Рішення № 17863666, 15.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2011 р. Справа № 17/098-11

За позовом Приватного підприємства „СІМЕКС ЗООВЕТСЕРВІС”

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Леся Сердюка

про стягнення 4810,20грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 7 від 27.10.2009р.);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Приватне підприємство „СІМЕКС ЗООВЕТСЕРВІС” (далі позивач) звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Леся Сердюка (далі відповідач) про стягнення 4810,20грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р., товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати поставленого позивачем, на підставі видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р., товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2011р. порушено провадження у справі № 17/098-11, розгляд справи призначено на 08.08.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2011р. розгляд справи відкладено на 15.08.2011р.

У судовому засіданні 15.08.2011р. представник позивача повністю підтримав позов.

Представник відповідача в судові засідання 08.08.2011р. та 15.08.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2009р. позивач поставив відповідачу товар на суму 4810,20грн. згідно видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р. (а.с. 9), який отриманий представником відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності № НБЛ 713581 від 20.05.2009р. (а.с. 10).

Відповідач, за отриманий від позивача, на підставі видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р., товар не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р., товар на момент судового розгляду справи склав 4810,20грн., що підтверджується довідкою ПАТ „КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” № 137-38/1-78 від 11.08.2011р. (а.с. 31) та довідкою ПП „СІМЕКС ЗООВЕТСЕРВІС” № 21 від 12.08.2011р. (а.с. 32), підписаною директором та бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою Приватного підприємства „СІМЕКС ЗООВЕТСЕРВІС”.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду погашення останнім боргу за видатковою накладною № 102 від 20.05.2009р. на суму 4810,20грн.

11.05.2011р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача претензією про сплату заборгованості № 5 від 11.05.2011р. (а.с. 11), яка 12.05.2011р. отримана представником останнього ОСОБА_3, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

06.06.2011р. позивач повторно, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача претензією про сплату заборгованості № 6 від 03.06.2011р. (а.с. 13), яка 09.06.2011р. отримана представником останнього ОСОБА_3, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Суд встановив, що обидві претензії позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимога про стягнення 4810,20грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р., товар.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач поставив, а відповідач прийняв у останнього товар на загальну суму 4810,20грн. згідно видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р. (а.с. 9), який отриманий представником відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності № НБЛ 713581 від 20.05.2009р. (а.с. 10); відповідач за отриманий згідно видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р. товар не розрахувався, що підтверджується довідкою ПАТ „КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” № 137-38/1-78 від 11.08.2011р. (а.с. 31), внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р., товар склав 4810,20грн., що підтверджується довідкою ПАТ „КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” № 137-38/1-78 від 11.08.2011р. (а.с. 31); 11.05.2011р. та 06.06.2011р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості (а.с. 11, 13), які 12.05.2011р. та 09.06.2011р. отримані представником останнього ОСОБА_3, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 12, 14), обидві претензії позивача, в порушення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 4810,20грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р., товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Леся Сердюка (07527, Київська область, Баришівський район, село Бзів, вул. Леніна, буд. 24; код ЄДРПОУ 00857479) на користь Приватного підприємства „СІМЕКС ЗООВЕТСЕРВІС” (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гостинна, буд. 15; код ЄДРПОУ 33962400) 4 810 (чотири тисячі вісімсот десять гривень) 20 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 102 від 20.05.2009р., товар, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя П.В. Горбасенко

Повне рішення складено: 16.08.2011р.