Рішення № 17867154, 08.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.11 Справа № 11/5009/3174/11

Суддя Гончаренко С.А.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»(вул. Кірова, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319)

до відповідача: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»(пр. Маяковського буд. 20а, м. Запоріжжя, 69600)

у присутності представників:

позивача: не зявився

відповідача: ОСОБА_1 дов. № 3361 від 16.11.2010р.

про: визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»про визнання недійсним договору купівлі-продажу тваринницького комплексу від 27.09.2007р.

07.06.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

У звязку з неявкою повноважного представника позивача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд неодноразово відкладався.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент укладання оскаржуваного договору, предмет купівлі-продажу знаходився під арештом. Крім того, постановою Запорізького апеляційного господарського суду, було визнано недійсним договір іпотеки № 857 від 31.05.2005р., за яким відповідач виступав іпотекодержателем. На думку позивача, відповідач був обізнаний про наявність арешту (заборони на відчуження) предмету договору, але навмисно не повідомив ТОВ «Агропромислова компанія»про цю обставину, чим ввів позивача в оману. Оскільки договір купівлі-продажу тваринницького комплексу від 27.09.2007р. був підписаний позивачем під впливом обману, просить визнати його недійсним.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає, що позивачем не доведено, факту обману. Стверджує, що при укладанні договорі іпотеки та договору купівлі-продажу нотаріусом предмет даних договорів перевірявся на предмет арешту (заборони), і відповідач був впевнений в законності вказаних правочинів, що виключає в діях банку умислу ввести позивача в оману.

Також, відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. У звязку зі спливом строку позовної давності просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

27.09.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області», правонаступником якого є відповідач у справі, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Договір посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 2069.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець (відповідач у справі) продає позивачу тваринницький комплекс, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Василівка, Промислова зона, а покупець (позивач) купує зазначене нерухоме майно, за що зобовязується сплата ціну, відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та пройти його реєстрацію у районному комунальному підприємстві «Василівське бюро технічної інвентаризації»Василівської районної ради.

За умовами договору відповідач є іпотекодержателем, який має право для задоволення вимог за договором іпотеки № 857 від 31.05.2005р. звернути стягнення на нерухоме майно, шляхом його продажу від свого імені.

Відповідно до частини 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.06.2007р. у справі № 9/346д/06 встановлений факт наявності у реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна арешту всього нерухомого майна СВК ім. Ватутіна. Зазначене обтяження було зареєстровано 22.09.2003р. Дана обставина слугувала підставою для визнання недійсним договору іпотеки № 857 від 31.05.2005р. укладеного між відповідачем та СВК ім. Ватутіна.

Статтею 236 Цивільного кодексу України (норми якої є імперативними) передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У звязку з визнанням недійсним в судовому порядку договору іпотеки відповідач перестає бути іпотекодержателем та позбавляється права для задоволення вимог за договором іпотеки № 857 від 31.05.2005р. звернути стягнення на нерухоме майно, шляхом його продажу від свого імені.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом Розяснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 1-2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В даному випадку, наявність зареєстрованого у встановленому порядку арешту предмету іпотеки та визнання недійсним договору іпотеки спростовує наявність у відповідача повного обсягу цивільної дієздатності для продажу позивачу тваринницького комплексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, договір купівлі-продажу від 27.09.2006р. суперечить ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України і це є достатньою підставою для визнання його недійсним.

Клопотання відповідача про застосування строків позовної давності судом не може бути задоволено виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

25.05.2007р. позивач за договором купівлі-продажу № 3353 продав тваринницький комплекс ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат». Питання щодо неправомірного володіння майном не виникало, з огляду на те, що договір, за яким ТОВ «Агропромислова компанія»набуло право власності на спірне майно був посвідчений нотаріально, що передбачає перевірку предмету договору на предмет обтяжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про порушення своїх прав позивач дізнався 25.05.2011р. з вимоги про повернення вартості проданого майна, отриманої від нового покупця ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат».

За таких обставин суд вважає, що позивачем не був пропущений строк позовної давності.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу тваринницького комплексу від 27.09.2007р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області», посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 2069.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»(пр.Маяковського буд. 20а, м. Запоріжжя, 69600, ЄДРПОУ 09313350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю«Агропромислова компанія»(вул. Кірова, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ЄДРПОУ 3191447) 85,00 державного мита і 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В засіданні 08.08.2011р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписано 09.08.2011р.