Постанова № 1786700, 26.03.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

26 березня 2008 р.                                                                                  Справа № 2-а-2826/08

                                                                                                                 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна,

При секретарі судового засідання:   Пивовар Інні Михайлівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Чоловський О.М., представник за довіреністю

відповідача :   Язвінська Л.М., представник за довіреністю

відповідач 2 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про день, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином

розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Транс-Ліс"  

до:   Жмеринської об'єднаної податкової інспекції у Вінницькій області (відповідач 1), Управління Державного казначейства України у Жмеринському районі  і м. Жмеринці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (відповідач 2) 

про: стягнення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ :

 Приватне підприємство “Транс-Ліс”звернулось до суду з позовом до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області (відповідач 1), Управління Державного казначейства  України у Жмеринському районі і м. Жмеринці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (відповідач 2) про стягнення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.

Позов мотивовано наступним.

У процесі господарської діяльності позивачем, у відповідності до Закону України “Про податок на додану вартість”, сплачено до Державного бюджету податок на додану вартість. Відповідно до п. 7.7. ст. 7 вказаного вище Закону, яка визначає порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків, позивач має право та прийняв рішення про одержання сум бюджетного відшкодування і пройшов всі необхідні процедури підтвердження правильності заявлених вимог.  Згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з січня –вересень 2007 року та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування поданих позивачем, поверненню з Державного бюджету України на рахунок позивача підлягає сума бюджетного відшкодування в розмірі 198846,64 грн. Проте, позивач не отримав бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, оскільки відповідачі, в порушення п. 7.7.5, п. 7.7.6 Закону України “Про податок на додану вартість”не виконали всіх  передбачених законом і необхідних для цього дій.

За таких підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути кошти бюджету, тобто зобов’язати відповідачів відшкодувати суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 198846,64 грн. з бюджетного рахунку на рахунок позивача. Також, відповідно п.п. 6.3. п. 6 “Порядку відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України  та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, на суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника після повного перерахунку коштів із бюджету нараховуються відсотки  на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення, а тому позивач просить суд зобов’язати відповідачів погасити позивачу проценти, нараховані на суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість шляхом перерахування відповідних грошових коштів. Зобов’язати відповідачів встановити та притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

У судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути на користь позивача суму бюджетного відшкодування шляхом зобов’язання відповідачів погасити вказану заборгованість на загальну суму 137529,14 грн. перерахувавши їх на рахунок позивача. Позовні вимоги зменшені у зв’язку з тим, що частина бюджетного відшкодування по податку на додану вартість вже відшкодована. Позивач не підтримав позовну вимогу щодо зобов’язання відповідачів встановити та притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову вказавши на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, представник відповідача посилалась на податкове повідомлення рішення Жмеринської ОДПІ № 0000532301/0 від 26.06.2007 року, акти перевірки, якими повністю не підтверджено сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу. Відносно невиконання вимог ухвали суду від 20.03.2008 року, а саме не проведення звірки з позивачем сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету за період заявлений в позовній заяві, представник відповідача пояснила, що таку перевірку не можливо провести через збій комп’ютерної системи відповідача.

Відповідач 2 у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі. Про день, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А 00  № 147850, 01.09.2003 року приватне підприємство “Транс-Ліс”зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код –32644453.

Згідно довідки №203 від 30.08.2006  року приватне підприємство “Транс-Ліс”включене до ЄДРПОУ.

У відповідності до довідки № 1182 від 09.09.2006 року ПП “Транс-Ліс”взяте на облік як платник податків.

Відповідно до свідоцтва № 02159186 від 29.09.2003 року ПП “Транс-Ліс”зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Вказане підприємство діє на підставі статуту, зареєстрованого Жмеринською міською радою.

Приватним підприємством “Транс-Ліс”було подано до Жмеринської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого по вересень 2007 року разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування за даний період. Загальна сума бюджетного відшкодування за вказаний період становить 198846,64 грн.

Актом про результати виїзної планової документальної перевірки приватного підприємства “Транс-Ліс”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2006 року по 01.07.2007 року № 26/23/32644453 перевірено достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень –вересень 2007 року, а саме за травень 2007 року –38059,64 грн., червень 2007 року –15414 грн., за липень – 35043 грн., серпень 2007 року  - 26760 грн., за вересень –6020 грн., а всього на загальну суму 121296, 64 грн.

Актом № 9-23/32644453 від 14.06.2007 року про результати виїзної позапланової перевірки ПП “Транс - Ліс”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.12.2006 року по 30.04.2007 року, встановлено достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2007 року –19767 грн., березень 2007 року –17160 грн., квітень 2007 року –36066 грн., а всього на загальну суму 72993 грн.

На підставі акта перевірки №9/23/32644453 від 14.06.2007 року, Жмеринською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення рішення від 26.06.2007 року  № 0000532301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10452 грн., з яких за лютий 2007  р. –7184 грн., березень 2007 р. –90 грн., квітень 2007 р.  –3178 грн.

Проте, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2007 р. визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області № 0000532301/0 від 26.06.2007 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4349,31 грн. Дана постанова суду не набула законної сили.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

 Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, (п.п. 7.7.1. ст. 7 Закону) - при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 пункту 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду,

Згідно п.п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне  рішення  про зарахування  належної  йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення  податкових  зобов'язань  з  цього   податку   наступних податкових  періодів.  Зазначене  рішення відображається платником податку у податковій  декларації,  яку  він  подає  за  наслідками звітного  періоду,  в  якому  виникає  право  на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами  цієї  статті. При  прийнятті  такого  рішення зазначена сума не враховується при розрахунку  сум  бюджетного  відшкодування  наступних   податкових періодів. Платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  повної суми  бюджетного  відшкодування,  подає  відповідному  податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення  такої  повної суми  бюджетного  відшкодування,  яка  відображається у податковій декларації.  При цьому, платник податку в п'ятиденний термін  після подання  декларації  податковому  органу  подає  органу Державного казначейства України копію  декларації,  з  відміткою  податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

  До декларації   додаються    розрахунок    суми    бюджетного відшкодування,  копії  погашених  податкових  векселів (податкових розписок),  у разі їх наявності,  та  оригіналів  п'ятих  основних аркушів  (примірників  декларанта) вантажних митних декларацій,  у разі наявності експортних операцій.

  Форма заяви  про  відшкодування  та  форма  розрахунку   суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою,  встановленою центральним податковим органом.

  Протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової  декларації,  податковий  орган проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування  було  зроблено  з   порушенням   норм   податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення    достовірності    нарахування    такого    бюджетного відшкодування.

  Податковий  орган  зобов'язаний  у  п'ятиденний  термін після закінчення   перевірки   надати   органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

  На    підставі    отриманого   висновку   відповідного податкового органу орган державного  казначейства  надає  платнику податку  зазначену  у  ній  суму  бюджетного  відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний  банківський рахунок  платника  податку  в  обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо   за    наслідками    документальної    невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної)податковий   орган   виявляє   невідповідність   суми   бюджетного  відшкодування  сумі,  заявленій у податковій декларації,  то такий податковий орган:

а) у  разі  заниження  заявленої   платником   податку   суми бюджетного відшкодування щодо суми,  визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок,  надсилає  платнику  податку  податкове повідомлення,  в  якому  зазначаються  сума  такого  заниження  та підстави для  її  вирахування.  У  цьому  випадку  вважається,  що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування  та  враховує  її  згідно  з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у  разі  перевищення  заявленої  платником  податку   суми бюджетного відшкодування над сумою,  визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок,  податковий  орган  надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування  внаслідок  проведення  таких  перевірок факту,   за  яким  платник  податку  не  має  права  на  отримання бюджетного  відшкодування,  надсилає  платнику  податку  податкове повідомлення,  в  якому  зазначаються  підстави  відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, останній направив і Жмеринською ОДПІ отримано податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого по вересень 2007 року разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування. У відповідності до п.п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”Жмеринською ОДПІ здійснено виїзну позапланову перевірку позивача, за результати якої було складено акт № 9-23/32644453 від 14.06.2007 року, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування у розмірі 72993 грн. за період з лютого по квітень 2007 року. Також було проведено виїзну планову документальну перевірку, за результатами якої складено акт № 26/23/32644453 від 07.11.2007 року, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування  за період з травня по вересень 2007 року  у розмірі 121296, 64 грн.

Враховуючи викладене, Жмеринська ОДПІ підтвердила суму бюджетного відшкодування ПП “Транс-Ліс”за період з лютого по вересень 2007 року  у розмірі 194289грн. 64 коп.

Після закінчення перевірки, у відповідності до ч. 2 п.п.7.7.5, п.п. 7.7.6 ст. 7 вказаного вище Закону, податковий  орган  зобов'язаний надати   органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі    отриманого   висновку   відповідного податкового органу орган державного  казначейства  надає  платнику податку  зазначену  у  ній  суму  бюджетного  відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний  банківський рахунок  платника  податку  в  обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, Жмеринською ОДПІ в порушення вищевказаних норм не було надано до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Суд не приймає до уваги податкове повідомлення –рішення         № 0000532301/0 від 26.06.2007 року, що стосується зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10452 грн., з яких за лютий 2007  р. – 7184 грн., березень 2007 р. –90 грн., квітень 2007 р.  –3178 грн. та яке було визнане недійсним рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2007 року, що на даний час не набуло законної сили. Оскільки, згідно висновків про суми відшкодування податку на додану вартість № 0000000014, № 0000000015, № 0000000016 від 18.03.2008 року підтверджено суми відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року –10159,50 грн., березень 2007 р. –16790 грн., квітень 2007 року –34368,00 грн.  Вказані суму виплачені позивачу, що підтверджено платіжними дорученнями № 121-123 від 18.03.2008 року.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення суми бюджетного відшкодування  на суму 4557 грн. за лютий –квітень 2007 року, вони також підлягають задоволенню, з наступних підстав. Зазначена сума становить розмір бюджетного відшкодування що визначений позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2007 року, у зв’язку з частковим самостійним виявлення помилки за період з лютого по квітень 2007 року, відповідно до п. 4.4. “Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166. Жмеринською ОДПІ не було проведено перевірку правильності нарахування даної суми бюджетного відшкодування, а також сум бюджетного відшкодування не підтверджених проведеними перевірками. Крім того, ухвалою суду від 20.03.2008 року було зобов’язано відповідача 1 та відповідача 2 провести з позивачем звірку сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету за період заявлений в позовній заяві, про що скласти відповідний акт та надати його суду. Зазначена вимога стосувалась і перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування на суму 4557 грн., проте відповідно до пояснень представника відповідача вимоги ухвали суду від 20.03.2008 року не були виконані і звірку сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню  з бюджету на користь позивача не проведено, оскільки стався збій комп’ютерної системи відповідача.  При цьому, суду не було надано жодних доказів на підтвердження неможливості проведення звірки.

          Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.   В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у  нього  документи  та матеріали,  які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа,  яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для  підтвердження  обставин, на  які  вона  посилається,  суд  вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки відповідачем 1 та 2  вимоги суду щодо проведення звірки сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету за період, заявлений в позовній заяві не виконано, причин не виконання вимог суду не повідомлено, то відповідно до ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства  України суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Крім того, нездійснення контролюючими органами перевірок не позбавляє позивача права на своєчасне отримання бюджетного відшкодування, отже не утворює правових підстав для відмови йому в позові.

Відносно позовної вимоги про стягнення на користь позивача процентів, відповідно п.п. 6.3. п. 6 “Порядку відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України  та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Дійсно попередня редакція п.п. 7.7.8. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначала, що сума бюджетного відшкодування,  не сплачена у  строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю.      На суму  бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки,  розмір якої визначається відповідно до  підпункту  16.4.1 пункту  16.4  статті  16  Закону  України  "Про  порядок погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами".  Зазначена    пеня    самостійно розраховується  та  сплачується  органом  державного  казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку.

Проте,  Законом України № 2771-IV від 07.07.2005 підпункт 7.7.8.Закону України “Про податок на додану вартість”викладено в такій редакції, яка діє на даний час:

  У  разі,  коли за результатами перевірки сум податку, заявлених  до  відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає   процедуру  адміністративного  оскарження,  податковий орган  не  пізніше  наступного  робочого  дня  за  днем  отримання відповідного   повідомлення  від  платника  або  ухвали  суду  про порушення  справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства.  Орган  державного казначейства призупиняє процедуру

відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.  Після закінчення  процедури  адміністративного  або  судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми  податку,  що підлягає відшкодуванню з бюджету.

     Як видно з наведеного, на даний час Законом України “Про податок на додану вартість”не передбачено відшкодування процентів, нарахованих на суму бюджетного відшкодування. Оскільки вказаний закон має вищу юридичну силу ніж “Порядок відшкодування податку на додану вартість”, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 209/72 від 02.07.1997 року, тому суд застосовує норми закону.

     Суд також бере до уваги, що згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно  до  якого  органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо зобов’язання відповідачів провести відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 137529,14 грн. підлягає задоволенню, оскільки такі вимоги є обґрунтованими, узгоджуються з сукупністю доказів та відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

 Враховуючи викладене, суд  вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому, а саме: стягнути на користь позивача суму бюджетної заборгованості в розмірі 137529 грн. 14 коп.; зобов’язати Жмеринську об’єднану державну податкову інспекцію Вінницької області направити висновки по відшкодуванню сум бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 137529 грн. 14 коп. в Управління Державного казначейства України у Жмеринському районі і м. Жмеринці Головного управління  Державного казначейства України у Вінницькій області для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування із бюджету суми бюджетної заборгованості; зобов’язати Управління Державного казначейства України у Жмеринському районі і м. Жмеринці повернути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування в розмірі 137529 грн. 14 коп. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок приватного підприємства “Транс-Ліс”.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

  Керуючись ст.ст.2, 9, 11, 70, 71, 86, 94, 128, 158 - 163, 167, 186, 256, 257  Кодексу адміністративного судочинства  України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов приватного підприємства “Транс-Ліс”до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області (відповідач 1), Управління Державного казначейства  України у Жмеринському районі і м. Жмеринці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (відповідач 2) про стягнення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, - задовольнити частково.

2. Стягнути  на користь приватного підприємства “Транс-Ліс”суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість з Державного бюджету України в сумі 137529 грн. 14 коп.

3.Зобов’язати Жмеринську об’єднану державну податкову інспекцію у Вінницькій області направити висновки по відшкодуванню сум бюджетної заборгованості в сумі 137529 грн. 14 коп. в Управління Державного казначейства України у Жмеринському районі і м. Жмеринці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування із бюджету суми бюджетної заборгованості.

4. Зобов’язати Управління Державного казначейства України у Жмеринському районі і м. Жмеринці повернути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування в розмірі 137529 грн. 64 коп. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок приватного підприємства “Транс-Ліс” № 26004300000397 ВФ АКБ “Форум”м. Вінниця, МФО 302816.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Транс-Ліс”документально підтверджені судові витрати в розмірі 1,70 грн.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови виготовлений 26.03.2008 року о 18 год. 00 хв.

Суддя/підпис/           Мельник-Томенко Жанна Миколаївна