Постанова № 17858497, 25.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 5023/3097/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Федосєєвій Х.В

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 - дов.

відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2615Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2011 року у справі № 5023/3097/11,

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Стелс»в особі ліквідаційної комісії, м. Харків,

про визнання незаконними дій,-

встановила:

В квітні 2011р. Публічне акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк»звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати дії голови ліквідаційної комісії ТОВ фірма «Стелс»незаконними, зобовязати голову ліквідаційної комісії ТОВ фірма «Стелс»прийняти, розглянути та включити безспірні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк», як кредитора у розмірі 7954993,58 грн. до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ фірма «Стелс»у першу чергу вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2011 року у справі № 5023/3097/11 (суддя Рильова В.В.) відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. В позові відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2011р. у даній справі скасувати оскільки, вважає його необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним встановленням обставин, які мають істотне значення для справи та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апелянт посилається на те, що ним до суду першої інстанції надано усі належні докази, які свідчать про грубе та умисне порушення відповідачем діючого законодавства України, однак, господарський суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення помилкового рішення про відмову у законних позовних вимогах.

Присутній у судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав.

В судове засідання відповідач свого уповноваженого представника не направив, причину неявки не повідомив.

Як свідчать матеріали справи, ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлена на зазначену позивачем у апеляційній скарзі (така ж адреса міститься у витягу з ЄДРПОУ, що наявний у матеріалах справи) ще 29.06.2011 р. та повернута на адресу суду з відміткою поштового відділення, що адресат вибув. Зважаючи на те, що відповідачем інших адрес свого місцезнаходження суду повідомлено не було та виходячи зі змісту ст. 64 ГПК України, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду та те, що явка представника відповідача у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом, не заперечується позивачем та не спростовано відповідачем, 24.09.2007 р. між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК»(позивач по справі) та ОСОБА_3 (надалі - позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1021-004/07Ф (в подальшому - Кредитний договір), за умовами якого позивач надав позичальнику кредитну лінію в національній валюті з лімітом кредитування в розмірі 2474500,00грн., строком користування до 24.09.2014 р. зі сплатою відсотків за весь час фактичного користування кредитними коштами в розмірі 14,99 відсотки річних.

Договором про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 28.12.2007 р. було збільшено ліміт кредитування до 5060615,00грн., п. 1.2 Кредитного договору було викладено в новій редакції, а саме змінено відсоткову ставку за користування кредитними коштами.

Додатковою угодою до Кредитного договору від 24.09.2007 р. було доповнено розділ шостий Договору «п. 6.2.».

27.09.2007 р. з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань позичальника по Кредитному договору, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Стелс»(відповідач по справі) було укладено Договір поруки № 1021-004/07Ф, відповідно до якого ТОВ «Стелс»зобов'язався нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором у розмірі 2747500,00 грн. та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами Договору.

28.12.2007 р. Договором про внесення змін та доповнень до вищевказаного договору поруки було збільшено відповідальність боржника.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань позичальника по Кредитному договору, між позивачем та відповідачем було укладено наступні договори:

договір іпотеки № 1021-004/07Ф за умовами якого боржник передав в іпотеку кредитору належне йому на праві власності нерухоме майно:

земельну ділянку, площею 0,2198 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Садова, 4 , цільове призначення земельної ділянки: землі підприємств іншої промисловості;

нежилу будівлю з прибудовами та підвалом, яка в цілому складається з: нежилої будівлі з прибудовами (першого поверху), загальною площею - 1176,60 кв.м., сушки (другого поверху) загальною площею - 82,90 кв.м., підвалу, загальною площею - 131,10 кв.м., розташованих за адресою: Полтавська область, Лубенський район, місто Лубни, вулиця Садова, 6.4;

договір іпотеки № 1021-004/07Ф-1 за умовами якого боржник передав в іпотеку кредитору належне йому на праві власності нерухоме майно:

нежилу будівлю, фірмовий рибний магазин з кафетерієм, загальною площею - 102,5 кв.м., розташовану за адресою: Полтавська область, Лубенський район, місто Лубни, вулиця Садова, 6.4;

договір іпотеки № 1021-004/07Ф-2 за умовами якого боржник передав в іпотеку кредитору належне йому на праві власності нерухоме майно:

земельну ділянку, площею 0,0077 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Радянська, 129/2. Цільове призначення земельної ділянки: земля комерційної діяльності;

нежилу будівлю, павільйон (літ. Е-1), загальною площею 49,5 кв.м., розташовану за адресою: Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни, вул. Радянська, 129/2.

Як стверджує позивач, через невиконання зобов'язань по Кредитному договору, станом на 13.04.2009 р. у ТОВ Фірма «Стелс»перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6466381,57 грн., у зв'язку з чим ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»був вимушений звернутись до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 з заявами про вчинення виконавчих написів на вищезазначених договорах поруки та іпотеки укладених з відповідачем.

13.04.2009 р. приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 було вчинено виконавчі написи, а саме:

виконавчий напис реєстровий № 242 від 13.04.2009 р. про стягнення боргу з ТОВ фірма «Стеле»у сумі 6466381,57 грн.;

виконавчий напис реєстровий № 243 від 13.04.2009 р. про звернення стягнення на нерухоме майно зазначене в Договорі іпотеки № 1021-004/07Ф за рахунок продажу якого пропонується задовольнити вимоги у сумі 6466381,57 грн.;

виконавчий напис реєстровий № 244 від 13.04.2009 р. про звернення стягнення на нерухоме майно зазначене в Договорі іпотеки № 1021-004/07Ф- 1 за рахунок продажу якого пропонується задовольнити вимоги у сумі 6466381,57 грн.;

виконавчий напис реєстровий № 245 від 13.04.2009 р. про звернення стягнення на нерухоме майно зазначене в Договорі іпотеки № 1021-004/07Ф- 2 за рахунок продажу якого пропонується задовольнити вимоги у сумі 6466381,57 грн.

Наявними у справі доказами позивач підтверджує, що вищезазначені написи були направлені на виконання до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області та 08.05.2009 р. по кожному з виконавчих написів Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області було відкрито виконавче провадження по стягненню заборгованості з відповідача за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно. Таким чином на примусовому виконанні з 2009 року по 2011 рік одночасно знаходились 4 виконавчі документи відносно відповідача.

28.08.2009 р. позивач також звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом про стягнення боргу по Кредитному договору з ОСОБА_3 та ТОВ Фірми «Стелс».

17.11.2009 р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області ухвалено рішення № 2-1702/09 про стягнення заборгованості солідарно з позичальника та відповідача на користь позивача в сумі 7956813,58 грн.

03.12.2010р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області на підставі даного рішення видано виконавчий лист на ім'я/відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стелс», відповідно до якого боржник має заборгованість у сумі 7956813,58 грн. перед ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК».

Виконавчий лист Лубенського міськрайонного суду Полтавської області № 2-1702/09 від 03.12.2010 р. було пред'явлено кредитором на виконання до ВДВС Лубенського міськрайонного управління юстиції.

24.01.2011р. начальником відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 23847350, яка мотивована тим, що ТОВ фірма «Стелс»змінила своє місцезнаходження та в даний час зареєстрована за адресою: м. Харків, Комінтернівський р-н, вул. Плеханівська, 92-а, корпус Б, к. 1210, та згідно Протоколу загальних зборів учасників ТОВ фірма «Стелс»№ 51 від 01.11.2010 р. прийнято рішення про припинення ТОВ фірми «Стелс»(код 30891180) шляхом його ліквідації та створено ліквідаційну комісію.

У позовній заяві позивач стверджує, що станом на 24.02.2011 р. зобов'язання боржника по Кредитному договору перед кредитором не виконане та згідно виконавчих документів, розрахунку, виписок по рахунках заборгованість боржника складає 7954993,58 грн., з них: основна сума боргу по кредиту - 5060614,35 грн.; відсотки за користування кредитом - 1177541,60 грн. (за період з 01.07.2008р. по 13.04.2009 р.); пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 1207615,10 грн. (за період з 14.04.2009р. по 21.08.2009 р.); пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 509222,53 грн. (за період з 11.08.2008 р. по 21.08.2009 р.).

Отже, як вказує позивач у своїй позовній заяві, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», як кредитор - має безспірні вимоги підтверджені виконавчим документом до ТОВ фірма «Стелс»у сумі 7954993,58 грн., які повністю забезпечені заставою, а тому мають бути включені до реєстру вимог кредиторів у першу чергу, як такі що забезпечені заставою.

Позивач вважає, що головою ліквідаційної комісії ТОВ фірма «Стелс»порушено порядок ліквідації юридичної особи передбачений нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме не повідомлено ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», як кредитора про початок та строки ліквідаційної процедури, не зазначено строк для пред'явлення вимог кредиторами, не повідомлено чи складено проміжний ліквідаційний баланс. Про те, що відповідач ліквідується за рішенням його учасників, позивач дізнався з постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про відмову у відкритті виконавчого провадження, а також з інформації з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до витягу з ЄДРПОУ № 9255628 від 24.03.2011 р. Отже, як стверджує позивач, йому не було направлено повідомлення ліквідаційної комісії про припинення юридичної особи, що є порушенням норм чинного законодавства.

Позивач зазначає, що він звернувся до голови ліквідаційної комісії ТОВ фірма «Стелс» з заявою за вих. № 8882/95 про визнання кредиторських вимог у розмірі 7954993,58 грн. та включення їх до першої черги вимог кредиторів, дана заява була направлена за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, будинок 92-А, корпус Б, кімната 1210, однак, вона не була вручена голові ліквідаційній комісії ТОВ фірма «Стелс»у зв'язку з відсутністю її по вказаній адресі, що підтверджується пакетом документів, які повернулись позивачу.

