Рішення № 17856648, 10.08.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2011 Справа № 5024/934/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України», смт Каланчак Херсонської області

до Відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів», с.Мирне Каланчацького району Херсонської області

про стягнення 112114,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов.№2 від 03.01.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 дов.№1-4/140 від 21.02.2011 р.; ОСОБА_3 дов.№1-4

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рис Ураїни»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»(відповідач) збитків в сумі 112114,30 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечують з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 08.08.2011 р. оголошувалась перерва до 10.08.2011 року після чого розгляд справи було продовжено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

29 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем укладений договір про надання послуг з переробки рису-сирцю №4 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов»язався надавати позивачу послуги з переробки, підробки, відвантаженню та зберіганню рису-сирцю та продуктів переробки, а позивач проводити їх оплату в порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до розпорядження від 17.12.2008 року (а.с.9) та на підставі акту №71 від 24.12.2008 року відповідач надав позивачу послугу з підробки 574819 кг рису-сирцю. Як вбачається з акту №71 від 24.12.2008 р. вага продукту (рису) після очистки становила 552869 кг. Різницю в 21950 кг між вагою рису до очищення та після очищення позивач вважає збитками, стверджує, що відповідач здійснив несанкціоновану підробку рису, просить стягнути з відповідача 112114,30 грн. збитків.

Суд відмовляє в задоволенні позову з огляду на настуне.

Відповідно до п.8 ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків, та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальна норма щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення визначена ст. 22 ЦК України.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що збитками є :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з приписами ст..224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб»єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для стягнення збитків необхідна наявність одночасно таких умов: факт порушення зобов»язання (протиправна дія або бездіяльність); наявність і розмір завданих збитків; причинний зв»язок між порушенням зобов»язання і збитками; вина особи, яка порушила зобов»язання.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Право на відшкодування збитків в особи виникає за наявності складу цивільного правопорушення; безпосередньо порушення права чи інтересу; завдання збитків та причинного зв'язку між порушенням права та збитками.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

У частині першій ст. 218 Господарського кодексу України зазначається, що підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Отже, потерпілій стороні необхідно довести, що правопорушник не вчинив таких дій, які він був зобовязаний вчинити, зважаючи на взяті на себе зобовязання, або вчинив їх не так, чи не в повному обсязі, як це було передбачено договором.

Потерпілий повинен обґрунтувати наявність причинного зв'язку між наявними збитками та протиправною поведінкою правопорушника. Тобто, потерпіла особа має довести, що вона зазнала збитків винятково внаслідок неправомірних дій правопорушника, а не з інших обставин, і не мала би збитків, якби останній таких дій не вчинив.

Судом встановлено, що приймання рису-сирцю на підприємстві відповідача здійснювалось згідно Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 р. №661 (далі інструкція).

Пунктом 3.7. договору передбачено, що при невідповідності поставленого рису-сирцю ГОСТу, Відкрите акціонерне товариство «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»проводить сушку та підробку рису-сирцю за рахунок ТОВ «Рис України»до крупяних кондицій.

Судом також встановлено, що при завезенні позивачем кожної партії зерна рису виробничою лабораторією відповідача визначалась якість зерна за методиками й показниками, встановленими чинними нормативними документами відповідно до п.2.32. Інструкції. Відповідач надав до матеріалів справи складські квитанції на кожну партію рису-сирцю, якими підтверджується, що на кожну партію рису-сирцю оформлювався документ, що засвідчував якість зерна аналізна картка. Оскільки поставлений відповідачу за цим договором рис-сирець не відповідав зазначеним у договорі базовим показникам, відповідач здійснив його підробку. Пунктом 2.2.4. договору сторони передбачили, що в разі відхилення показників якості поставленого позивачем рису-сирцю від базисних показників проводиться корегування виходу готової продукції у відповідності з вимогами «Правил організації та ведення технологічного процесу на крупозаводах».

Суд відхиляє посилання позивача на те, що відповідач складав акти в односторонньому порядку і не надавав їх йому. Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що Відкрите акціонерне товариство «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»(відповідач) зобов»язаний прийняти зерно рису за якістю і протягом робочого дня, наступного за днем приймання, ознайомити (на вимогу) Товариство з обмеженою відповідальністю «Рис Ураїни»(позивача) з результатами аналізу поставленого зерна. Доказів на підтвердження того, що ТОВ «Рис України»цікавилось та вимагало ознайомлення з результатами аналізу, позивач суду не надав.

Таким чином, судом встановлено, що 21950 кг (різниця між вагою до очистки та після) це не «зниклий»або «викрадений», як зазначив в позовній заяві позивач, рис і ця вага складається з наступного виду побочних продуктів та відходів:

- 2900 кг побочного продукту: зернової суміші (78% зернової домішки) та

- 19050 кг третя категорія - відходи від очистки зерна з вмістом не більше 2% зерна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами протиправну поведінку та вину відповідача, а також те, що вага рису, яка складається із різниці між вагою до очистки та після, є його, позивача, збитками.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд відхиляє клопотання відповідача, надане суду 30.06.2011 р. (а.с.106), в якому відповідач просить викликати інспектора Херсонської обласної державної хлібної інспекції для дачі пояснень з питань щодо правильності зняття 21957 кг рису сирцю при підробці від сміттєвої домішки рису ТОВ «Рис України», оскільки, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 16.08.2011 р.