Постанова № 17858531, 27.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2011 р. Справа №5023/2786/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В.,

суддя Бородіна Л.І.,

суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., за довіреністю №01-62юр/9215 від 19.11.2010 року;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю №02-36/1705 від 21.07.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації, смт.Близнюки (вх.№2618Х/2), на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року по справі №5023/2786/11,

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», м.Харків,

до Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації, смт.Близнюки,

про стягнення коштів в сумі 2977,64 грн.,-

встановила:

Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача 2977,64 грн. збитків, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського Харківської області від 30.05.2011 року (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго»збитків на суму 2977,64 грн., держмито у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 30.05.2011 року у справі №5023/2786/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного Кодексу України, управління як розпорядник бюджетних коштів здійснює бюджетні зобовязання та провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановленими затвердженими кошторисами. Бюджетне асигнування на надання пільг на оплату електроенергії в 2008 році особам, які мають право на пільги згідно Закону України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України»було визначено держбюджетом 2008 року, а саме з урахуванням середніх норм споживання.

На сьогоднішній день, видатки в частині урахування додаткових асигнувань для виконання Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10рп/2008 не збільшені, витрати державного бюджету на покриття таких зобовязань не можуть здійснюватись.

Крім того, відповідач вказує , що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати»встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначена постанова не передбачає виключень, тому, на думку апелянта, визначені цією постановою норми пільгового споживання житлово-комунальних послуг поширюються на всі категорії громадян, які відповідно до законодавства мають право на пільги.

Також в підтвердження своєї позиції, апелянт посилається на лист за №248/5/131-09 від 20.05.2009 року Департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2011 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.07.2011 року.

14.07.2011 року позивач АК «Харківобленерго»надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6848) в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року по справі №5023/2786/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу 1, п. 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, п. 3 розділу ІІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та п. З розділу III «Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно зі статтею 150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Також вказує на те, що після оприлюднення Рішення Конституційного Суду України, енергопостачальна організація звернулася до Міністерства палива та енергетики України щодо проведення розрахунків за спожиту електроенергію окремим категоріям пільговиків та отримала відповідь (вих.№32-01/6-2125 від 12.08.2008 року), що після 22.05.2008 року обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середніми нормами споживання (крім випадку пільгового споживання електричної енергії на освітлення), тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями пільговиків повинні проводитися без застосування норм на пільгове споживання електроенергії. При цьому зазначив, що на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати»(зі змінами та доповненнями) саме Міністерство палива та енергетики України в межах своїх повноважень надає роз'яснення щодо визначення обсягів пільгового споживання електричної енергії громадянам, які згідно із законами України мають право на пільгове споживання електричної енергії.

В судовому засіданні 21.07.2011 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року у справі №5023/2786/11 та в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року у справі №5023/2786/11 залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про міліцію», а саме: частину четверту ст. 22 доповнено словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Окрім того, частину 6 ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку»доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Статтю 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»доповнено положенням: "пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань".

При цьому, згідно з розділом III Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», розділ II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто введення «середніх норм споживання»у деякі законодавчі акти, мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N107Л/І (107-17) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(107-17), визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Таким чином, положення вищевказаних законів стосовно введення «середніх норм споживання»визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Цим Рішенням визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Відповідно до п. 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року (надалі - Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до п. 6 Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

При вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України», відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було виконано вимоги п. 6 Порядку, чим порушено права АК «Харківобленерго».

Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно з пунктом 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року) у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

При застосуванні норм прямої дії, до якої відноситься рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України»відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але відповідачем вказані вимоги не були виконані у встановленому порядку.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду звертає увагу на безпідставність та необґрунтованість посилань відповідача на лист №248/5/131-09 від 20.05.2009 року Департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України, яким було повідомлено відповідача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року №879 встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг та зазначено, що постанова не передбачає виключень, тому визначені цією постановою норми поширюються на осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону «Про міліцію».

Зазначений документ не є нормативним актом, а має роз'яснювальний характер. До того ж, в будь-якому випадку, положення Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку»та «Про державну кримінально-виконавчу службу України»щодо надання 50-процентної знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31.12.2008 року, а з 01.01.2009 року зазначені положення законів передбачають надання 50-процентної знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

Відповідно частини 4 статті 17 Закону України «Про електроенергетику»збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач підтверджує свої позовні вимоги двостороннім актом звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС та пільгам за соціальною ознакою між Центральним РВЕ та головним розпорядником коштів державного бюджету, Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради станом на 01.01.2011 року, по формі №3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003 року за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, саме різниця у визначених сторонами у справі сумах, яка не визнана відповідачем за даними акту і є предметом позовних вимог позивача. Відповідач заперечень щодо правильності здійснення розрахунку позивача не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків на суму 2977,64 грн.

Доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.

Стосовно вимог відповідача, покласти судові витрати на позивача колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулось рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

У звязку з тим, що апеляційний господарський дійшов висновку про відмову в задоволені апеляційної скарги, то витрати по сплаті державного мита не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи вищезазначене, рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року по справі №5023/2786/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року по справі №5023/2786/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови складено 26 липня 2011 року.