Рішення № 17856540, 09.08.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2011 Справа № 5024/921/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м.Київ

до Приватного підприємства "Альфа", м. Херсон

про стягнення 606 788 грн. 72 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник, довіреність № 4153 від 24.12.2010р.

від відповідача - ОСОБА_2- представник, довіреність від 06.06.2011р. №060611.

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 484 254, 95 грн., пеню - 39 196,06 грн., 3% річних - 18032, 60 грн., збитки понесені в зв'язку із знеціненням грошових коштів - 56 200,31 грн., суму штрафу в розмірі - 9104,80 грн., що разом складає 606 788, 72 грн.

Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що умовами договору та додатками до нього вартість предмету лізингу та лізингові платежі, якими є відшкодування частини вартості предмета лізингу та платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно, визначені у національній валюті України - гривні, тобто лізингові платежі є грошовими зобов'язаннями, вираженими у гривнях без визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, а тому визначення лізингових платежів з урахуванням курсової різниці між гривнею та іноземною валютою є помилковим, оскільки обов'язковою умовою для застосування норм вищезазначеної статті є встановлення у зобов'язанні грошового еквіваленту в іноземній валюті. Графіком сплати лізингових платежів сторони визначили конкретні фіксовані розміри лізингових платежів (як відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу, так і винагороди (комісії) лізингодавця за отриманий предмет лізингу) виключно у гривнях. Курсова різниця між національною грошовою одиницею, за якою визначене грошове зобов'язання, на день укладення договору та на день виконання зобов'язання, не є платою за вчинення дій.

Позовні вимоги, щодо стягнення пені у розмірі 39196,06 грн. та штрафу у сумі 9104,80 грн. не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що: «до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік».

Враховуючи, що позовну заяву було подано 05.05.2011р., то для нарахування пені по заборгованості за договором фінансового лізингу, яка склалася за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті лізингових платежів, та інших штрафних санкцій, станом на 05.05.2010р., сплинув встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України скорочений (річний) строк позовної давності.

Проти задоволення позовних вимог стягнення непогашених частин вартості предмету лізингу у сумі 212750, 00 грн. заперечує з наступних підстав.

Згідно ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України: «До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом».

Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України, передбачено, що: «Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає». В зв'язку з неможливістю своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені договором, що в свою чергу призвело до розірвання Лізингодавцем договору лізингу, Підприємство повернуло взяте у лізинг майно, що підтверджується актом прийому - передачі майна від 22 вересня 2009 року. Беручи до уваги, що з 22.09.2009р. предмет лізингу знаходиться у користуванні позивача, вважаю, що стягнення залишкової вартості лізингового майна не відповідає звичаям ділового обороту та порушує вимоги розумності та справедливості, судовий захист яких є загальними засадами цивільного судочинства.

Позивач визнав суму позову частково по сумі заборгованості, з врахуванням індексу інфляції і трьох процентів річних, у сумі 194461,40грн.

Відповідачем подано клопотання про подовження строку розгляду справи відповідно до ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Розглянувши клопотання відповідача про подовження строку розгляду справи господарський суд дійшов висновку про його задоволення, у зв'язку з тим, що для об'єктивного розгляду справи господарським судом витребовувались додаткові докази, що потребувало відкладення розгляду справи. Строк розгляду справи закінчився 23.07.11р. У зв'я зку з тим, що в цей час суддя знаходилась у відпустці, своєчасне подовження строків розгляду справи було неможливим, клопотання відповідача задовольняється і строк розгляду справи подовжується до 09.08.11р.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»та Приватним підприємство «АЛЬФА»(далі за текстом - Відповідач) був укладений договір фінансового лізингу від16.04.08р. № 080416-51/ФЛ-Ю-О.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.

Позивачем належним чином виконані умови Договору, в т.ч. предмет лізингу був переданий в користування Відповідачу, на підставі підписаного сторонами Договору акту прийому-передачі майна.

Відповідач повинен виплачувати Позивачу лізингові платежі відповідно до п. 3.1. Договору та Графіку сплати лізингових платежів до Договору.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач в порушення умов договору лізингові платежі сплачував не у повному обсязі та у зв'язку з неможливістю своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені договором, що в свою чергу призвело до розірвання Лізингодавцем договору лізингу, Підприємство повернуло взяте у лізинг майно, що підтверджується актом прийому - передачі майна від 22 вересня 2009 року.

З цієї дати договір лізингу вважається припиненим і у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем по сплаті лізингових платежів за період після розірвання договору лізингу, та позивач має право відповідно до умов договору відшкодувати за рахунок позивача збитки, понесені ним у зв'язку з припиненням договору фінансового лізингу.

Позивач заявив до стягнення суму збільшення лізингових платежів відповідно до п.3.4.1 - 3.4.5 договору фінансового лізингу та суму лізингових платежів за вказаний період на суму 212750 грн. та суму недоплаченої вартості об'єкту лізингу, всього 484254грн. 59коп.

