Постанова № 17865865, 04.08.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2011 року Справа № 5005/3084/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Головка В.Г. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 1022 від 03.08.2011 року)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: ОСОБА_1, довіреність №19736/10/10-1 від 23.06.11, представник;

представники ініціюючого кредитора та боржника у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011р. у справі № 5005/3084/2011

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційної фірми Глас Стар”, м.Запоріжжя

до боржника приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС”, м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 року по справі № 5005/3084/2011 (суддя Примак С.А.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційної фірми Глас Стар”, м.Запоріжжя; ліквідовано юридичну особу - приватне підприємство “МЕРСЕНАРІЄС”, м.Дніпропетровськ; провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32 п.6 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ, яка просить ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким поновити ліквідаційну процедуру, витрати по справі покласти на боржника, посилаючись на п.78.1.7 Податкового кодексу України, згідно з яким податкові органи зобовязані проводити відповідний тип перевірки, у тому числі у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська винесено наказ від 19.04.2011 року № 561 щодо проведення перевірки приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС”.

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська надано відповідь на запит ліквідатора (де надано інформацію, що запитувалась) та в тому числі вказано про необхідність надання податковому органу документів фінансово-господарської діяльності, в т.ч. інформації щодо руху грошових коштів, тобто документів, необхідних для проведення відповідного типу перевірки приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС”, у звязку з чим Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська просила ліквідатора не подавати до суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута до завершення перевірки (лист від 06.05.2011 року № 14974/10/242 “Про надання інформації”).

Направлення ліквідатором боржника на затвердження до господарського суду звіту та ліквідаційного балансу банкрута, а також винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали позбавило податковий орган можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обовязку стосовно сплати податків та, у випадку виявлення податкової заборгованості, звернутися з грошовими вимогами до банкрута.

Скаржник зауважує, що в порушення п.3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, не був повідомлений про призначення розгляду звіту ліквідатора в судовому засіданні 16.06.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма Глас Стар” та приватне підприємство “МЕРСЕНАРІЄС” відзиви на апеляційну скаргу не надали, представники у судове засідання не зявились.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

10.03.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма Глас Стар”, м.Запоріжжя звернулося в господарський суд Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС”, м.Дніпропетровськ на підставі статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2011 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5005/3084/2011; розгляд справи призначений у судовому зсіданні на 24.03.2011 року о 11год. 00хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 24.03.2011 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців; ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор, якого зобовязано вчинити певні дії; копію постанови направлено в т.ч. і органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника.

Частиною 1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; до заяви кредитора органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обовязкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 105 постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство” визначено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.03.2011 року місцезнаходженням боржника є м.Дніпропетровськ, вул..Тевосяна, будинок 2-Б. Вказаний Витяг також містить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.23-25).

Ініціюючим кредитором підтверджено матеріалами справи вимоги до боржника на суму 32 291, 21 грн. боргу за простим векселем № АА 1511804, який предявлений згідно з виконавчим написом нотаріуса № 1-813 від 04.02.2010 року до виконання відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Постановою від 22.06.2010 року відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчий напис № 1-813 від 04.02.2010 року повернув стягувачеві у звязку з тим, що боржник за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Тевосяна,2-Б не знаходиться та його грошові кошти, цінності, рухоме та нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача, не виявлено (а.с.20-22).

Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, чинним законодавством передбачено обовязковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До звіту про виконану роботу по справі про банкрутство приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС” ліквідатором банкрута товариством з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-комерційною фірмою Глас Стар” серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів.

