Рішення № 17863132, 22.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.11р.

Справа № 20/5005/8729/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М", м. Київ

до Молодіжного громадського творчого об'єднання "Вертеп", м. Підгородне, Дніпропетровський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення 11 924 грн. 95 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: представник не з'явився.

Від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції - 11 173,33 грн., 751,62 грн. пені та судові витрати.

Позивач надіслав клопотання (вх. №55732/11 від 16.08.2011р.), в якому просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідач відзив та інші витребувані судом документи не надав, свого представника у судове засідання не направив. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 20.07.2011р.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 11.08.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерела М" (постачальник) та відповідачем Молодіжним громадським творчим об'єднанням "Вертеп" (покупець) був укладений договір поставки №0103, відповідно п. 1.1. якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти й оплатити товар (друковану продукцію) на умовах даного договору.

Передання товару за кількістю та якістю здійснюється за накладними, які є додатками до договору (п. 3.3. договору). Договірна ціна за одиницю товару, його асортимент та загальна сума за окрему партію товару зазначаються у накладних (п. 4.1. договору).

Позивач на виконання умов договору здійснював поставку відповідачу продукції (книги).

Згідно п. 4.3. договору строк розрахунку за кожну партію товару не може перевищувати 45 календарних днів.

Відповідно до додаткової угоди про поступове погашення боргу до Договору поставки №0106 від 01.06.2005року яка підписана сторонами 30.08.2010року борг відповідача за договором поставки №0106 від 01.06.2005року станом на 30.08.2010р. становить - 11043,03грн.

Відповідач зобов’язався погасити заборгованість у сумі 11043,03грн. за наступним графіком : вересень 2010р. - 2000 грн.,

жовтень 2010 р. - 2000 грн.,

листопад 2010р. - 2000 грн.,

грудень 2010р. - 2000 грн.,

січень 2011р. - 2000 грн.,

лютий 2011р. - 1043,03 грн.

В порушення умов договору відповідач частково розрахувався з позивачем з порушенням строків, визначених договором та додатковою угодою до нього, а саме ним було здійснено наступні платежі: 06.09.2010р. - 1000,00 грн., 05.10.2010р. - 1000,00 грн., 10.11.2010 р. - 1000,00 грн., 19.01.2011р. - 700 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 7 343,03 грн., Позивач вважає ,що залишились неоплачені видаткові накладні: №ВН -14 від 15.12.2006р., ВН-15 від 15.12.2006р., ВН-26 від 12.02.2007р., ВН-28 від 23.02.2007р., ВН - 48 від 21.08.20007р., ВН - 67 від 11.10.2007р., ВН -71 від 22.10.2007р., ВН-72 від 22.10.2007р., ВН - 80 від 17.12.2007р., ВН - 86 від 11.02.2008р., ВН - 90 від 15.02.2008р., ВН - 92 від 03.03.2008р., ВН - 118 від 27.11.2008р., ВН - 121 від 02.12.2008р., ВН - 123 від 13.02.2009р., ВЕ - 124 від 25.03.2009р., але до матеріалів справи надані накладні на суму: 6981,06грн.: № ДНП-ВН-000014 від 15.12.2006р. на суму –2067,00грн.; № ДНП-ВН-000026 від 12.02.2007р. – 210,45грн.;№ ДНП-ВН-000028 від 23.02.2007р. – 66,00грн.; № ДНП-ВН-000067 від 11.10.2007р. – 448,51грн.; № ДНП-ВН-000071 від 22.10.2007р. –145,00грн.;

№ ДНП-ВН-000072 від 22.10.2007р. – 63,80грн.; № ДНП-ВН-000080 від 17.12.2007р. – 154,75грн.; № ДНП-ВН-000086 від 11.02.2008р. – 233,75грн.; № ДНП-ВН-000090 від 15.02.2008р. – 166,50грн.; № ДНП-ВН-000092 від 03.03.2008р. – 239,59грн.; № ДНП-ВН-000118 від 27.11.2008р. – 1087,00грн.; № ДНП-ВН-000121 від 02.12.2008р – 66,63грн.; № ДНП-ВН-000123 від 13.02.2009р. –1958,14грн.; № ДНП-ВН-000124 від 25.03.2009р. – 73,94грн.

Оскільки сторони підписали додаткову угоду в якій визначена сума боргу за спірним договором у сумі 11043,03грн, та часткове погашення відповідачем боргу у сумі 3700,00грн. підтверджено банківськими виписками, суд вважає що матеріалами справи встановлено борг відповідача перед позивачем в сумі - 7 343,03грн.

Відповідач доказів оплати боргу не наддав, позовні вимоги не заперечив.

Відповідно частин 1,3 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене, перебіг позовної давності за накладними: №ВН -14 від 15.12.2006р., ВН-15 від 15.12.2006р., ВН-26 від 12.02.2007р., ВН-28 від 23.02.2007р., ВН - 48 від 21.08.20007р., ВН - 67 від 11.10.2007р., ВН -71 від 22.10.2007р., ВН-72 від 22.10.2007р., ВН - 80 від 17.12.2007р., ВН - 86 від 11.02.2008р., ВН - 90 від 15.02.2008р., ВН - 92 від 03.03.2008р. розпочався заново 30.08.2010р. (дата укладання додаткової угоди).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 3830,30 грн. за період з 30.01.2007р. по 20.06.2011р.

Як вбачається з вищевикладеного, строки оплати змінені додатковою угодою від 30.08.2010р. , тому інфляційні втрати мають бути нараховані с жовтня 2010р. по червень 2011р. І за розрахунком суду розмір інфляційних втрат складає 432,05грн.

Згідно п. 6.2. договору відповідач за несвоєчасну оплату за реалізований товар сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню, відповідно п. 6.2. договору, у сумі 751,62 грн. за період з 30.01.2007р. по 11.11.2009р., застосовуючи до кожної накладної період нарахування пені в півроку, розрахунок пені також має бути здійснений з 01.10.2010р. по 20.06.2011р. з урахуванням шести місяців . Пеня підлягає стягненню у сумі –576,99грн .

Згідно п. 6.2. договору відповідач за несвоєчасну оплату за реалізований товар сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 7343,03 грн. основного боргу, 432,05грн. інфляційних втрат , 576,99 грн. пені.

В решті позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Молодіжного громадського творчого об'єднання "Вертеп" (52001, Дніпропетровська обл., м. Підгородне, вул. Шосейна, б. 129, к. 3 (юридична адреса), 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червона площа, 3 (поштова адреса), код ЄДРПОУ 26138227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М" (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 28, код ЄДРПОУ 25388672) –7343 (сім тисяч триста сорок три) грн. 03 коп. основного боргу, 432(чотириста тридцять дві) грн.05коп. інфляційних втрат , 576 (п’ятсот сімдесят шість) грн. 99коп. пені, 83 (вісімдесят три) грн. 52коп. витрат по сплаті державного мита, 165(сто шістдесят п’ять) грн. 29коп витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

19.08.2011р.