Рішення № 17868426, 09.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 5023/5539/11

вх. № 5539/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 15.04.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн", смт. Коцюбинське

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія", м. Мерефа

про стягнення 552150,38 грн. згідно договору поставки № 325/07/2010 від 20.07.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ "Мерефянська скляна компанія" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 325/07/2010, укладеним між сторонами 20.07.2010 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 552150,38 грн., з яких 322365,00 грн. - сума боргу за договором; 19698,60 грн. - сума пені, нарахована за порушення строків оплати товару; 193419,00 грн. - штраф; 3802,65 грн. - 3% річних; 12865,13 грн. - інфляційні нарахування. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором поставки № 325/07/2010 щодо своєчасної оплати за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, заборгованість не спростував. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за юридичною адресою, вказаною у позовній заяві .

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.07.2010 року між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" (постачальник, позивач) та ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 325/07/2010ком (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність покупця вироби з поліетилену у асортименті (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 спірного договору сторони передбачили, що ціна, кількість, асортимент, термін виготовлення й поставки товару, загальна вартість поставки обумовлюються у специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо та є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов спірного договору поставки позивачем у період з 23 листопада 2010 року по 28 грудня 2010 року було передано у власність відповідачу продукцію на загальну суму 421305,74 грн., а відповідач зазначений товар отримав, що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений за договором поставки № 325/07/2010ком товар у розмірі 98940,74 грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, оплату отриманого від позивача товару у повному обсязі у визначені у договорі строки не здійснив, у зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 332365,00 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу ТОВ "Мерефянська скляна компанія" позивачем 15.05.2011 було направлено вимогу, в порядку ст. 530 ЦК України № 129/11, в якій позивач в семиденний термін з дня отримання даної вимоги просив відповідача оплатити заборгованість у розмірі 322365,00 грн.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 17.05.2011 року, проте була залишена без відповіді.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого ТОВ "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" за договором поставки № 325/07/2010ком від 20.07.2010 року товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 332365,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 12.7 договору поставки з урахування протоколу узгодження до договору, сторони передбачили, що при порушенні строків оплати товару відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Позивачем наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 19698,60 грн.

Правомірність нарахування пені перевірена судом, вона відповідає наданому розрахунку, передбачена умовами договору, в зв'язку з чим позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, протоколом узгодження до договору поставки № 325/07/2010ком від 20.07.2010 року, встановлена додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань у вигляді штрафу, а саме:

п. 12.7.2. передбачено, що за прострочення оплати товару на 1 календарний день відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від простроченої суми грошового зобов'язання;

п. 12.7.3 передбачено, що за прострочення оплати товару на 6 календарних днів, крім пені та штрафу, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від простроченої суми грошового зобов'язання;

п. 12.7.4 передбачено, що за прострочення оплати товару на 11 і більше календарних днів, крім пені та штрафів, передбачених п. 12.7, п. 12.7.2, п. 12.7.3 договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 30% від простроченої суми грошового зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по оплаті товару у строк, передбачений у договорі, прострочення становить більше 11 днів та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді штрафу, позивачем обґрунтовано предявлено до стягнення суму штрафу у розмірі 193419,00 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 12865,13 грн., та 3% річних, сума яких складає 3802,65 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 5521,50 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84-А, код 32952061, п/р 26002036392400 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 14; ідент. код 16401787; п/р 2600322401081 в ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537) 322365,00 грн. основного боргу; 19698,60 грн. пені, 193419,00 грн. штрафу; 12865,13 грн. інфляційних втрат; 3802,65 грн. - 3% річних; 5521,50 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 15.08.2011 року.