Ухвала суду № 17865490, 02.08.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА 02 серпня 2011 рокуСправа № 18/5026/1537/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю,

Кучерук В.П. директор,

від відповідача ОСОБА_2. - представник за довіреністю,

Долматов В.К. директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства “Смілакомунтеплоенерго”, м. Сміла,

Черкаської області

до комунального підприємства “ВодГео”, м. Сміла, Черкаської

області

про стягнення 504 631 грн. 91 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось комунальне підприємство “Смілакомунтеплоенерго” до комунального підприємства “ВодГео” про стягнення 504 631 грн. 91 коп. коштів за недоотримані послуги по водопостачанню та водовідведенню.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 липня 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02 серпня 2011 року.

28 липня 2011 року до господарського суду від позивача надійшла заява про затвердження мирової угоди по даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення предстаників сторін, розглянувши умови мирової угоди, а також заяву про її затвердження, судом враховано наступне:

21 вересня 2009 року комунальне підприємство “ВодГео” предявило до комунального підприємства “Смілакомунтеплоенерго” рахунок фактуру №ВГ-0000185 на передоплату за послуги по водопостачанню та водовідведенню на 800000 грн. 00 коп.

23 вересня 2009 року позивач платіжними дорученнями №№ 813, 814, 815 перерахував відповідачу відповідно 400000 грн. 00 коп., 67000 грн. 00 коп., 333000 грн. 00 коп., всього 800000 грн. 00 коп.

Відповідачем було надано позивачу частково послуги з водовідведення та водопостачання на суму 295368 грн. 09 коп.

Листом №351 від 16 червня 2011 року відповідач у відповіді на претензію позивача визнав борг в сумі 504 631 грн. 91 коп., проте зазначені кошти позивачу не повернув.

Крім того, борг в розмірі 504 631 грн. 91 коп. підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 01 липня 2011 року.

В звязку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 504 631 грн. 91 коп. попередньої оплати за неотриманні послуги по водопостачанню та водовідведенню.

28 липня 2011 року між комунальним підприємством “Смілакомунтеплоенерго” (кредитор) та комунальним підприємством “ВодГео” (боржник) було укладено мирову угоду, згідно умов якої сторони домовились, що комунальне підприємство “ВодГео” взяло на себе зобовязання добровільно сплатити комунальному підприємству “Смілакомунтеплоенерго” 504 631 грн. 91 коп. до 31 липня 2014 року із щомісячною сплатою коштів в розмірі 14017 грн. 55 коп. з моменту прийняття судом рішення і затвердження мирової угоди.

Крім того, сторони дійшли згоди, що відповідач сплачує позивачу державне мито в розмірі 5046 грн. 32 коп. та витрати на інформаціно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. до 31 серпня 2011 року.

Сторони домовились, що погашення заборгованості буде здійснюватись шляхом перерахування боржником на рахунок кредитора №26006060081901 в ЧФ КБ “ПриватБанк” м. Сміла, МФО 354347, код ЄДРПОУ - 33648312 (п. 4 мирової угоди).

Пунктом 5 мирової угоди визначено, що у випадку виконання зобовязання боржника перед кредитором третіми особами, кредитор зобовязується зарахувати проведені третіми особами операції в рахунок погашення заборгованості боржника за умови надання належним чином посвідчених договорів доручення, угод про переказ боргу або інших письмових документів про зарахування проведених ними операцій в рахунок погашення боргових зобовязань боржника, які укладені відповідно до вимог діючого законодавства України.

У випадку невиконання (неналежного виконання) боржником умов даної мирової угоди, кредитор має право звернутися до органів Державної виконавчої служби про примусове стягнення з боржника заборгованості, визначеною даною угодою (а у випадку відсутності у боржника грошових коштів до господарського суду із заявою про звернення стягнення на майно боржника), а також звернутися до господарського суду про примусове стягнення штрафних санкцій (п. 7 мирової угоди).

Представники сторін в судовому засіданні просили суд затвердити мирову угоду та припинити провадження у справі.

Згідно приписів ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 7 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Як вбачається із матеріалів справи, мирову угоду між позивачем та відповідачем від 28 липня 2011 року підписано особами, які мають на це відповідні повноваження.

Умови мирової угоди містять відомості щодо розміру та строків виконання зобовязань сторонами, а також мирова угода не суперечить закону та не порушує прав й законних інтересів інших осіб.

Судом було розяснено сторонам відповідні наслідки укладання мирової угоди.

За таких обставин суд вважає, що мирова угода підлягає затвердженню, а провадження у справі припиненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, відповідач зобовязався сплатити на користь позивача 5 046 грн. 32 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки сторони самостійно врегулювали питання щодо сплати судових витрат, підстав для стягнення з відповідача в судовому порядку зазначених витрат не має.

Керуючись ст. 78, п. 7 ч. 1 ст. 80, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Затвердити мирову угоду, укладену 28 липня 2011 року між комунальним підприємством “Смілакомунтеплоенерго” та комунальним підприємством “ВодГео” згідно умов якої комунальне підприємство “ВодГео” (ідентифікаційний код 30794986, вул. Севастопольська, 58, м. Сміла, Черкаської області) зобовязане сплатити комунальному підприємству “Смілакомунтеплоенерго” (ідентифікаційний код 33648312, вул. Дзержинського, 72/а, м. Сміла, Черкаської області) на р/р №26006060081901 в ЧФ КБ “ПриватБанк” м. Сміла, МФО 354347:

-504 631 грн. 91 коп. до 31 липня 2014 року із щомісячною сплатою коштів в розмірі 14017 грн. 55 коп. з дати затвердження судом мирової угоди;

-державне мито в розмірі 5046 грн. 32 коп. та витрати на інформаціно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. до 31 серпня 2011 року.

2.Провадження у справі припинити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст.ст. 93, 106 ГПК України.

Ухвала про затвердження мирової угоди відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом.

Ухвала набрала законної сили: 02 серпня 2011 року.

Дата видачі ухвали: 02 серпня 2011 року.

Строк предявлення ухвали до виконання по 02 серпня 2012 року.

Суддя А.В.Васянович