Рішення № 17857557, 13.07.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 рокуСправа № 17/5026/950/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 - по довіреності,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/950/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«ВІСА-ГІНГЕР-УКРАЇНА»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Галеон-08»

про стягнення 30211,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСА-ГІНГЕР-УКРАЇНА»звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Галеон-08»30459,12 грн. заборгованості, з яких: 27703,30 грн. основної заборгованості, 646,66 грн. - 3% річних, 2109,16 грн. інфляційних. Крім того позивач просить стягнуть з відповідача 3500 грн. за послуги адвоката.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань по договору купівлі-продажу № 110021 від 20 квітня 2010 року.

У судовому засіданні 13.07.2011 року представник позивача позов підтримав з урахуванням заяви від 06.06.2011 року про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 30211,92 грн. заборгованості, з яких: 27456,10 грн. основної заборгованості, 646,66 грн. - 3% річних, 2109,16 грн. інфляційних. Крім того позивач просить стягнуть з відповідача 3708 грн. за послуги адвоката.

На вимогу суду представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 01.05.2011 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., м. Канів, вул. Героїв Дніпра, буд. 45, кв. 161).

На зазначену адресу відповідача надсилались ухвали суду: від 04.05.2011 року про порушення провадження у справі, від 24.05.2011 року, від 07.06.2011 року та від 22.06.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте його представник в судові засідання 24.05.2011 року, 07.06.2011 року, 22.06.2011 року та 13.07.2011 року не зявився, проти позову не заперечував, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви від 06.06.2011 року про уточнення розміру позовних вимог, задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 110021 від 20 квітня 2010 року (а.с.6-10), за умовами якого позивач (продавець) зобовязується передати у власність відповідачу (покупцю) товар, а відповідач зобовязується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). Найменування, одиниці вимірювання, кількість, ціна одиниці та загальна сума товару, його асортимент визначаються в Специфікаціях (рахунках-фактурах), що є невідємними частинами договору (пункти 1.1, 1.2. договору).

Додатковою угодою № 1 від 20 квітня 2010 року до договору купівлі-продажу № 110021 від 20 квітня 2010 року (а.с.11) позивач надав відповідачу товарний кредит на суму 40000 грн. на період 30 календарних днів.

Абзацом четвертим додаткової угоди № 1 сторонами встановлено, що з моменту настання прострочення в оплаті вартості товару, позивач може вимагати від відповідача негайної оплати всіх заборгованостей, у тому числі в судовому порядку.

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору купівлі-продажу № 110021 від 20 квітня 2010 року та додаткової угоди до нього № 1 від 20 квітня 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 27703,30 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 871 від 21.04.2010 року на суму 13410,86 грн., № 877 від 21.04.2010 року на суму 60,48 грн., № 906 від 23.04.2010 року на суму 239,76 грн., № 942 від 27.04.2010 року на суму 10556,26 грн., № 943 від 27.04.2010 року на суму 41,42 грн., № 947 від 27.04.2010 року на суму 1161,22 грн., № 1049 від 06.05.2010 року на суму 278,10 грн., № 1099 від 12.05.2010 року на суму 247,20 грн., № 1100 від 12.05.2010 року на суму 1 708 грн. (а.с.11-20).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У додатковій угоді № 1 від 20 квітня 2010 року встановлено, що товарний кредит надається відповідачу на 30 календарних днів.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковим накладним: № 871, 877 від 21.04.2010 року до 21.05.2010 року, № 906 від 23.04.2010 року до 23.05.2010 року, №№ 942, 943, 947 від 27.04.2010 року до 27.05.2010 року, № 1049 від 06.05.2010 року до 06.06.2010 року, № 1099, № 1100 від 12.05.2010 року до 12.06.2010 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обовязок по оплаті за поставлений товар виконав частково, розрахувався з позивачем після порушення провадження у справі лише в сумі 247,20 грн., його заборгованість складає 27456,10 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обовязку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом нараховує 3% річних за період з 13.06.2010 року по 23.03.2011 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 646,66 грн. за відповідний період, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в частині стягнення 3% річних повністю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

27703,30 13.06.2010-23.03.2011 284 3 %(27703,30*3%*284днів/365)= 646,66 Позивач користуючись своїм правом нараховує інфляційні за період з 01 липня 2010 року по лютий 2011 року включно. Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 2109,16 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку 2050,04 грн.), тому позов в частині стягнення інфляційних задовольняє частково в сумі 2050,04 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необгрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

Липень 2010 року27703,3099,8- 55,41

(27703,30*99,8/100=27647,89-27703,30)

Серпень 2010 року27703,30101,2332,44

(27703,30*101,2/100=28035,74-27703,30)

Вересень 2010 року27703,30102,9803,39

(27703,30*102,9/100=28506,69-27703,30)

Жовтень 2010 року27703,30100,5138,52

(27703,30*100,5/100=27841,82-27703,30)

Листопад 2010 року27703,30100,383,11 (27703,30*100,3/100=27786,41-27703,30)

Грудень 2010 року27703,30100,8221,63

(27703,30*100,8/100=27924,93-27703,30)

Січень 2011 року27703,30101,0277,03

(27703,30*101,0/100=27980,33-27703,30)

Лютий 2011 року27703,30100,9249,33

(27703,30*100,9/100=27952,63-27703,30)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов

висновку про необхідність стягнення з відповідача 30152,80 грн., з яких: 27456,10 грн. основної заборгованості, 646,66 грн. - 3% річних, 2050,04 грн. інфляційних.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 3708 грн. згідно угоди № 040511 від 04.05.2011 року про надання правової допомоги, укладеної з адвокатом Синчанським Станіславом Олександровичем (свідоцтво № 4225 від 26.10.2010 року про право на заняття адвокатською діяльністю), сплачені платіжним дорученням № 6955 від 17.05.2011 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 304 грн. (оскільки позивач сплатив заборгованість в сумі 247,20 грн. після порушення провадження у справі), 235,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3700,80 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Галеон-08»(Черкаська обл., м. Канів, вул. Героїв Дніпра, буд. 45, кв. 161, р/р 2600399172 в ПАТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 35974795) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСА-ГІНГЕР-УКРАЇНА»(м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 135, р/р 2600715310 в ПАТ «Райффазен Банк Аваль»м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 34972231) 27456,10 грн. основної заборгованості, 646,66 грн. - 3% річних, 2050,04 грн. інфляційних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 304 грн., 235,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3700,80 грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 13.07.2011 року.