Рішення № 17868137, 11.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2011 р. Справа № 5016/2081/2011(8/102)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Локо”,

81140, Львівська область, Пустомитівський район, с. Миклашів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ника-Промтехойл”,

54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 99, кв. 99,

про стягнення коштів у сумі 114762 грн. 21 коп.,

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.05.2011;

від відповідача: не зявився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Локо” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ника-Промтехойл” (далі відповідач) про стягнення 114762 грн. 21 коп., з яких: основний борг 65428 грн. 68 коп.; штраф 29087 грн. 34 коп.; пеня 15174 грн. 13 коп.; 3% річних 2651 грн. 20 коп.; втрати від інфляції 2420 грн. 86 коп.; а також про відшкодування судових витрат, які складаються з оплати позовної заяви державним митом 1147 грн. 62 коп. та оплати витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Ухвала від 25.06.2011р., якою відповідача повідомлено про порушення провадження у справі, повернута “Укрпоштою” до господарського суду Миколаївської області з позначкою “адресат не зареєстрований”. Вказану ухвалу суд направляв відповідачу за юридичною адресою, вказаною позивачем у позовній заяві згідно з витягом з ЄДРЮОФОП серії АЄ № 329276 від 19.05.2011р. Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в ЄДРЮОФОП, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відтак, суд вважає, що про дату, час та місце судового розгляду справи відповідача повідомлено належним чином. Заперечень, пояснень або відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло, тому спір розглянуто за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

29.08.2008р. між сторонами був укладений договір № 60/08 08 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався передавати, а відповідач приймати та оплачувати оливи моторні, охолоджуючі рідини та автотовари (товар) відповідно до накладних на передачу товару. Оплату товару відповідач повинен здійснювати протягом 7 календарних днів з дня його отримання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача або внесення готівкових коштів в касу підприємства (п. 5.1 Договору).

Згідно з п.6.2 Договору у разі порушення термінів, встановлених у п. 5.1, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення. У разі прострочення платежу більше як на 10 днів, відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

На виконання умов Договору за період з вересня 2008 року по грудень 2009 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 349328 грн. 81 коп., що підтверджено накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с. 16 43). За відвантажений товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши позивачу протягом вересня 2008 року травня 2010 року 283900 грн. 13 коп. (виписки банку на аркушах справи 44 90). Таким чином борг відповідача складає 65428 грн. 68 коп.

Несплатою цієї суми відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу (ЦК) України та ст. 193 Господарського кодексу (ГК) України, згідно з якими зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобовязання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлений обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спираючись на вищенаведені норми закону та умови Договору, позивач підставно нарахував штраф, пеню, три проценти річних та втрати від інфляції.

За розрахунком позивача (а.с. 9 12) пеня складає 15174 грн. 13 коп., штраф 29087 грн. 34 коп.; втрати від інфляції 2420 грн. 86 коп.; 3% річних 2651 грн. 20 коп.

Суд також вважає цей розрахунок вірним; відповідач його не оспорив і не спростував.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, Договорі сторін, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ника-Промтехойл” (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 99, кв.99; ідентифікаційний код 35512621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Локо” (81140, Львівська область, Пустомитівський район, с. Миклашів; ідентифікаційний код 13833658) грошові кошти у сумі 65428 (шістдесят пять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 68 коп. основний борг; 29087 (двадцять девять тисяч вісімдесят сім) грн. 34 коп. штраф; 15174 (пятнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 13 коп. пеня; 2651 (дві тисячі шістсот пятдесят одна) грн. 20 коп. 3% річних; 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн. 86 коп. інфляційні втрати; а також 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 62 коп. на відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом та 236 (двісті тридцять шість) грн. з оплати інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено “16” серпня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька