Рішення № 17864084, 16.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.11                                                                                 Справа № 5/92пд/2011

За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 4 УЖКГ, м. Антрацит Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 4680,76 грн., розірвання договору та звільнення приміщення

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність №1 від 12.01.11;

від відповідача - представник не прибув

Суть спору: Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна контора № 4 УЖКГ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про дострокове розірвання договору оренди № 27 від 01.09.2007, спонукання відповідача звільнити орендоване приміщення та стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої орендної плати в сумі 4401 грн. 84 коп., пені в сумі 88 грн. 74 коп. та 3% річних в сумі 190 грн. 18 коп.

Позивач в судовому засіданні 16.08.2011 надав заяву про зменшення позовних вимог від 12.08.2011 № 103, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг по орендній платі в сумі 4401 грн. 84 коп., пеню в сумі 25 грн. 84 коп. та 3% річних в сумі 184 грн. 08 коп.

Подана заява не протирічить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Також позивач в судовому засіданні надав заяву від 16.08.2011 б/н, в якій користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, відмовився від позовних вимог в частині дострокового розірвання договору та звільнення орендованого приміщення. В заяві позивач зазначив про те, що йому відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову.

Відповідач в судове засідання не прибув проте направив на адресу суду телеграму від 11.08.2011 № 1634, в якій просить перенести розгляд справи на початок вересня, у зв’язку з від’їздом адвоката у відрядження.

Дане клопотання відповідача відхиляється судом з огляду на його недоведеність та необґрунтованість. Справа розглядається тривалий час, тому у разі наявності у відповідача була можливість надати матеріали необхідні для розгляду справи.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази, в їх сукупності та оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, які знаходяться в матеріалах справи, суд -

в с т а н о в и в:

01.12.2005 року між Житлово-експлуатаційною конторою № 4 УЖКГ (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що відноситься до комунальної власності б/н, у відповідності з умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування нерухоме чи інше майно комунальної власності підвальне приміщення (далі - майно) загальною площею 61,1 кв. м. розташоване за адресою вул. Петровського, 142, підвал, вартість якого визначена згідно акту оцінки та складає за експертною оцінкою залишкової вартості 7400 грн.

Згідно п. 10.1 договору, в редакції додаткової угоди від 27.10.2006р., договір діє до 01.11.2007 включно.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання –передачі нежитлового приміщення від 01.12.2005 б/н, який підписаний обома сторонами без заперечень.

01.09.2007 року, з метою приведення договору оренди від 01.12.2005 у відповідність до затвердженої рішенням Антрацитівської міської ради №20/12 від 27.07.2007р. типової форми договору оренди, між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційною конторою № 4 УЖКГ (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був переукладений договір оренди нерухомого майна, що відноситься до комунальної власності, у відповідності з умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Антрацит, вул. Петровського, 142, що знаходиться на балансі КП ЖЕК №4 УЖКХ, склад і вартість якого визначена згідно акту оцінки та складає 7400 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням сесії Антрацитівської міської ради від 27.07.2007 № 20/12 та складає 73,79 грн. без урахування ПДВ за перший місяць оренди. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України, та складає за перший місяць 92,50 грн.

Орендна плата з урахуванням індексу інфляції перераховується орендарем орендодавцю самостійно щомісячно незалежно від результатів його господарської діяльності не пізніше 12 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється плата (п. 3.2 договору)

За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який підлягає застосування до спірних правовідносин, оскільки майно відноситься до комунальної власності, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 5 ст. 762 ЦК України та положень розділів 3, 5 договору оренди орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Проте, відповідач, в порушення зазначених норм права та умов договору оренди, свої обов'язки щодо сплати орендних платежів виконував не належним чином, внаслідок чого за період з липня 2008 року по червень 2011 року утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 4401 грн. 84 коп., яка і заявлена до стягнення.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, дотримання строку виконання є одним з критеріїв належного виконання зобов’язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов’язання (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу по сплаті орендних платежів в сумі 4401 грн. 84 коп.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В пункті 3.6 договору сторони визначили, що орендна плата перерахована несвоєчасно та не в повному обсязі підлягає індексації та перераховується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки на дату розрахунку пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний прострочений день.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 3.6 договору позивачем нараховано за період з 13.08.2010 р. по 11.01.2011р. та заявлено до стягнення пеню в сумі, виходячи з заяви про зменшення позовних вимог, 25 грн. 84 коп.

Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення сплати орендних платежів 3% річних за період з 13.08.2008 по 12.07.2011, згідно наданого до заяви про зменшення позовних вимог розрахунку, в сумі 184 грн. 08 коп.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині дострокового розірвання договору та звільнення орендованого приміщення, то позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від них.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх - небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений, повноваження на вчинення цих дій перевірені, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу з орендної плати відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 43, 49, 75, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 4 УЖКГ, м. Антрацит Луганської області, вул. Петровського, 17, код 24184648 заборгованість з орендної плати в сумі 4401 грн. 84 коп., пеню в сумі 25 грн. 84 коп. та 3% річних в сумі 184 грн. 08 коп., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 100 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 26 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.08.2011

Суддя                                                                                 Т.В. Васильченко