Постанова № 1785898, 29.03.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

29 березня 2008 р.                                                                                  Справа № 2-а-1316/08

                                                                                                                 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна,

При секретарі судового засідання:   Пивовар Інні Михайлівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Катрич П.С., - представник за довіреністю

відповідача :   Янушевич Н.Ю., - представник за довіреністю

розглянувши матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Калинівський Агрохім"  

до:   Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області 

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про визнання протиправним та скасування рішення № 29 від 15.08.2003 року про відміну рішення № 21 від 17.05.2001 року про розстрочення податкового боргу.

Позов мотивовано наступним.

17.05.2001 року ДПІ у Калинівському районі було прийняте рішення № 21 від 17.05.2001 року про розстрочення податкового боргу ВАТ “Калинівське підприємство “Райагрохім””, правонаступником якого є позивач. На підставі цього рішення було укладено договір № 21 від 17.05.2001 року про розстрочення податкового боргу. Проте, рішенням ДПІ у Калинівському районі № 29 від 15.08.2003 року, скасовано рішення № 21 від 17.05.2001 року та достроково розірвано договір. Позивач вважає, що рішення № 29 від 15.08.2003 року прийняте відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням норм чинного законодавства.  Так, були порушені норми ст. 19 Конституції України, п.п. 18.1.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” та п.п. 4.3 “Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків”, затвердженого наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 року.

За таких підстав, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № 29 від 15.08.2003 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, вказавши, що позивачем пропущено строк звернення до суду визначений ст. 99 КАС України, а тому відповідно до ст. 100 КАС України, наявні підстави для відмови в задоволенні позову. Крім того, відповідно до п.п. 4.3. п. 4 “Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків”, затвердженого наказом ДПА України № 103 списанню підлягає також  розстрочений (відстрочений) податковий борг (у т.ч. нараховані на такий податковий борг проценти), який визнано безнадійним відповідно до Закону. При цьому, рішення про списання безнадійного податкового боргу є підставою для прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокового розірвання договору, укладеного з таким платником податків. Тому нарахована штрафна санкція в сумі 2218,47 грн. накладена податковим повідомленням-рішенням № 0009061500/0 від 09.08.2004 року за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, у зв’язку з погашенням податкового боргу по договору розстрочки № 21 від 17.05.2001 року, що залишився не списаний і відповідно не погашений.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі,  з наступних підстав.

Рішенням № 21 від 17.05.2001 року ДПІ у Калинівському районі розстрочено податковий борг ВАТ “Калинівське підприємство “Райагрохім””строки розстроченого податкового боргу з 20.02.2002 року по 20.03.2005 року. На підставі вказаного рішення, прийнято договір про розстрочення № 21 від 17.05.2001 року.

Рішенням № 29 від 15.08.2003 року ДПІ у Калинівському районі, на підставі Закону України “Про державну податкову службу в Україні”та Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у зв’язку з списанням безнадійного податкового боргу, скасовано з 15.08.2003 року рішення № 21 від 17.05.2001 року про розстрочення податкового боргу ВАТ “Калинівський Агрохім”і/к 05487478 та достроково розірвано договір № 21 від 17.05.2001 року, в частині розстроченого податкового боргу, строк нарахування якого ще не настав, за платежами: податок з власників транспортних засобів, плата за землю, орендна плата, ПДВ. Визначено, що розстрочені суми податкового боргу  та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день скасування рішення, стягуються та погашаються у загальному порядку, установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 18.1.2. ст. 18 Закону  України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”(далі Закон № 2181) керівник податкового  органу  (його  заступник)  зобов'язаний прийняти  рішення   про   дострокове   розірвання   договору   про розстрочення,  що  тягне  за  собою  обов'язок  платника  податків сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу,  а  також процентів,  нарахованих  відповідно  до  підпункту  "в"  підпункту 18.1.2 цього пункту на таку розстрочену суму податкового боргу,  у разі  коли платник податків,  який уклав договір про розстрочення, до закінчення дії такого договору: - накопичує новий податковий борг або не сплачує чергову частку реструктурованого   податкового  боргу  протягом  двох  податкових періодів,  наступних  за  податковим  періодом  виникнення  такого нового   податкового  боргу,  або  податковим  періодом,  за  який сплачується чергова частка реструктурованого податкового боргу; -     ліквідується; -  виїжджає за кордон на постійне місце проживання (якщо платник податків є фізичною особою); - визнається неплатоспроможним  за  зобов'язаннями,  іншими ніж податкові.

   Відповідно до п.п. 4.3 “Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків”, затвердженого наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 16/6304 від 10.01.2002 року, списанню  підлягає  також  розстрочений   (відстрочений) податковий  борг  (у  т.ч.  нараховані  на  такий  податковий борг проценти), який визнано безнадійним відповідно до Закону. При цьому,  рішення  про  списання  безнадійного  податкового боргу  є  підставою   для   прийняття   рішення   про   скасування розстрочення  (відстрочення)  та дострокового розірвання договору, укладеного з таким платником податків.  Якщо податковий борг платника податків визнається безнадійним згідно з підпунктами 3.3,  3.4 цього Порядку і  списанню  підлягає лише  частина розстроченого (відстроченого) податкового боргу,  то відповідні  зміни   вносяться   до   договору   про   розстрочення (відстрочення).

Згідно п.п. 3.3., 3.4. вказаного вище Порядку, податковий борг юридичних  та  фізичних  осіб,  стосовно якого  минув  строк  давності  -  1095  календарних  днів  від дня узгодження    податкового    зобов'язання    (рішення    керівника контролюючого  органу).  Податковий  борг  юридичних або фізичних осіб,  що виник внаслідок  обставин  непереборної  сили ,  тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови,  що дані  обставини безпосередньо   вплинули   на   своєчасне   виконання   податкових зобов'язань. Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Як видно з матеріалів справи, висновками Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 6304/05-4 від 12.06.2003 року, № 9733/05-4 від 03.07.2003 року Торгово-промислова палата України підтверджує, що несприятливі погодні умови зимою 2002-2003 року, на початку літа 2003 року, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ВАТ “Калинівський Агрохім”станом на 03.03.2003 року, станом на 29.05.2003 року є форс-мажорними обставинами, відповідно до п. 18.2. ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Рішенням № 29 від 15.08.2003 року ДПІ у Калинівському районі  скасовано рішення № 21 від 17.05.2001  р. та розірвано договір № 21 від 17.05.2001 року, у зв’язку з списанням безнадійного податкового боргу та визначено, що розстрочені суми податкового боргу та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день скасування рішення, стягуються  у загальному порядку, установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу. Як видно з наведеного, підставою для скасування рішення та договору № 21 від 17.05.2001 року є списання безнадійного податкового боргу, проте п. 18.2.1. ст. 18 Закону № 2181  має вичерпний перелік випадків у яких розривається договір, серед яких відсутня підстава наведена в рішенні № 29 від 15.08.2003 року. Крім того, у відповідності до п.п. 4.3. “Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків”, затвердженого наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 16/6304 від 10.01.2002 року, рішення  про  списання  безнадійного  податкового боргу  є  підставою   для   прийняття   рішення   про   скасування розстрочення  (відстрочення)  та дострокового розірвання договору, укладеного з таким платником податків. Проте, якщо податковий борг платника податків визнається безнадійним згідно з підпунктами 3.3,  3.4 цього Порядку і  списанню  підлягає лише  частина розстроченого (відстроченого) податкового боргу,  то відповідні  зміни   вносяться   до   договору   про   розстрочення (відстрочення).

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що рішення № 29 від 15.08.2003 року містить порушення вимог п. 18.2.1 ст. 18 Закону № 2181, п.п. 4.3. “Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків”, затвердженого наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 року, наявні підстави для визнання протиправним та скасування даного рішення, оскільки воно винесено безпідставно, необґрунтовано.

В судовому засіданні не доказувались перед судом обставини, що правонаступником Державної податкової інспекції у Калинівському районі є Козятинська об’єднана державна податкова інспекція у Вінницькій області, а правонаступником “Калинівського підприємства “Райагрохім””є відкрите акціонерне товариство “Калинівський Агрохім”, оскільки дані обставини визнаються сторонами, не заперечуються ними і в суду не виникло сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, оскільки відповідачем не надано доказів того, що рішення № 29 від 15.08.2003 року направлялось позивачу та було ним отримане.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що про рішення № 29 від 15.08.2003 року позивачу стало відомо в липні 2007 року (лист позивача №264 від 12.07.2007 року),  з позовною заявою останній звернувся до адміністративного суду 24.10.2007 року, тобто в межах строку визначеному ст. 99 КАС України. Таким чином, відсутні обставини для застосування норм ст. 100 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

     1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

     2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

     3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

      4) безсторонньо (неупереджено);

      5) добросовісно;

      6) розсудливо;

   7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

   8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

      9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

      10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Судом встановлено, що відповідач, діяв необґрунтовано, безпідставно. Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що рішення № 29 від 15.08.2003 року  відповідає вимогам Закону 2181.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки квитанцією № 85 від 18.10.2007 року підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 99, 158, 159, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення № 29 від 15.08.2003 року Державної податкової інспекції у Калинівському районі

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства “Калинівський Агрохім”документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Постанова в повному обсязі  виготовлена 03.04.2008 року

Суддя/підпис/                                                       Мельник-Томенко Жанна Миколаївна