Рішення № 17867212, 29.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.11 Справа № 8/5009/2731/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26)

до відповідача Комунального підприємства «Доркомунгосп»(71503, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Придніпровська, 3в)

про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії № 1138 від 12.04.2011 р. в редакції позивача

Суддя І. А. Попова

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 113 від 06.04.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 01.06.2011 р.

В судовому засідання приймають участь представники Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському регіоні ОСОБА_3, дов. № 81 від 27.01.2011 р., Нестеренко О.О., посв. № 293 від 31.10.2007 р.

Заявлено позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії № 1138 від 12.04.2011 р. в редакції позивача.

В судовому засіданні, відкритому 15.06.2011 р., оголошувалися перерви до 07.07.2011 р., 19.07.2011 р. Розгляд справи відкладався до 29.07.2011 р. Строк вирішення спору продовжено за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 ГПК України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 29.07.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог зазначає, що супровідним листом від 13.04.2011 р. направлено відповідачу проект договору про постачання електричної енергії № 1138 від 12.04.2011 р. для розгляду та підписання. Відповідач листом від 27.04.2011 р. відмовився від підписання договору з підстав відсутності власного споживання електроенергії. Позивач вважає відмову відповідача в укладенні договору про постачання електричної енергії такою, що суперечить чинному законодавству та порушує законні права та інтереси ВАТ «Запоріжжяобленерго». По-перше, з основним споживачем повинен бути укладений договір про постачання електричної енергії. По-друге, відповідачу на праві користування належать певні технологічні електричні мережі у м.Енергодар, які складаються, зокрема, із кабельної мережі 10 кВт довжиною приблизно 24 км., кабельної мережі 0,4 кВт довжиною більше 40 км; повітряної мережі довжиною 11 км., трьох комплексних трансформаторних підстанцій (КТП), 22 закритих трансформаторних підстанцій (ЗТП), у кожної з яких знаходиться по два силових трансформатора, маються масляні вимикачі 10 кВт у кількості 3 шт.; розєднувачі і рубильники, та інше. Кожна електроустановка, яка знаходиться під напругою, має власне споживання електричної енергії. Отже, враховуючи те, що у відповідача лише на двадцяти двох ЗТП розміщено по 2 трансформатори, в мережах відповідача відбувається власне споживання електричної енергії. Крім того, згідно п. 4.2.31 Правил КЕЕ улаштування електроустановок, розподільчі пристрої і підстанції повинні бути обладнані електричним освітленням. Таким чином, на кожному ЗТП та КТП проектом передбачено електричне освітлення підстанції, що в свою чергу, є власним споживанням електроустановки. Отже, відповідач, який на праві користування має електроустановки, у разі подання напруги на такі електроустановки в будь-якому випадку буде фактично споживати електричну енергію. Відповідно до ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Отже, без наявності договору про постачання електричної енергії із суб'єктом господарювання ВАТ «Запоріжжяобленерго» повинно припинити подачу напруги такому субєкту, що в свою чергу, унеможливлює здійснення передачі електричної енергії іншим споживачам через технологічні електричні мережі такого субєкта (зокрема населення м. Енергодара). Позивач з посиланням на ст.ст. 6, 627 ЦК України, ст. 275 ЦКК України, п. 1.2, 1.3, 1.65.1, 10.2 ПКЕЕ просить зобовязати відповідача укласти договір про постачання електричної енергії в редакції позивача.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що обовязок щодо укладення договору постачання електричної енергії існує саме для виконавця послуг (виробника, постачальника енергії), а не споживача, тому позивач не має підстав спонукати до укладення договору, який відповідач вважає не потрібним. Відповідач зазначає, що власник електромереж може вважатися основним споживачем не в будь-якому випадку, а лише тоді, коли він передає частину електроенергії субспоживачам та/або електропередавальній організації, залишаючи іншу непередану частину для власного споживання. В даному випадку через електромережі підприємства «Доркомунгосп»передається уся електроенергія, а не її частина, вона передається третім особам та відповідачем не споживається. В таких правовідносинах слід керуватися спеціальними нормами законодавства, які регулюють порядок спільного використання електромереж. Відповідач вважає, що правовідносини між електропередавальною організацією та власником електромереж у разі їх використання для продажу електроенергії іншим споживачам повинні регулюватися документом певної правової форми договором про спільне використання електромереж, а не договором постачання електроенергії. Відповідач зазначає, що все освітлення на підстанціях згідно проекту передбачене з автономним живленням від дизель-генератора і не потребує електричної енергії взагалі. У разі відсутності споживання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки укладення договору про постачання електричної енергії між власником мереж та енергоспочальником є недоцільним.

Заслухавши представників, дослідивши матеріали, суд встановив:

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електроенергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 25.12.2008р. №1449 з наступними змінами) постачання електроенергії здійснюється на підставі договору про постачання електроенергії, який укладається споживачем електроенергії та постачальником електроенергії.

Статтею 179 ГК України передбачено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобовязання. Зокрема, передбачено, що укладення господарського договору є обовязковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обовязком для субєкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання чи органів держаної влади або органів місцевого самоврядування. Укладення господарських договорів, в тому числі на основі примірних і типових договорів, повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст..ст.. 179, 181 ГК України. Діючим законодавством передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. За загальним правилом договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття.

