Рішення № 17868093, 11.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2011 р. Справа № 5016/2062/2011(8/100)

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

АДРЕСА_2,

до Адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради,

54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1,

про визнання недійсним договору №7 від 02.03.2009р.,

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1371 від 08.08.2011,

від відповідача: не зявився.

Суть спору: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради (далі відповідач) про визнання недійсним договору № 7 від 02.03.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовує посилаючись на ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу (ЦК) України та п. 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. №668.

Відзивом від 11.08.2011р., що надійшов через канцелярію суду, відповідач визнав позов, просить розглянути справу без участі його представника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

02.03.2009р. між сторонами було укладено договір № 7 (далі Договір), за умовами якого відповідач доручає, а позивач виконує роботи з реконструкції житлового фонду влаштування індивідуального опалення в житлових будинках.

Аналіз змісту Договору дає підстави вважати, що його можна віднести до договорів підряду на капітальне будівництво. Відповідно до ст. 318 Господарського кодексу (ГК) України договір підряду укладається, зокрема, на будівництво, розширення, реконструкцію обєктів, виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно конструкторських та інших робіт, повязаних з будівництвом обєктів. Частиною 5 вказаної статті встановлено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

В оспорюваному Договорі відсутні такі істотні умови:

- строки початку і завершення робіт;

- права та обов'язки сторін;

- порядок забезпечення виконання зобовязань за договором підряду;

- порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва;

- режим контролю якості робіт і матеріалів замовником;

-умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;

- вимоги до організації робіт;

- відповідальність сторін (відшкодування збитків);

- порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами;

- порядок залучення субпідрядників;

- гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків. Отже, через відсутність в Договорі №7 від 02.03.2009р. істотних умов, він не відповідає, вимогам законодавства та суперечить вимогам ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, через невідповідність Договору №7 від 02.03.2009р. вимогам законодавства та через суперечність вимогам ГК України такий договір є недійсний з моменту його укладення.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального (ГПК) України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне покласти судові витрати на обидві сторони порівну.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення Договір №7 від 02.03.2009р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: НОМЕР_1) та Адміністрацією Центрального району виконкому Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 05410576).

Стягнути з Адміністрації Центрального району Виконкому Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1; ідентифікаційний код 05410576) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 118 (сто вісімнадцять) грн. на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено “15” серпня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька