Рішення № 17867626, 28.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2011 р. Справа № 5016/1415/2011(6/94)

Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс»,

50000, м. Кривий Ріг, пр.-т Карла Маркса, 32-А.

Про: стягнення боргу за договором фінансового лізингу в сумі 5682,92 грн.

Суддя Ткаченко О. В.

Представники:

Від позивача

Головченко А.В.

Від відповідача

Остапчук Л.М.

Предмет спору: 05 вересня 2008 p. між Позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль») та Відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроальянс») був укладений договір фінансового лізингу №L2937-09/08 (надалі - «Договір»), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) №Р2937-09/08 від 05.09.08 р. (надалі - «Договір купівлі продажу») зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору Лізингодавець (Позивач) придбав предмет лізингу за Договором купівлі - продажу та свої зобов’язання виконав - згідно акту приймання-передачі Предмету лізингу від «17»жовтня 2008 року, щодо передачі предмета лізингу, а Лізингоодержувач (Відповідач) прийняв Предмет лізингу.

13 травня 2011р. позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5682,92грн. несплачених своєчасно лізингових платежів за січень- березень 2011р. за наступними рахунками №№:

- L 2937-09/08/27-015 від 04.01.2011 р. на суму 1907,48 грн.;

- L2937-09/08/28-018 від 01.02.2011р. на суму 1888,53 грн.;

- L2937-09/08/29-021 від 01.03.2011 р. на суму 1 886,91 грн.

(Цифри 27,28,29, виділені курсивом, відповідають місяцям у Графіку (а.с.13) - січню, лютому, березню 2011р.)

Відповідач позов не визнав, вказавши, що він рахунки не отримував, на запит щодо направлення йому рахунків відповіді не отримав (а.с.108-110). Лізингові платежі за зазначені періоди оплатив самостійно в сумі 1300 грн. (платіжні доручення №157,158,159 від 01.06.2011р.), як це передбачено Графіком. З сумами, що перевищують 1300грн. він не погоджується, оскільки неможливо встановити їх правильність із за непред’явлення позивачем первинних документів.

В запереченнях на відзив позивач пояснив, що не отримував вимоги про надання рахунків. Розмір платежів в рахунках збільшено згідно з умовами договору, у тому числі передбаченими самим Графіком платежів(а.с.13). Пред’явлення документів відповідачу суперечить умовам договору, оскільки той повинен сплачувати рахунки у безспірному порядку. Перераховані позивачем платежі (платіжні доручення №157,158,159 від 01.06.2011р.), зараховані в погашення заборгованості по іншим періодам, зокрема, за 25 період, згідно Графіку.

Відповідач вважає неправомірним таке зарахування і у зв’язку з цим, просить зупинити провадження у справі до розгляду в апеляційній інстанції справи №16/220/10 (Рішенням місцевого суду від 16.02.2001р. позов задоволено), в якій розглядається спір між тими ж сторонами з тих же підстав, але за інші періоди, включаючи 25 період по Графіку.

Позивач заперечує проти зупинення справи, оскільки оплата за 25 період була здійснена після рішення місцевого суду.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.3 Загальних умов (Додаток 4 до договору, а.с.15-18) передбачено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержу за допомогою факсимільного зв'язку.

У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Отже враховуючи, що позивач не надав доказів направлення рахунків відповідачу, Відповідач повинен був отримати і оплатити рахунки до 10 числа січня –березня 2011р.

Докази відповідача про те, що він звертався з вимогою про надання рахунків не підтверджують факт отримання позивачем такого звернення і, відповідно, його вини у невиконанні відповідачем свого зобов’язання. До того ж, ці звернення направлялись з порушенням передбачених умовами договору строків.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконане зобов’язання по договору, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог і сплата відповідачем коштів згідно платіжних доручень №157,158,159 від 01.06.2011р., з огляду на те, що ці кошти зараховані позивачем в рахунок платежів за інші періоди у відповідності до п.5.8 Загальних умов(Додаток 4 до договору).

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду зупинено провадження у справі № 16/220/10, в якій розглядається такий же спір по тому ж договору тільки за інші періоди по Графіку і у тому числі 25 період, в погашення за який позивач зарахував частково платежі по платіжним дорученням №157,158,159 від 01.06.2011р. Провадження зупинено у зв’язку з призначенням експертизи для встановлення правильності розрахунку лізингових платежів. Експертиза призначена з огляду на те, що для встановлення цього питання необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разу неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншою справою.

Проте суд вважає, що результати справи №16/220/10 не роблять неможливим розгляд даної справи, а можуть лише вплинути на розмір стягуваної суми. В такому разі відповідач не позбавлений права звернутися з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не приймається також до уваги судом заперечення відповідача про неможливість перевірки і неправильність розрахунку сум позовних вимог.

Суд вважає, що для перевірки правильності розрахунку необхідні спеціальні знання і, відповідно, наявність такого засобу доказування як висновок експертизи.

Згідно зі ст.ст. 33,38 ГПК України обов’язок подання доказів покладається на сторони. Суд здійснює заходи щодо отримання доказів тільки у разі обґрунтованого клопотання сторін.

Від відповідача не надійшло клопотання про проведення експертизи щодо відповідності розрахунку позивача умовам договору.

Щодо ненадання відповідачу розрахунків заборгованості, то ця обставина не може бути підставою для відмови в позові, оскільки згідно п.6.2 Загальних умов сторони домовились, що сплата рахунків проводиться у безспірному порядку, тобто без погодження і перевірки рахунку відповідачем (що не позбавляє права відповідача звернутися з позовом у разі отримання позивачем коштів без достатніх підстав).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 79, 82, 82-1, 83, 84 ГПК України ,- СУД

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Агроальянс»(юр. адреса: 56000, Миколаївська область, смт. Казанка, вул.. Мира, 58, факт. адреса: 50000, м. Кривий Ріг, пр.-т Карла Маркса, 32-А, ЄДРПОУ 31935438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, ЄДРПОУ 34480657) заборгованість за договором фінансового лізингу № L2937-09/08 від «05»вересня 2008 р. в сумі

5 682,92 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «03»серпня 2011р.