Посилання відповідача на те, що умовами договору та додатками до нього вартість предмету лізингу та лізингові платежі, якими є відшкодування частини вартості предмета лізингу та платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно, визначені у національній валюті України - гривні. Тобто лізингові платежі є грошовими зобов'язаннями, вираженими у гривнях без визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, а тому визначення лізингових платежів з урахуванням курсової різниці між гривнею та іноземною валютою є помилковим, оскільки обов'язковою умовою для застосування норм вищезазначеної статті є встановлення у зобов'язанні грошового еквіваленту в іноземній валюті. Графіком сплати лізингових платежів сторони визначили конкретні фіксовані розміри лізингових платежів (як відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу, так і винагороди (комісії) лізингодавця за отриманий предмет лізингу) виключно у гривнях. Курсова різниця між національною грошовою одиницею, за якою визначене грошове зобов'язання, на день укладення договору та на день виконання зобов'язання, не є платою за вчинення дій не приймається до уваги.

Як вбачається із матеріалів справи згідно п. 3.4.1. Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). В додатку №1 до договору встановлено, що Лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового платежу), при цьому визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті за Договором здійснюється з урахуванням положень п.3.4.1-3.4.5 цього Договору. Пунктом 3.4 договору передбачено, що платежі за договором здійснюють в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у порядку, визначеному пунктом 3.4.1 договору, який встановлює, що лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового платежу) та даний пункт договору встановлює порядок розрахунку суми, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового платежу).

Відповідно до п 3.4.2. договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений п. 3.4.1 договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким банківська установа, по дорученню лізингодавця, фактично здійснила продаж коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1-3.4.4 договору не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів - винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно (п. 3.4.5). Згідно п. 3.9 договору датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця.

Ці умови договору представниками відповідача підписані без будь яких заперечень, у наступному не оскаржені та відповідно підлягають застосуванню сторонами у своїх взаємовідносинах.

До того ж відповідно до п..14.8 Договору в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого лізингового платежу за цим Договором на строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, а Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної вимоги. З моменту направлення лізингодавцем вимоги строк погашення усієї несплаченої суми лізингоодержувачем вважається таким, що настав Позивач направив відповідачу таку вимогу 18.09.09р., але відповідач суму боргу не перерахував.

За таких умов позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до розрахунку позивача, який не оскаржений відповідачем, збитки від інфляції складають 10637 грн. 50 коп., а 3% річних 2974 грн. 64 коп. та підлягають стягненню.

Позивачем також заявлені до стягнення пеня у сумі 39 196,06 грн., та штраф в розмірі - 9104,80 грн.

Розглядаючи можливість стягнення цих сум, господарський суд виходить із того, що відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 4,6 ст.232 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається із умов п.11.2.1 договору фінансового лізингу від 16.04.08р. № 080416-51/ФЛ-Ю-О. за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки. Умови цього пункту не передбачають сплати пені до повного погашення боргу, а тому позивач при нарахуванні пені повинен був застосувати ч.6 ст. 232 ГК України відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Зобов'язання по сплаті лізингових платежів повинно було бути виконано починаючи з 05.05.09р. по 22.09.09р. за кожний день окремо не більше ніж за шість місяців, та з урахуванням, що останній день, за який позивач має право нарахувати пеню є 22.09.09р., то перебіг шести місяців по відношенню до цього дня закінчується 22.03.10р.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені), тобто перебіг строку позовної давності закінчується по позовним вимогам про стягнення пені за кожний день прострочення окремо починаючи 16.10.10.р. по 22.022.03.11р. Позов заявлено згідно поштового штемпеля на конверті - 06.05.11р., тобто за межами строків позовної давності. Клопотання про відновлення втрачених строків не заявлялось., до того ж позивачем нарахована пеня за період, на протязі якого він втратив право на її нарахування, тобто за межами шестимісячного строку.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про застосування строків позовної давності до стягнення пені та штрафу.

Щодо штрафу у сумі 9104,80 грн., то із позовних вимог вбачається, що він позивачем заявлений на підставі п.п. 8.2.1,11.2.3 договору, відповідно до яких Лізингоодержувач зобов'язаний: щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження Майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами (Додаток № 3 до цього Договору). За використання Майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника Майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження Майна згідно пункту і цього Договору, порушення умов пункту 14.7. цього Договору - штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості Майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

Позивач у своїх позовних вимогах вказує, що такий штраф він нараховує за невиконання відповідачем своїх зобов'язань по цьому пункту договору у другому кварталі 2009 року, тобто за період який закінчується 30.06.09. Перебіг строку позовної давності закінчується 01.07.11р. Таким чином ці вимоги заявлені за межами строків позовної давності.

З урахуванням викладеного позов в частині стягнення пені за прострочення платежу та штрафу задоволенню не підлягає.

За таких умов позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Альфа", м. Херсон, вул.40 років Жовтня, 125, код 21273340, п/рахунок 26005015476 у ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м.Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код 33880354, п/рахунок 26002262400276 у ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, - 484254 (чотириста вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 95 коп. основного боргу, 18032 (вісімнадцять тисяч тридцять дві) грн. 62 коп. - 3% річних, 56200 (п'ятдесят шість тисяч двісті) грн. 31 коп. збитків від інфляції, 5584 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 87 коп. витрат по держмиту та 217 (двісті сімнадцять) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. клопотання відповідача про подовження строку розгляду справи задовольнити і строк розгляду справи подовжити до 09.08.11р.

4.В задоволені суми 48300 грн. 86 коп. відмовити.

Суддя З.В. Клепай

Дата підписання рішення 15.08.2011р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України