Рішення № 17867688, 04.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2011 р. Справа № 5016/2411/2011(6/152)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Оіл», 54000, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 54-Б.

До відповідача: Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», 54000, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 54.

Про: стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 137634,33 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., довіреність від 11.07.2011 року.

Від відповідача ОСОБА_2., довіреність від 26.04.2011 року. ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки в сумі 137634,33 грн.

Відповідач у відповідності до наданого відзиву заборгованість перед позивачем визнає в повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення рівними частинами та 5 місяців. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує на складний фінансовий стан та наявність податкової заборгованості, заборгованості перед Пенсійним фондом та боргів по заробітній платі, в підтвердження чого надав копію звіту підприємства про фінансові результати за січень червень 2011 року, а також копії вимог про сплату боргу до ПФУ, копії укладених з податковою інспекцією договорів про розстрочення грошових зобовязань.

Позивач у судовому засіданні проти розстрочення виконання рішення заперечував, вказував, що заявлена до стягнення сума є основним боргом без нарахування штрафних санкцій та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

Встановив:

01.01.2010 р. між ТОВ «Геліос Оіл»(постачальник) та КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг»(покупець) було укладено договір № 15, згідно умов якого продавець зобовязався поставити, а покупець зобовязався оплатити продукцію на умовах і в строки, передбачені сторонами в договорі і додаткових угодах.

За умовами пункту 4.1., 4.2. договору продукція постачається з АГЗС постачальника, а постачальник вважається таким, що виконав свої зобовязання за договором з продажу партії продукції, з моменту її передачі по товарній накладній в розпорядження покупця. Дата продажу партії продукції це дата, зазначена в товарній накладній. Право власності переходить до покупця з дати продажу.

У відповідності до п. 3.1. договору сторони погодили такі умови оплати, як 100% передплата.

Як свідчать наявні копії видаткових накладних № РН-0000244 від 18.05.2011 року, № РН-0000251 від 26.05.2011 року, № РН-0000287 від 31.05.2011 року, № РН-0000181 від 10.04.2011 року, № РН-0000182 від 20.04.2011 року та № РН-0000216 від 30.04.2011 року позивачем було передано, а відповідачем було прийнято продукцію на загальну суму 167885,00 грн. Факт передачі вказаного товару також підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 286 від 01.05.2011 року та № 285 від 01.04.2011 року, виданими на імя ОСОБА_3.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобовязання за договором виконав не в повному обсязі та оплату за отриману продукцію здійснив частково, у звязку з чим виникла заборгованість по оплаті товару в сумі 137634,33 грн.

Відповідач у відповідності до відзиву підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за поставлену продукцію в сумі 137634,33 грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до норм ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що прострочив сплату продукції за договором, а позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення суду, враховуючи наявність заперечень з боку позивача, чиї права були порушені відповідачем внаслідок невиконання договірних зобовязань, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 691, 692 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», 54000, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 54, код ЄДРПОУ 03349499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Оіл», 54000, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 54-Б, код ЄДРПОУ 34949024) 137634,33 грн. основного боргу, 1376,34 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко