Рішення № 17863574, 09.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2011 р. Справа № 16/083-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

в особі Центральної філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто», м.Київ

до 1. Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф», м. Тетіїв,

2. Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія «Альфа-Гарант”,

м. Київ

про стягнення 30 728,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 1694-1/14 від 16.05.2011 р., головний юрисконсульт;

від відповідача 1 Зінченко Я.В., наказ № 9 від 20.10.2010 р., директор,

від відповідача 2 не зявився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Українська страхова компанія «Гарант-Авто” в особі Центральної філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто», м.Київ звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою (вх. №суду 2196 від 06.06.2011 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф», м. Тетіїв про відшкодування шкоди в розмірі 30728,20грн. в порядку регресу та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2011 р. порушено провадження у справі № 16/083-11 за зазначеним позовом.

В судове засідання 21.06.2011 р. представник відповідача не зявився, через канцелярію суду (вх. № 8272 від 20.06.2011 р.) відповідач надав клопотання про залучення в якості відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант», оскільки між відповідачем та ТзДВ СК «Альфа-Гарант»укладений Генеральний договір № 32/01/008-00042 від 23.02.2007 р. обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту.

В судовому засідання 12.07.2011 р. позивач надав заяву вих. № 4134/21 від 12.07.2011 р. про залучення співвідповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант»та про уточнення позовних вимог, оскільки 02.07.2011 р. позивач на свій рахунок отримав від ТзДВ «Альфа-Гарант»частину відшкодування шкоди в сумі 12495,00 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»залишок невідшкодованої шкоди в межах ліміту відшкодування, який встановлений у Генеральному договорі обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, укладеного між відповідачами, в сумі 12495,00 грн., а з відповідача 1 ГТОВ «Скіф»різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у сумі 5738,20 грн.

Ухвалою суду від 12.07.2011 р. залучено до участі у справі № 16/083-11 відповідача 2 ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант». Розгляд справи відкладено на 26.07.2011 р.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача 1 ГТОВ «Скіф»надав заперечення на позовну заяву, в яких позов не визнає в частині вимоги про стягнення з нього різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у сумі 5738,20 грн., оскільки відповідач 1 вважає, що винною особою є відповідач 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант», яке не перерахувало до цього часу страхового відшкодування в повному обсязі, в результаті чого в звязку із недобросовісним відношенням ТзДВ СК «Альфа-Гарант»до виконання своїх зобовязань відповідач 2 повинен відшкодувати матеріальну шкоду в повному обсязі.

Відповідач 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»в судове засідання 26.07.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 12.07.2011 р., яка направлялася на юридичну та фактичну адреси відповідача 2 (зазначені ухвали суду отримані відповідачем 2 18.07.2011 р. та 20.07.2011 р., що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача 2 на повідомленнях про вручення поштового відправлення). Розгляд справи було відкладено 09.08.2011 р.

Відповідач 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»в судове засідання 09.08.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 26.07.2011 р., яка направлялася на юридичну та фактичну адреси відповідача 2 (зазначені ухвали суду отримані відповідачем 2 01.08.2011 р. та 03.08.2011 р., що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача 2 на повідомленнях про вручення поштового відправлення).

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача 2, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалами господарського суду Київської області від 12.07.2011 р. та від 26.07.2011р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, присутніх в судових засіданнях, господарський суд

встановив:

24 січня 2008 р. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Метрологічна, 4 не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Опель»державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується довідкою відділення ДАІ з обслуговування Голосіївського району підпорядкованого УДАЇ ГУ МВС України в м.Києві.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2008 р. у справі № 3-2902/08 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності, піддавши адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн. Як зазначено у постанові Голосіївського районного суду м. Києва, ОСОБА_2 вину свою визнав повністю.

ОСОБА_2 на момент ДТП був працівником відповідача 1 ГТОВ «Скіф», про що зазначено в постанові Голосіївського районного суду м. Києва, підтверджується довідкою відповідача 1 та не заперечується відповідачем 1 ГТОВ «Скіф». Також у довідці відповідача 1 зазначено, що автомобіль КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП належав на праві власності відповідачу 1 та був закріплений за водієм ОСОБА_2

На виконання вимог Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. № 1961-ІV між ГТОВ «Скіф»(власник автомобіля КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1) («страхувальник») та Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(«страховик») укладено Генеральний договір № 32/01/008-00042 від 23.02.2007 р. обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту.

Відповідно до п. 2.1 Генерального договору обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Умовами Генерального договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно п. 4.1 Генерального договору страхування здійснюється окремо по кожному автомобілю. Перелік автомобілів міститься в додатку 1 до цього Договору.

У додатку 1 до Генерального договору в тому числі зазначено, що за полісом ВВ/0550334 застрахований автомобіль КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до п. 4.2 Генерального договору ліміт відповідальності страховика (відповідач 2) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500,00грн. на одного потерпілого по кожному полісу. Зазначена у п. 4.2 сума виплачується по кожному страховому випадку в межах ліміту відповідальності страховика (п. 4.4 Генерального договору).

Згідно п. 4.5 Генерального договору розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, складає 510,00 грн. по кожному страховому випадку за кожним полісом.

Відповідач 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»на вимогу суду поліс №ВВ/0550334 не надав. Однак, його наявність та дія на момент ДТП не спростована відповідачами 1 та 2 та підтверджується тим, що платіжним дорученням № 4750 від 25.06.2011 р. відповідач 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»сплатив частково у сумі 12495,00 грн. страхове відшкодування на користь позивача із призначенням платежу: «страхове відшкодування згідно страхового акту № ЦВ/08/0052 до договору № ВВ/0550334 від 23.02.2007 р.».

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Автомобіль «Опель»державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 (копія свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в матеріалах справи) був застрахований у ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»є правонаступником ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(протокол № 38 від 20.04.2011 р. чергових загальних зборів ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»та нова редакція Статуту ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»), що підтверджується полісом № 19G-0082122 від 30.09.2007 р. добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності. Відповідно до зазначеного договору страховик (позивач) застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Опель»державний номерний знак НОМЕР_2.

Власник автомобіля «Опель»державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою від 24.01.2008 р. про страховий випадок і з заявою від 18.02.2008 р. про відшкодування завданої шкоди.

За результатами проведеного автотоварознавчого дослідження автомобіля «Опель»державний номерний знак НОМЕР_2, метою якого було визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, було складено звіт № 405/02/08 від 05.02.2008 р. відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Опель»державний номерний знак НОМЕР_2, складає 30728,20 грн.

Платіжним дорученням № 5310 від 02.06.2008 р. на суму 30 728,20 грн. позивач виплатив страхове відшкодування по полісу № 82122 від 30.09.2007 р.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обємі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. В частині стягнення 12495,00 грн. суд припиняє провадження у справі у звязку із сплатою відповідачем 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»платіжним дорученням № 4750 від 25.06.2011 р. зазначеної суми на рахунок позивача, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 02.07.2011 р.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»матеріальну шкоду в сумі 12495,00 грн. = 25500,00 грн. (ліміт відповідальності відповідно до Генерального договору) 510,00 грн. франшиза 12495,00 грн. (виплачене 25.06.2011 р. відшкодування).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»жодного разу в судові засідання не зявився, відзиву на позов не надав, позовні вимоги не оспорив, доказів сплати залишку страхового відшкодування в сумі 12495,00 грн. суду не надав.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення з відповідача 2 ТзДВ СК «Альфа-Гарант»матеріальної шкоди в сумі 12495,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 ГТОВ «Скіф»5738,20 грн. різниці між фактичним розміром шкоди (30728,20 грн.) та лімітом страхового відшкодування ТзДВ СК «Альфа-Гарант»(24990,00 грн.).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 ГТОВ «Скіф»матеріальної шкоди в сумі 5738,20 грн., яка складає різницю між фактичним розміром шкоди (30728,20 грн.) та лімітом страхового відшкодування ТзДВ СК «Альфа-Гарант»(24990,00 грн.), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача 1 на те, що матеріальну шкоду повністю у сумі 30528,20 грн. повинен відшкодовувати відповідач 2 судом не приймаються, оскільки Генеральним договором від 23.02.2007 р., укладеним між відповідачами, чітко встановлений ліміт відповідальності відповідача 2 за шкоду, заподіяну майну потерпілих 25500,00 грн. 510,00грн. франшиза, а завдання відповідачем 2 відповідачу 1 матеріальної шкоди у розмірі 5738,20 грн. є необґрунтованим та недоведеним.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України судом покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 12 495,00 грн. матеріальної шкоди.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія „Альфа-Гарант”, що знаходиться за юридичною адресою: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, поштова адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 55, ідент. код 32382598 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, ідент. код 16467237 (п/р №26505020021452 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Києва, МФО 322313) матеріальну шкоду у сумі 12 495 (дванадцять тисяч чотириста девяносто пять) грн. 00 коп., 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. державного мита та 191 (сто девяносто одна) грн. 93 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф», що знаходиться за адресою: 09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Леніна, 21, ідент. код 19404421 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, ідент. код 16467237 (п/р №26505020021452 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Києва, МФО 322313) матеріальну шкоду у сумі 5 738 (пять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 20 коп., 57 (пятдесят сім) грн. 38 коп. державного мита та 44 (сорок чотири) грн. 07 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко