт Вікторович отримав особисто, про що свідчить його особистий підпис (а. с. 17).

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі ст. ЗЗ цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

А відтак, вказані матеріали, складені уповноваженим органом, свідчать про фактичне використання ТОВ “Коопзаготзбут” земельної ділянки площею 0,3499 га по вул. Танкопія, ріг вул. Харківських Дивізій у м. Харкові з порушенням вимог земельного законодавства та встановлено вину правопорушника, притягнено його до адміністративної відповідальності та накладено штраф, з яким він погодився скріпивши особистим підписом процесуальні адміністративні документи, складені відносно директора ТОВ “Коопзаготзбут”.

Таким чином, всупереч вимог ст. 125 Земельного кодексу України відповідач самовільно, без набуття права власності чи права користування та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі зайнято під підприємницьку діяльність земельну ділянку.

Відповідно до п.3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екологи та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Згідно п.3.7. цієї Постанови власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 963.

Згідно п.3.7. цієї Постанови власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №963.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963”підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ "Коопзаготзбут" здійснений відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963.

Посилаючись на те, що позивач самовільно користується земельною ділянкою та керуючись ст. 212 Земельного кодексу України, з метою захисту інтересів держави прокурором предявлено даний позов до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває від особливою охороною держави.

Право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Самовільне зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", - як будь - які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї.

Крім того, як встановлено господарським судом при дослідженні матеріалів справи, між позивачем та відповідачем не було укладено також і відповідного договору оренди земельної ділянки.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України № 677 26.05.2004 р. передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект відведення чи технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади, до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (що можливе лише при наявності землевпорядної документації), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Використання землі без отримання документів, передбачених в ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, кваліфікується як самовільне зайняття землі.

Суб'єктами права власності на землі комунальної власності згідно до п."б" ст.80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо через органи місцевого самоврядування. Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно компетенцію сільських, селищних, місцевих рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Земельна ділянка є державною власністю і відповідно пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Харківської міської ради.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач фактично самовільно без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в порушення вимог земельного законодавства використовує спірну земельну ділянку. Відповідачем заходи, щодо оформлення земельної ділянки в установленому діючим законодавством порядку не проведені, а земельна ділянка не звільнена.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Таким чином, позовні вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, тому господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Коопзаготзбут" (61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 23, код ЄДРПОУ 25186922) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в м. Харкові по вул. Танкопія ріг Харківських Дивізій площею 0,3499 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коопзаготзбут" (61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 23, код ЄДРПОУ 25186922, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 25420250215102 в АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351641) - 7897,94 грн. збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коопзаготзбут" (61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 23, код ЄДРПОУ 25186922, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 187,00 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коопзаготзбут" (61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 23, код ЄДРПОУ 25186922, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 17 серпня 2011 року