Рішення № 17857091, 30.06.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 рокуСправа № 07/12/1861

За позовом державної екологічної інспекції в Черкаській області

до фермерського господарства “Матвіїха”

про стягнення 66946 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 30.05.2011р.;

від відповідача: не зявилися.

Державна екологічна інспекції в Черкаській області звернулася до господарського суду Черкаської області із позовом до фермерського господарства “Матвіїха” про стягнення з відповідача в доход бюджету 66946 грн. збитків, завданих самовільним водокористуванням.

В обґрунтування позову позивач вказав на встановлений проведеною ним перевіркою факт самовільного (без належного на те спеціального дозволу) використання відповідачем підземних вод, що завдало державі шкоди, яка підлягає відшкодуванню шляхом стягнення збитків у сумі 66946 грн.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на відсутність його вини у неотриманні ним дозволу на спеціальне водокористування.

Рішенням від 23.11.2010р. у цій справі господарський суд Черкаської області позов задовольнив частково в сумі 5834 грн. 40 коп., а в задоволенні решти позову відмовив.

Постановою від 25.01.2011р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу державної екологічної інспекції в Черкаській області залишив без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 23.11.2010р. без змін

Постановою від 18.04.2011р. Вищий господарський суд України скасував прийняті у цій справі рішення господарського суду Черкаської області від 23.11.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. і передав справу до господарського суду Черкаської області на новий розгляд.

При цьому Вищий господарський суд України у своїй постанові від 18.04.2011р. на неправильне застосування судами попередніх інстанцій чинних Методик розрахунку розмірів відшкодування збитків.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідань суду, призначених на 14.06.2011р. та на 30.06.2011р., що підтверджується поштовими повідомленням про вручення йому 20.05.2011р. та 18.06.2011р. поштових відправлень з ухвалами господарського суду від 16.05.2011р. про призначення судового засідання на 11 годину 14 червня 2011 року. та від 14.06.2011р. про відкладення розгляду справи на 10 годину 30 червня 2011р.

Представник відповідача в судове засідання не зявився і не повідомив господарський суд про причини незявлення.

Незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2010р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Кушнір А.С. в присутності виконавчого директора фермерського господарства “Матвіїха” ОСОБА_2 була проведене позапланова перевірка дотримання цим господарством вимог природоохоронного законодавства.

Цією перевіркою було встановлено, що фермерське господарство “Матвіїха” використовує для водопостачання підземне джерело свердловину за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. ст. 44 Водного кодексу України. Паспорт на свердловину розробляється. Глибина свердловини становить 127 м. Свердловина не обладнана приладами обліку, що є порушенням вимог ст. 98 Водного кодексу України.

За результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Кушнір А.С. складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.08.2010р. (а. с. 6) та протокол про адміністративне правопорушення від 26.08.2010р. №003000 (а. с. 4), а також прийнята постанова від 26.08.2010р. №002967 (а. с. 5) про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення передбаченого ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у сумі 136 грн.

Згідно з довідкою фермерського господарства “Матвіїха” (а. с. 8), наданою ним державній екологічній інспекції в Черкаській області 26.08.2010р., це господарство використало води у 2008р. - 2300 м3, у період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. - 1200 м3, з 01.09.2009р. по 31.12.2009р. - 1700 м3 та з 01.01.2010р. по 01.09.2010р. 2600 м3, усього 7800 м3 води.

На підставі даних фермерського господарства “Матвіїха” про кількість використаної ним води державна екологічна інспекція в Черкаській області зробила розрахунок збитків, завданих самовільним використанням води, на загальну суму 66946 грн. (а. с. 7). При цьому за період користування водою з 01.01.2008р. по 31.08.2009р. розрахунок збитків зроблено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 18.12.2001р. №290, а за період з 01.08.2009р. по 01.09.2010р. на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.