З ліквідаційного балансу (а.с.93-94) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

Згідно довідок Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру" Дніпропетровської регіональної філії №Ц/7683-4 від 31.05.2011р., Інспекції Державного технічного нагляду Держтехнагляд №1227-02-13 від 12.04.2011р., КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" №5292 від 04.05.2011р., Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області №14/7932 від 25.05.2011р., Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровське обласне відділення Самарська районна виконавча дирекція №23-21/333 від 11.04.2011р., Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області №1405ю від 13.05.2011р., Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська №1799/02-17 від 18.04.2011р., Дніпропетровського обласного центру зайнятості Лівобережного районного центру зайнятості №1712 від 10.05.2011р., Самарського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції №3454 від 22.04.2011р., за боржником нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження у відношенні відповідача відсутні.

Листами від 27.04.2011 року № 14112/10/10-1 та від 06.05.2011 року № 14974/10/242 Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська повідомила господарський суд та ліквідатора боржника про відсутність податкового боргу у приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС” перед бюджетом (а.с.80, 110).

Щодо доводів скаржника про те, що винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали позбавило податковий орган можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обовязку стосовно сплати податків та, у випадку виявлення податкової заборгованості, звернутися з грошовими вимогами до банкрута, судова колегія зауважує на наступне.

Відповідно до п.78.1.7 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо субєктів малого підприємництва 5 робочих днів, інших платників податків 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо субєктів малого підприємництва не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків не більш як на 5 робочих днів.

З матеріалів справи вбачається, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2011 року по справі № 5005/3084/20111 про визнання приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС” банкрутом, якою податковий орган було зобовязано до 24.04.2011 року (тобто у місячний строк з дня винесення постанови) повідомити про наявність податкового боргу та рахунки, відкриті банкрутом, отримана Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська 30.03.2011 року (а.с.67).

Як зазначає скаржник в апеляційній скарзі 19.04.2011 року винесено наказ № 561 щодо проведення перевірки приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС”.

З огляду на викладене, і те, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська не надано жодних доказів в розумінні статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємств “МЕРСЕНАРІЄС”, призначеної наказом від 19.04.2011 року, з дотриманням строків, передбачених ст.82 Податкового кодексу України, судова колегія вважає безпідставними доводи скаржника, що саме винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 16.06.2011 року позбавило податковий орган можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обовязку стосовно сплати податків та, у випадку виявлення податкової заборгованості, звернутися з грошовими вимогами до банкрута.

Позиція скаржника про те, що відповідно до приписів ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор боржника повинен забезпечити надання документів фінансово-господарської діяльності боржника та інформації щодо руху грошових коштів боржника Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська для проведення перевірки, до уваги судовою колегією не приймається, оскільки провадження у справі про банкрутство боржника порушено за ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а, отже, ліквідатор боржника ініціюючий кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма Глас Стар” - фактично здійснював свої повноваження без отримання бухгалтерської документації, печаток та штампів тощо від банкрута саме через відсутність останнього за місцезнаходженням, й відповідно не мав можливості надати податковому органу такі документи.

Щодо доводів скаржника про те, що в порушення п.3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, останній не був повідомлений про призначення розгляду звіту ліквідатора в судовому засіданні 16.06.2011 року судова колегія зауважує наступне.

Пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Стаття 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” регламентує терміни сторони у справі про банкрутство та кредитор.

Сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська підтверджено відсутність боргу перед бюджетом (а.с.80, 110), не надано жодних результатів проведення відповідного типу перевірки в межах строків, визначених ст.82 Податкового кодексу України, отже, остання не є кредитором банкрута в розумінні ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю (ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Заява Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про залучення останньої до участі у справі в матеріалах справи відсутня.

Враховуючи вищенаведене, і те, що скаржником не надано доказів наявності у банкрута майна (інших активів), яке можна включити до ліквідаційної маси, як і не надано доказів наявності останнього за місцезнаходженням або наявності фактичного місця ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю банкрута та здійснення управління і обліку, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, ліквідацію юридичної особи - приватного підприємства “МЕРСЕНАРІЄС”, м.Дніпропетровськ та припинення провадження у справі.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 року по справі № 5005/3084/2011 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя В.Г.Головко

Повний текст постанови підписаний 05.08.2011 року.