Рішення № 17868362, 22.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р. Справа № 5023/5133/11

вх. № 5133/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Скочко О.О. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Талісман" ЛТД м.Бровари

до ТОВ "Завод алюмінієвих та металопластикових конструкцій" Гласстек", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 772 228,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Виробничо-комерційна фірма"Талісман "ЛТД ( позивач) просить суд стягнути з ТОВ"Завод алюмінєвих та металопластикових конструкцій "Гласстек" (відповідача) суму основного боргу 599920,58 грн.,82369,09 грн. збитків від інфляції,17751,07 грн.- 3 % річних,72187,63 грн. -пені, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Прийняти міри до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача та заборонити здійснення дій спрямованих на ліквідацію підприємства.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 01.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки за № 01-05/08 у відповідості до якого позивачем було поставлено товар на суму 599920,58 грн. який відповідач несплатив.

Відповідач в судове засідання не з*явився, ухвала суду про порушення провадження у справі була повернута до матеріалів справи з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне, що 01.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки за №01-05/08 у відповідності до умов договору позивач зобов*язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити профиль алюмінєвий та комплектуючі. Підставою для поставки являється рахунок-фактура та заявка відповідача, яка являється невід*ємною частиною даного договора ( п.1.1 договора). Відповідно до умов договору сторони погодили наступний порядок оплати , а саме : 50 % вартості замовленної партії товару відповідач сплачує на протязі 3-х днів після підписання даного договору, 50 % від вартості товару на протязі 3-х днів після отримання товару на складі ( п.3.1 договору). Строк поставки на протязі 21 робочго дня з дати отримання авансового платежу у відповідності до п. 3.1.договору. (п.4.1 договору). Сторони також погодили повну матеріальну відповідальність в разі порушення умов договору у відповідності до діючого законодавства ( п.91договору). За порушення строків оплати відповідач зобов*язався сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від неоплаченої в строк суми за кожний день прострочення, але не більше 2 % від суми договору.( п.9.2 договору).( а.с.24-26).

На виконання умов договору та у відповідності до видаткових накладних позивач передав відповідачеві товар на суму :

№ 353 від 25.02.2008 року на суму 372985,88 грн ( в т.ч. ПДВ)( а.с.29)

№ 405 від 29.02.2008 року на суму 35191,74 грн ( в т.ч. ПДВ) ( а.с.30)

№ 694 від 04.04.2008 року на суму 117525,74 грн ( в т.ч. ПДВ) ( а.с.31)

№ 806 від 17.04.2008 року на суму 83906,21 грн. ( в т.ч. ПДВ) ( а.с.32)

№ 836 від 21.04.2008 року на суму 97831,51 грн .( в т.ч. ПДВ) ( а.с.33)

№ 1133 від 02.06.2008 року на суму 211914,86 грн. ( в т.ч. ПДВ) ( а.с.35)

№ 1134 від 02.06.2008 року на суму 93952,19 грн. ( в т.ч. ПДВ) ( а.с.37)

№ 1135 від 02.06.2008 року на суму 132177,67 грн .( в т.ч. ПДВ) ( а.с.38)

№ 1322 від 20.06.2008 року на суму 4376,44 грн.( в т.ч. ПДВ) ( а.с.39)

№ 1323 від 20.06.2008 року на суму 2773,58 грн.( в т.ч. ПДВ) ( а.с.40)

№ 1350 від 23.06.2008 року на суму 30085,34 грн.( в т.ч. ПДВ) ( а.с.31)

Перелічені товаро-матеріальні цінності отримані відповідачем до наступним довіреностям :

довіреність серія ЯОС № 459449 від 22.02.2008 року ( а.с.42)

довіреність серія ЯОС № 461496 від 03.04.2008 року ( а.с.43)

довіреність серія ЯОС № 461523 від 15.04.2008 року ( а.с.44)

довіреність серія ЯОС № 466753 від 26.05.2008 року ( а.с.45)

довіреність серія ЯОС №466816 від 19.06.2008 року ( а.с.46)

довіреність серія ЯОС №466821/60 від 23.06.2008 року ( а.с.47)

Відповідач частково розрахувався за отриману продукцію що підтверджується виписками банку.

Основний борг становить 599920,58 грн. який не сплачений відповідчем.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена суд задовільняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 599920,59 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних, що становить в сумі 17751,07 грн. та інфляційних в сумі 82369,09 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягають задоволенню.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Умовами договору передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Позивачем пеня розраховувалась з дотриманням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та становить 72187,63 грн.

Щодо заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача та заборони відповідачу здійснення дій спрямованих на ліквідацію підприємства.

Відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем заявлене клопотання не обгрунтоване документально тому на підставі вищевикладеного суд відмовляє в його задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються пропорційно сумі задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача державне мито в сумі 7722,28 грн. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - в сумі 236 грн.

Керуючись ст. 32, 33, 44-49, 82-85 ГПК України, ст. 257, 258, 267, 509, 530, 712 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ"Завод алюмінєвих та металопластикових конструкцій "Гласстек"( м.Харків, вул.Новопрудна, буд.4 кв.70 код ЄДРПОУ 34391096 р/р 26004301314417 в філії ЗАТ"ОТР Банк" в м.Харкові МФО 350750, р/р 2600540111142 в АК Регіон банк "Регіон-банк" м.Харків, МФО 351254 р/р 26000000630059 в ВАТ"Демарк" м.Чернігів,МФО 353575 р/р 26002301314417 в АТ"ОТП Банк" МФО 300528) на користь ТОВ ВКФ "Талісман" ЛТД (Київська обл, м.Бровари, вул.Чкалова,3 р/р 26004000676001 Броварська філія АТ"Укрінбанк" МФО 321808, код ЄДРПОУ 13732199) суму основного боргу 599920,58 грн., 82369,09 грн. інфляційні втрати, 17751,07 грн. 3 % річних, 72187,63 грн.- пені, державне мито 7722,28 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 23.08.11 року.