Фермерське господарство “Матвіїха” не спростувало встановлений перевіркою факт користування ним водою без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Пункт 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачає, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Стаття 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

Стаття 111 Водного кодексу України передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду, для відшкодування якої необхідно довести неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; вину особи та причинний звязок між протиправною поведінкою особи і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290 була затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (далі - Методика №290).

Як вбачається з назви цієї Методики вона стосується порушень правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

У даному випадку порушення водного законодавства відбулося не на землях водного фонду, тому позивач безпідставно застосував для визначення розміру збитків, завданих державі самовільним використанням фермерським господарством “Матвіїха” у період з 01.01.2008р. по 31.08.2009р. підземних вод Методику №290.

У період з 01.01.2008р. по 24.08.2009р. була чинною Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.95 №37 (далі Методика №37). Згідно з пунктами 4.1, 4.2 цієї Методики 4.1 шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спец водокористування. Пунктом 6.1 цієї ж Методики встановлено, що при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою Зс.б. = W х Тар., де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб. м; Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб. м.

З 25 серпня 2009 р. набрала чинності Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 (далі Методика №389). Цим же наказом був визнаний таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.95 №37 про затвердження Методики №290.

Пунктом 9.1. Методики №389 встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), грн., здійснюється за формулою З = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м.; Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач у період з 01.01.2008р. по 01.08.2010р. здійснював спеціальне водокористування і використав при цьому 7800 м3 підземних вод без спеціального дозволу на водокористування. Цими діями відповідач порушив вимоги ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України і заподіяв державі шкоду.

В силу ст. ст. 110, 111 цього ж Кодексу та ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” відповідач повинен відшкодовувати збитки, заподіяні державі цим порушенням, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Збитки за користування відповідачем у період з 01.01.2008р. по 24.08.2009р. підземними водами без дозволу на спеціальне водокористування слід розраховувати за Методикою №37, згідно з якою сума збитків за цей період становить 523 грн. 60 коп. (3500 м3 х 0,1496 грн.).

Збитки за користування відповідачем у період з 25.08.2009р. по 01.09.2010р. підземними водами без дозволу на спеціальне водокористування слід розраховувати за Методикою №389, згідно з якою сума збитків за цей період становить 64328 грн. (100 х 5300 м3 х 0,1496 грн.).

Загальна сума збитків, завдана відповідачем внаслідок користування у період з 01.01.2008р. по 01.09.2010р. підземними водами без спеціального дозволу становить 64851 грн. 60 коп. ( 523 грн. 60 коп. + 64328 грн.).

Відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні ним державі шкоди користуванням водою без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки не доказав неможливості своєчасного одержання ним такого дозволу від управлінні охорони навколишнього природного середовища у Черкаській області.

Отже, неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний звязок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою та вина відповідача у заподіянні шкоди є доведеними.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Аналогічні норми передбачає ст. 324 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001р. №1520 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2004р. №770, з урахуванням подальших змін і доповнень, державна екологічна інспекція України є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Відповідно до п. 4 та п. 5 цього Положення Державна екологічна інспекція України організовує та здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Їй надано право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Такі ж повноваження має державна екологічна інспекція у Черкаській області відповідно до Положення про неї, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.2007р. №55.

Отже, державна екологічна інспекція у Черкаській області є органом державної виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати функції щодо відшкодування у судовому порядку втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, тому ця інспекція є належним позивачем у цій справі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення на користь бюджету 64851 грн. 60 коп. збитків.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 648 грн. 52 коп. державного мита та 236грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства “Матвіїха” (с. Матвіїха, Монастирищенський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 14187019):

- на користь бюджету через державну екологічну інспекцію в Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 34924240) 64851 грн. 60 коп. збитків;

- у доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі (вул. Леніна, буд. 103, м. Монастирище, Черкаська область, 19100) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, 648 грн. 52 коп. державного мита;

- у доход бюджету через відділ державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції (вул. Леніна, 103, м. Монастирище, 19100) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено і підписано 04.07.2011р.