Також позивач вказує на те, що факт недостатності вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів мав бути встановлений ліквідаційною комісією ТОВ фірма «Стелс»при прийнятті рішення про ліквідацію на підставі аналізу балансу та/або в процесі інвентаризації майна боржника. Даний факт є очевидним, оскільки заборгованість лише перед позивачем складає 7956813,58 грн. та не погашена з 2008 року. Незважаючи на це, ліквідаційна комісія станом на 11.04.2011 р. не звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про банкрутство.

Отже, усе вищенаведене, на думку позивача, свідчить про те, що дії голови ліквідаційної комісії є незаконними та протиправними, у звязку з чим позивач і звернувся до суду з відповідним позовом. Такі обставини, на думку позивача, також свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача місцевий господарський суд посилався на те, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав, як визнання дій голови ліквідаційної комісії незаконними. Що ж стосується іншої частини позовних вимог місцевий господарський суд, зокрема, послався на передчасність позовних вимог, оскільки ліквідаційна комісія відповідача не розглядала та не відмовляла позивачеві у визнанні його кредиторських вимог.

Колегія суддів повністю погоджується із рішенням суду першої інстанції, вважає його обгрунтованим та таким, що повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, іншим способом, передбаченими договором або законом.

Таким чином, як вірно вказує місцевий господарський суд, вищенаведеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як визнання дій голови ліквідаційної комісії незаконними, а відтак, судом першої інстанції цілком обгрунтовано відмовлено в задоволені позову в частині визнання дій голови ліквідаційної комісії ТОВ фірма «Стелс»незаконними, з тих підстав, що предмет спору в цій частині не відповідає встановленому законом способу захисту прав.

Окрім того, як вірно зазначає місцевий господарський суд, відповідно до ч. З ст.112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про зобовязання саме голови ліквідаційної комісії відповідача (а не його ліквідаційної комісії) прийняти, розглянути та включити безспірні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк», як кредитора у розмірі 7954993,58грн. до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ фірма «Стелс» у першу чергу вимог кредиторів , як такі що забезпечені заставою, тоді як (як встановлено вище) статтею 112 ЦК України передбачено, що кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії, а не до голови ліквідаційної комісії.

Відповідно до ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Статтею 105 ЦК України також передбачено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Як вірно стверджує місцевий господарський суд, з матеріалів справи та пояснень наданих позивачем в ході розгляду справи не вбачається, що ліквідаційною комісією було розміщено в друкованих засобах масової інформації повідомлення про ліквідацію відповідача та про встановлення строку та порядку предявлення вимог кредиторів. Не визначено адреси, за якою мають бути направлені вимоги кредиторів , а тому строк для пред'явлення вимог відповідно до вищезазначених приписів законодавства, ще не наступив.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що відповідно до ст.112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ліквідаційна комісія не відмовляла позивачу у визнанні його кредиторських вимог , жодного листа щодо такої відмови з боку ліквідаційної комісії відповідача, на адресу позивача не направлялось, а тому, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з вимогою про зобовязання голову ліквідаційної комісії ТОВ фірма «Стелс»прийняти, розглянути та включити безспірні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк», як кредитора у розмірі 7954993,58 грн. до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Окрім того, з урахуванням приписів ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає за необхідне зазначити, що в даному разі предмет позову в частині зобов'язання голову ліквідаційної комісії ТОВ фірма «Стелс»прийняти, розглянути та включити безспірні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк», як кредитора у розмірі 7954993,58 грн. до проміжного ліквідаційного балансу відповідача у першу чергу вимог кредиторів , як такі що забезпечені заставою, не відповідає способам захисту права, передбаченим законом.

Як встановлено вище, чинним законодавством передбачено, що за рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ст.112 ЦК України). Це свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в частині такого предмету.

Відсутність правових підстав для застосування такого способу захисту права випливає також з того, що у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способи захисту права по своїй суті - це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного суб'єктивного права. Натомість спосіб обраний позивачем до такого результату (відновлення права) привести не спроможний. Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки не відповідає завданням суду визначеним ст. 2 Закону України «Про судоустрій»(Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави).

За таких обставин, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не вбачає підстав для задоволення позову, вважає, що судом першої інстанції у повній мірі досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка, досліджені та застосовані норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а відтак, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Зважаючи на те, що позовні вимоги судом першої інстанції визнані такими, що не підлягають задоволенню, судом першої інстанції також обгрунтовано було відмовлено і у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2011 року у справі № 5023/3097/11 залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Шевель

суддя Л.І. Бородіна

суддя В.В. Лакіза

повний текст постанови складено 18 липня 2011 року.