Рішення № 17865037, 01.08.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.11 Справа № 5021/1634/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю. розглянув матеріали справи № 5021/1634/2011

за позовом: Державного підприємства «Пирятинське лісове господарство»,

м. Пирятин Полтавської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТІКС ІНТЕРНЕЙШНЛ» , м.Суми

про стягнення 11106,24 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1., довіреність № 280 від 26 липня 2011 року;

відповідача - не зявився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11106,24 грн., в тому числі : основну заборгованість у розмірі 9255,24 грн., штраф у розмірі 1851,00 грн. Крім того, судові витрати повязані з розглядом даної справи , які складаються з витрат по сплаті державного мита у розмірі 111,06 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., витрат повязаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 1100,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по даній справі до суду не подав .

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається на підставі наявних в ній доказів .

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного :

Між постачальником Державним підприємством «Пирятинське лісове господарство» (позивач по справі) та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТІКС ІНТЕРНЕЙШНЛ» ( відповідач по справі) було укладено договір поставки № 155, відповідно до умов якого постачальник передав у власність покупця на умовах FCA нижній склад постачальника, лісоматеріали обємом 18,73 кбм.

Факт прийняття лісоматеріалів покупцем у власність підтверджується товарно-транспортною накладною № 1628 від 21.08.2010 року, довіреністю № 14 від 11.08.2010 року (13-14) .

Пунктом 5.1 договору поставки № 155 від 27.06.2010 року передбачено, що покупець здійснює розрахунки за придбаний товар на умовах 100% передоплати. Оплата товару відбувається шляхом перерахування покупцем платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника на підставі наданого рахунка або внесенням готівкою коштів в касу підприємства , та дорученням на отримання товару.

Однак відповідач не сплатив вартість отриманого товару, його заборгованість станом на 01.01.11 року склала 9255,24 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

17.01.2011 року позивач предявив відповідачу письмову вимогу (претензію) про термінову сплату заборгованості на суму 9 255,24 грн., але ні відповіді, ні грошових коштів від відповідача не отримав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Відповідач не подав до суду доказів сплати боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9 255,24 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 0,1 % від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати слід зазначити наступне:

Визначення штрафу у відсотках від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати суперечить статті 549 Цивільного кодексу України .

Згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання ,

Тобто, за визначенням поняття штрафу, наведеним у частині 2 статті 549 Цивільного кодексу України , штраф не передбачає обчислення його за кожен день прострочення виконання зобовязання , а передбачає обчислення його один раз за невиконання або неналежне виконання зобовязання. Штраф застосовується у випадках невиконання або неналежного виконання зобовязання, а не у випадках несвоєчасного виконання грошового зобовязання.

Натомість, частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено поняття пені, яка є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, виходячи зі змісту пункту 7.1 договору та зважаючи на визначення пені , наведене у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України , пунктом 7.1 договору передбачена по суті сплата пені за прострочення оплати за отриманий товар у розмірі 0,1 % від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу неню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому статтею 3 того ж Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня.

Таким чином , який би розмір пені не встановили сторони за згодою у договорі, стягненню підлягає лише сума пені, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання , якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня , коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 договору передбачена 100 % попередня оплата товару.

Оскільки товар відпущено позивачем відповідачеві без 100 % попередньої оплати, а строк послідуючої оплати товару договором не визначено, то згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач (кредитор) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги .

Позивач предявив відповідачеві вимогу (претензію) № 11 від 17.01.2011 року. З врахуванням терміну доставки поштової кореспонденції датою предявлення вимоги відповідачеві слід визначити 20.01.2011 року .

Виходячи з усього вищевикладеного, розрахунок суми неустойки , названої в договорі штрафом, а фактично-пені, наведений позивачем у позовній заяві є безпідставним, необґрунтованим та таким , що суперечить Закону.

З огляду на вимоги ст. 3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України , у даному випадку може бути нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (7,75%?2=15,5%) за кожний день прострочення виконання грошового зобовязання за період з 27.01.2011 року по 27.07.2011 року, яка становить ( виходячі з суми боргу 9255,44 грн.) 694,16 грн.

Тому, позовні вимоги позивача щодо стягнення неустойки, яка має бути визначена як пеня, підлягають задоволенню частково, а саме: в сумі 694,16 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 1156,84 грн. має бути відмовлено у звязку з безпідставністю та неправомірністю цих вимог .

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , судові витрати позивача покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме : з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по держмиту в сумі 99,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 211,00 грн. та витрати по послуги адвоката в сумі 950,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3,11,153,204,525,526,530,629 Цивільного кодексу України , ст.ст. 193,232 Господарського кодексу України , ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТІКС ІНТЕРНЕЙШНЛ» (40024, м. Суми, вул. Зеленко,12/14; код ЄДРПОУ 36898019) на користь Державного підприємства «Пирятинське лісове господарство» ( 37000, Полтавська область, м. Пирятин, вул. Цибаня,72; код ЄДРПОУ 21071375) суму основного боргу у розмірі 9255,24 грн., пеню в розмірі 619,14 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 99,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 211,00 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 950,00 грн..