Рішення № 17867186, 10.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.11 Справа № 5/5009/3468/11

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Геркулес” (83062, м. Донецьк-62, вул.Кринична, буд. 8)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродпостач” (69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 3; 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 25, кв.30)

про стягнення 306000,00 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 21.12.2010 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 31.12.2010 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

20.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Геркулес” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродпостач” про стягнення 306000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2011 р. порушено провадження у справі № 5/5009/3468/11, судове засідання призначено на 20.07.2011 р. Ухвалою від 20.07.2011 р. розгляд справи відкладений на 03.08.2011 р. У судовому засіданні 03.08.2011 р. судом було оголошено перерву до 10.08.2011 р. В судовому засіданні від 10.08.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням письмових пояснень зазначив, що 16.08.2010 р. на адресу позивача був направлений рахунок-фактура №АГ-31060. Згідно вказаного рахунку відповідач надає позивачу масло крестьянське у кількості 10000 кг за ціною 51,00 грн. за кілограм на загальну суму 510 000,00 грн. з ПДВ. Позивачем було прийнято пропозицію відповідача на здійснення поставуи вищенаведеного товару та сплачено передоплату платіжним дорученням №7818 від 18.08.2010 р., тобто в повному розмірі, відповідно до вищенаведеного рахунку-фактури. Відповідно до видаткової накладної №АГ-31265 від 30.09.2010 р. було здійснено завантаження транспортного засобу позивача маслом вершковим сел. 72,5% у кількості 4000 кілограм на загальну суму 204 000,00 грн. Відповідно до акту звірки від 01.12.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 306 000,00 грн., тобто ця сума складається з вартості недопоставленого товару. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за непоставлений товар на суму 306 000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на ст. 11, ч. 1 ст. 218, ст. 525, ч.2 ст.530, ч.1 ст.663, ч.ч.2,3 ст. 693 Цивільного кодексу, ст.ст. 175, 193, 202 Господарського кодексу України, ст. 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву, пояснивши, що сторони домовились про постачання масла “Селянського” у кількості 10 тон, підставою поставки є письмові заявки позивача. На підставі заявки відповідач поставив позивачу 30.09.2010 р. 4 тони масла “Селянського” на суму 204 000,00 грн. Інших заявок позивача відповідач не отримував. В позові вказано, що нам надсилались претензії, але ми їх не отримували. Також, відповідач зазначає, що позивач має право забрати залишок товару, а саме 6 тон масла, що залишилось у місці поставки: вул. Магістральна, буд. 100, м. Запоріжжя, подавши попередню письмову заявку. Таким чином, відповідач свої зобовязання з продажу товару виконує повністю і з його боку відсутні порушення домовленостей з позивачем. Отже, відсутні підстави для задоволення позову, оскільки у позивача немає підстав для вимоги у відповідача коштів, які він сплатив за товар. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ПАТ “Геркулес” до ТОВ “Агропродпостач”.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 р. між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропродпостач” зобовязалось здійснити поставку товару на загальну суму 510 000,00 грн., а Приватне акціонерне товариство “Геркулес”, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отриманий товар.

16.08.2010 р. ПАТ “Геркулес” направив на адресу ТОВ “Агропродпостач” заявку на масло “Селянське” у кількості 10 т на загальну суму 510 000,00 грн.

Відповідач виставив рахунок-фактуру №АГ-31060 від 16.08.2010 р. позивачу (отримувач), у якому вказано: найменування товару - масло “Селянське” у кількості 10000 кг за ціною 51,00 грн. за кг, на загальну суму 510 000,00 грн. з ПДВ.

Платіжним дорученням №7818 від 18.08.2010 р. ПАТ “Геркулес” сплатило попередню оплату ТОВ “Агропродпостач” у розмірі 510 000,00 грн. з призначенням платежу: сплата за масло згідно рахунку №АГ-31060 від 16.08.2010 р.

Відповідно до видаткової накладної №АГ 31265 від 30.09.2010 р. ТОВ “Геркулес” отримав від ТОВ “Агропродпостач” масло “Селянське” у кількості 4000 кг на загальну суму 204 000,00 грн. з ПДВ.