З урахуванням положень ст. 179, ч. 3 ст. 184, ч. 2 ст. 275 ГК України, ч. 4 ст. 179 ЦК України, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 передбачено обовязкове укладення договору на поставку електричної енергії. (Таку правову позицію підтримує ВГС України, справа № 2-15/3678.1-2008).

У відповідності до ст.. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Предметом даного позову є спонукання відповідача до укладення договору про постачання електричної енергії, який є обовязковим для укладання.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електроенергії та споживачами, регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 25.12.2008 р. № 1449 з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб.

Судом встановлено: рішенням Енергодарської міської ради № 35 від 10.12.2010р. затверджено статут КП «Доркомунгосп»та здійснено державну реєстрацію юридичної особи. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Енергодар та закріплено за ним на праві господарського відання (відповідач ухилився від виконання вимоги суду надати докази передачі майна у господарське відання). Як пояснив позивач та не спростував представник відповідача, в повне господарське відання (з зарахуванням на баланс) комунальному підприємству «Доркомунгосп»передані технологічні електричні мережі, які складаються із кабельних мереж, повітряних мереж, трьох комплексних трансформаторних підстанцій (КТП), двадцяти двох закритих трансформаторних підстанцій (ЗТП) та іншого технологічного обладнання. Згідно статуту відповідача серед інших основних видів діяльності КП «Доркомунгосп»визначено експлуатація магістральних електричних мереж, розподілення, передача та постачання електроенергії споживачам, експлуатація місцевих (локальних) мереж.

У звязку з наявністю у відповідача на праві повного господарського відання електроустановок, 13.04.2011 р. ВАТ «Запоріжжяобленерго»направило КП «Доркомунгосп»проект договору про постачання електроенергії № 1138 від 12.04.2011р. Відповідач відмовився від укладання договору про постачання електричної енергії, обґрунтовуючи тим, що не має жодної електроустановки, яка потребує власного споживання електроенергії. При цьому вважає, що взаємовідносини з енергопостачальником у даному випадку мають бути врегульовані виключно договором щодо спільного використання електромереж.

Для вирішення спірного питання в судове засідання запрошені представники Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському регіоні.

З огляду на пояснення представників Держінспекції та вивчені матеріали суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Згідно висновків Держінспекції з енергетичного нагляду згідно Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між ВАТ «Запоріжжяобленерго»та КП «Доркомунгосп»на балансі споживача КП «Доркомунгосп»знаходяться КЛ 10кВ Ф-2, Ф-3, Ф-8, Ф-9, Ф-10 відПС«Луч-150». Згідно п.1.2 ПКЕЕ основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації; власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії. Таким чином через технологічні електричні мережі КП «Доркомунгосп»передається електроенергія споживачам, які мають Договори про постачання електроенергії з ВАТ «Запоріжжяобленерго». Технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі внутрішньобудинкові електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації; В зв'язку з цим споживання електроенергії на власні потреби необхідне для роботи технологічного обладнання ЗТП, релейного захисту, приладів обліку, освітлення РУ-ІОкВ, РУ-0,4кВ, електрообігріву приводів вимикачів та інше. Використання електроенергії на ці потреби необхідні для безпечної експлуатації електрообладнання згідно вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, проведення оперативних перемикань та обліку електроенергії. При експлуатації електрообладнання яке використовується для передачі електричної енергії і знаходиться під напругою буде відбуватися споживання електричної енергії. Крім того, в електромережах КП «Доркомунгосп»обов'язково присутні технологічні витрати електричної енергії на передачу електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій. Під час роботи силових трансформаторів неминучі витрати холостого ходу і витрати короткого замикання в трансформаторі, які розраховуються згідно методики і враховуються при розрахунках зі споживачем. При знаходженні електричних мереж під напругою власне споживання буде.

Тобто, лише у разі відключення електроустановок в порядку, передбаченому ПКЕЕ від електромереж, електроустановки не будуть мати власного споживання електроенергії.

Суд знаходить хибними доводи відповідача, що власне споживання електроенергії електроустановками при транзитній передачі електроенергії кінцевим споживачам має враховуватися, як технологічні втрати та розраховуються за договором про спільне використання електричних мереж. Технологічні втрати при передачі електроенергії розраховуються відповідним чином, згідно певної Методики, в той час як обсяг споживання електричної енергії електроустановкою встановлюється за показниками розрахункових засобів обліку або розрахунковим шляхом.

Розділом 5 ПКЕЕ встановлені істотні умови, які є необхідними для договорів даного виду. Судом перевірено запропонований ВАТ «Запоріжжяобленерго»проект договору № 1138 вимогам ПКЕЕ та встановлено його відповідність типовому договору на постачання електроенергії.

Позовні вимоги про зобов'язання до укладення договору на постачання електричної енергії в редакції, запропонованій ВАТ «Запоріжжяобленерго»№ 1138 від 12.04.2011 р. задовольняються судом.

Згідно ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електроенергією, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Вважати договір № 1138 про постачання електричної енергії укладеним ВАТ «Запоріжжяобленерго»та КП «Доркомунгосп»на умовах поданого ВАТ «Запоріжжяобленерго»проекту цього договору (№ 1138 від 12.04.2011 р., який був додатком до позовної заяви та є додатком до рішення по даній справі).

Примірник рішення по даній справі та договір № 1138 про постачання електричної енергії направити сторонам.

Стягнути з Комунального підприємства “Доркомунгосп” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Придніпровська, 3в, ЄДРПОУ 34697334) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»(69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, ЄДРПОУ 00130926) 321 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова