Ухвала суду № 17865537, 02.08.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"02" серпня 2011 р.Справа № 14-10-08/633

вх. № 8866/2011 від 02.06.2011

вх. № 10203/2011 від 04.07.2011

вх. № 10200/2011 від 04.07.2011

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: особисто арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. (ліквідатор банкрута, за посадою), представників за довіреностями ОСОБА_2 (від товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал"), Арескула О.Ю. (від виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), Нечаєнко Т.А. (від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області), Штангея А.М. (від Канівської обєднаної державної податкової інспекції), ОСОБА_6 (скаржник, особисто), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу

заявникагромадянина ОСОБА_6

проненалежне виконання обовязків ліквідатором банкрута,

а також клопотання

заявникаліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пилипенко Т.В.

прозатвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, суми з

оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю

“Росукрнафтопродукт-Черкаси”

до боржника Мартинівського цукрового комбінату

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 23.08.2000 боржника визнано банкрутом. Арбітражним керуючим Пилипенко Т.В., яку призначено ліквідатором банкрута-боржника, господарському суду подано на затвердження звіт та ліквідаційний баланс боржника.

Крім цього, ліквідатор банкрута заявив клопотання про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період його діяльності з 18.08.2010 по 06.06.2011 на суму 22025,32 грн.

Усі кредитори були належним чином повідомлені про призначення судового засідання, однак управління Пенсійного фонду України в Канівському районі, контрольно-ревізійне управління у Черкаській області, відкрите акціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод», відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго», ОСОБА_8 своїх представників не направили, про причини їх неявки не повідомили.

Кредитори, що зявились у дане судове засідання та у судове засідання 26.07.2011, заявлені клопотання про затвердження звіту ліквідатора банкрута та ліквідаційного балансу банкрута, а також звіту про оплату послуг і відшкодування витрат арбітражного керуючого підтримали, заперечили можливість задоволення скарги ОСОБА_6

Під час ліквідаційної процедури судом розглянуто 5 скарг на дії учасників провадження у справі про банкрутство. Зокрема, за заявами громадян ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на дії арбітражного керуючого Рекуна В.А. (ухвали суду від 10.04.2007, 17.05.2007, 29.10.2009).

У звязку з поданим на затвердження звітом та ліквідаційним балансом до суду надійшла скарга на дії ліквідатора банкрута від ОСОБА_6 У судовому засіданні заявник скаргу підтримав, проти можливості затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута заперечив з тих мотивів, що вважає неправомірним визнання його вимог у сумі 52234,18 грн., присуджених до стягнення рішенням Канівського міськрайонного суду у сумі 52234,18 грн. станом на 01.06.2007 та 13000 грн. за період з 01.06.2007 по день звільнення 13.05.2008 (усього на суму 65250 грн.) у четверту чергу; що ліквідатором банкрута порушено вимоги ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон), Закону України від 21.10.2004 №2103-ІУ, ст.43 Конституції України, ст.ст. 115 і 116 КЗпП України, якими на ліквідатора банкрута покладено обовязок позачергової виплати йому заробітної плати відповідно до трудової угоди, укладеної з першим ліквідатором банкрута ОСОБА_9; що в порушення вимог Закону не вжив заходів до витребування майна у третіх осіб, зокрема, не витребував коштів у сумі 40000 грн., які незаконно, у порушення черговості задоволення вимог кредиторів, були перераховані арбітражним керуючим Рекуном В.А. платіжним дорученням від 19.02.2007 №2; що ліквідатором банкрута не знайдено транспортних засобів, які рахуються за боржником, не реалізовано майданчик для зберігання вапнякового каменю, технологічна водойма та інше майно банкрута, не встановлено лишки та нестачі, не притягнено до відповідальності винних осіб; що в даний час правоохоронними органами розслідуються обставини реалізації їдальні та що вважає неправомірним її продаж.

Просить винести ухвали: про невиконання обовязків ліквідатора банкрута, що завдало значної шкоди; про неправомірність дій ліквідатора банкрута повязаних з невиплатою йому заробітної плати; про повернення на рахунок банкрута коштів, які отримали ліквідатор банкрута та кредитори; про негайний розрахунок з ним по заробітній платі; про повторну експертизу їдальні, будівлі заводу, технологічної водойми; про розгляд звіту після усунення вищеназваних ним порушень; про зобовязання ліквідатора банкрута подати усі документи щодо викладених ним обставин.

У судовому засіданні ліквідатор банкрута підтримав поданий ним на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута, доповів про виконану роботу та заперечив проти доводів скарги, зазначивши, що заявник безпідставно тлумачить окремі норми законів на свою користь; що заявник безпідставно звинувачує ліквідатора банкрута у нецільовому використанні коштів, оскільки суми з оплати послуг, витрати арбітражного керуючого затверджувались комітетом кредиторів та ухвалами суду у цій справі; що заявник надає суду недостовірну інформацію про склад його грошових вимог до боржника, оскільки більша частина з визнаних рішенням Канівського міськрайонного суду вимог не є заробітною платою та оскільки ним визнано як заробітну плату 10168,48 грн. до моменту його звільнення; що звинувачення у неналежному виконанні покладених на ліквідатора банкрута обовязків нічим не доводяться і спростовуються поданими суду звітом та доданими до нього документами; що доводи про проведення перевірок правоохоронними органами є надуманими, оскільки будь-які запити чи виклики від останніх ліквідатору банкрута не надходили.

Відповідно до ст.75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

У ході заслуховування звіту ліквідатора у судовому засіданні установлено наступне.

Кредиторами боржника є: товариство з обмеженою відповідальністю «Вторметал»на суму 202500 грн., Канівська обєднана державна податкова інспекція на суму 260670,61 грн., управління Пенсійного фонду України в Канівському районі на суму 63686 грн., контрольно-ревізійне управління на суму 30330 грн., відкрите акціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод»на суму 631521 грн., відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго»на суму 451226 грн. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками боржника, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, погашена в повному обсязі в сумі 262537,39 грн. Заборгованість перед кредиторами погашена частково.

На час розгляду у судовому засіданні звіту майнові активи згідно з ліквідаційним балансом банкрута відсутні, з поданих суду матеріалів вбачається, що ліквідатором банкрута вжито необхідні заходи для виявлення документації і майнових активів боржника та для її завершення, зокрема: щодо опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом; щодо виявлення та участі кредиторів у вирішенні віднесених до їх компетенції питань; щодо розшуку, витребування і прийняття до свого відання активів, установчих і реєстраційних документів банкрута, документів фінансово-господарської діяльності, печаток і штампів; щодо дослідження руху, наявності коштів на рахунках боржника, закриття останніх; щодо отримання інформації від органів реєстрації та інших державних органів про майно і майнові права, про операції з активами, про зобовязання боржника та перед ним, зокрема, КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»(а.с.72 т.11), ДАІ, Держтехнагляду, ГДРФ, Держкомзему (а.с.100, 102 т.11), Статистики, Фонду державного майна України (а.с.136,138,139 т.11), ДВС, ДПІ, державних реєстрів нерухомого та рухомого майна, щодо аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з наявних документів; щодо участі у справі Міністерства аграрної політики України як органу уповноваженого управляти майном боржника (а.с.128, 130 т.11); щодо вжиття заходів для забезпечення збереження майна боржника, звернення до правоохоронних органів із поданнями про притягнення до відповідальності винних у розкраданні майна, розшуку майна, що зникло; щодо інвентаризації, оцінки, визначення порядку, строків, складу і умов реалізації майна, публікації оголошень, реалізації майна в установленому порядку; щодо стягнення та списання дебіторської заборгованості; щодо обставини використання землі (в тому числі і технологічної водойми, яка перейшла у власність органу місцевого самоврядування). Відомості про виконання вказаних заходів наявні у звіті ліквідатора банкрута (а.с.14-37 т.9) та доданих до нього документах (т.10 і т.11)

За рахунок майна банкрута останнім ліквідатором банкрута частково погашено витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському, заборгованість перед кредиторами наступних черг не погашена.

Звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 21.06.2011 №339 на суму 22025,32 грн. за період з 18.08.2010 по 06.06.2011, затверджений рішенням комітету кредиторів, підтверджується доданими до звіту і предявленими у судовому засіданні документами, у звязку з чим підлягає затвердженню.