04.10.2010 р. посадовими особами позивача було складено акт по вибракуванню масла вершкового селянського у кількості 4000,00 кг у звязку з його невідповідністю вимогам ДСТУ 4399:2005, та запропоновано направити представника для вжиття заходів по поверненню масла (лист від 01.12.2010 р. №380).

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 01.12.2010 р. між ТОВ “Агропродпостач” та ПАТ “Геркулес” заборгованість відповідача складає 306 000,00 грн. Вказаний акт звірки підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

30.12.2010 р. генеральний директор ТОВ “Агропродпостач” Доценко О.І. направив лист за вих.№30.12 ПАТ “Геркулес” яким повідомив, що поставить на адресу позивача продукцію (масло) в рахунок простроченої заборгованості на суму 306 000,00 грн. до 15.01.2011 р.

В матеріалах справи міститься претензія від 25.02.2011 р. за вих.№05 позивача, яка адресована відповідачу, про поставку товару на суму 306 000,00 грн. або повернення зазначених грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповіді позивач не отримав.

На виконання умов ухвали суду від 20.06.2011 р. позивач направив на адресу відповідача акт звірки, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.07.2011 р. та фіскальним чеком від 12.07.2011 р. №8514.

Таким чином, станом на 10.08.2011 р. сума заборгованості відповідача складає 306 000,00 грн.

Доказів виконання взятих на себе зобовязань відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, ст. 205 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини з поставки товару, тобто відповідач повинен поставив товар позивачу, а позивач зобовязався прийняти та оплатити товар.

На виконання своїх зобовязань ПАТ “Геркулес” здійснило попередню оплату ТОВ “Агропродпостач” на суму 510 000,00 грн. з призначенням платежу: сплата за масло згідно рахунку №АГ-31060 від 16.08.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням №7818 від 18.08.2010 р.

Надана до матеріалів справи видаткова накладна №АГ-31265 від 30.09.2010 р. підтверджує фактичне отримання позивачем товару лише на загальну суму 204 000,00 грн.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою з поставки.

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заборгованість відповідача перед позивачем на суму 306 000,00 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.12.2010 р., який підписаний обома сторонами, а також листом від 30.12.2010 р. за вих.№30.12 відповідно до якого ТОВ “Агропродпостач” повідомило ПАТ “Геркулес” про те, що поставить на адресу позивача продукцію (масло) в рахунок простроченої заборгованості на зазначену суму до 15.01.2011 р.

Однак станом на 10.08.2011 р., відповідач свої зобовязання належним чином та у повному обсязі не виконав, а саме не поставив позивачу товар: масло “Селянське” у кількості 6000,00 кг на загальну суму 306 000,00 грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дні предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься претензія від 25.02.2011 р. за вих.№05 позивача, яка адресована відповідачу, про поставку товару на суму 306 000,00 грн. або повернення зазначених грошових коштів.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

В матеріалах справи міститься лист від 05.08.2011 р. за вих.№10, який адресований ПАТ “Геркулес” відповідно до якого генеральний директор ТОВ “Агропродпостач” Доценко О.І. у звязку з тяжким фінансовим становищем просить розстрочити сплату 306 000,00 грн. на шість місяців. Відповіді відповідач не отримав.

Представник позивача зазначив, що даний лист був розглянутий керівництвом ПАТ “Геркулес” та залишений без задоволення.

З пояснень представника позивача вбачається, що ПАТ “Геркулес” втратило інтерес щодо отримання від відповідача недопоставленого товару, а саме масла “Селянське” у кількості 6000,00 кг на загальну суму 306 000,00 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 306 000,00 грн., яка сплачена ним платіжним дорученням №7818 від 18.08.2010 р.

Факт наявності заборгованості відповідача у розмірі 306 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань, а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 306 000,00 грн., відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Представник позивача надав суду заяву про забезпечення позову, судом вказана заява не задовольняється, оскільки позивач не надав доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродпостач” (69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 3; 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 25, кв. 30; п/р №26002814501 в ПАТ “Мета Банк”, МФО 313582, ЄДРПОУ 30616471) на користь Приватного акціонерного товариства “Геркулес” (83062, м. Донецьк-62, вул. Кринична, буд. 8; п/р №26009959676316 у філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537, ЄДРПОУ 25117467) заборгованість у розмірі 306 000 (триста шість тисяч) грн. 00 коп., 3 060 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 12.08.2011.