Суд вважає, що ліквідатором виконані покладені на нього ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” обовязки, у звязку з чим звіт з додатково поданими на вимогу суду документами та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, а боржник, як юридична особа ліквідації.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_6:

оскільки з дня визнання боржника банкрутом у боржника виникає особливий правовий статус, згідно з яким до правовідносин у ліквідаційній процедурі застосовуються норми спеціального закону Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому розподіл отриманих коштів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим законом. Зокрема в даній ліквідаційній процедурі розподіл коштів здійснювався у порядку ст.31 Закону, що прямо передбачено абз.9 ч.1 ст.24 Закону;

оскільки перерахування коштів арбітражним керуючим Рекуном В.А. платіжним дорученням від 19.02.2007 №2 було предметом скарги ОСОБА_6 від 21.03.2007 та від 28.03.2007 (а.с.115-117 т.3), предметом судового розгляду і вирішено ухвалою суду від 10.04.2007 (а.с.133 т.3). Як додатковий мотив суд зазначає на ту обставину, що платіж було здійснено до моменту визнання суми вимог ОСОБА_6 до боржника рішенням Канівського міськрайонного суду від 10.07.2007 у справі №2-1062/2007 і подання ним відповідних заяв до суду на його підставі;

оскільки згідно з абз.10 ч.1 ст.25 Закону з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, а не здійснює прийом на роботу, як це було здійснено першим ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим ОСОБА_9 за потреби останній мав лише право залучити спеціаліста для виконання конкретної роботи з визначенням її обсягу строків і розміру плати (договір підряду), як це передбачено ч.4 ст.3-1 Закону. Укладення трудового договору з працівником можливе лише після утворення ліквідаційної комісії, склад якої відповідно до ст.ст.24 ч.2 призначається ухвалою суду така ухвала у справі відсутня;

оскільки оцінка приміщення їдальні здійснена належним чином (а.с.82,139,140,142,149 т.10);

оскільки відсутність нерухомого майна, на належність якого боржнику вказує ОСОБА_6 (транспортні засоби, майданчик для зберігання вапнякового каменю, технологічна водойма) підтверджується довідками органів реєстрації. У ході інвентаризації ліквідатором банкрута наявність цих активів не установлена, заходи з рошуку майна результатів не дали і будь-якими іншими доказами ОСОБА_6Г не підтверджена;

оскільки будь-які докази наявності досудового слідства у кримінальній справі стосовно майна боржника чи його посадових осіб суду ОСОБА_6 не надано і обставини існування таких кримінальних справ чи хоча-б проведення перевірки у порядку ст. 97 КПК України спростовуються поясненнями ліквідатора банкрута. Крім того, навіть за наявності заяв чи скарг до правоохоронних органів їх розгляд останніми не є перешкодою для розгляду справи;

оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, і витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання. На суд не покладено обовязку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Кожна сторона повинна самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх вимог, які вважає необхідними, належними і достатніми, або ж заявити обгрунтоване клопотання про їх витребування. Саме сторона має вказати на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ спростує чи підтвердить, при поданні суду відповідного клопотання.

Керуючись ст. 32, п.6 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги ОСОБА_6 від 02.06.2011 №8866/2011 відмовити повністю.

2.Затвердити звіт ліквідатора банкрута від 21.06.2011 №339 про проведення ліквідаційної процедури банкрута із звітом про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого на суму 22025,32 грн. за період з 18.08.2010 по 06.06.2011 та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 06.06.2011.

3.Ліквідувати Мартинівський цукровий комбінат (Черкаська область, Канівський район, с.Мартинівка, ідентифікаційний код 00373617) як юридичну особу-банкрута.

4.Зобовязати ліквідатора: забезпечити збереження документів банкрута і, за погодженням із архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання; здати для знищення печатку банкрута; подати державному реєстратору необхідні документи передбачені у ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців"; інформувати суд про виконання цього пункту.

5.Провадження у справі припинити.

Копію ухвали направити ліквідатору банкрута, кредиторам (9), ОСОБА_6 сектору з питань банкрутства у Черкаській області, обласному управлінню статистики, відділу державної виконавчої служби Канівського районного управління юстиції, а також державному реєстратору (Канівській райдержадміністрації для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

С у д д я Ю.А. Хабазня

15

Повний текст складено 08.08.2011