Рішення № 17856490, 08.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2011 р.Справа № 7/37/5022-806/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільська область,47003

до відповідача: Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільська область, 47000

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1. - доручення №21 від 30.06.11р.

Вознюк Н.А.- директор, протокол зборів засновників №1 від 25.04.04р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" звернулось з позовом про стягнення з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" 22860,39 грн., із яких: 22592,33 грн. борг із врахуванням індексу інфляції вартості сервітуту та 268,06 грн. 3% річних.

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

Учасникам судового процесу розяснено їх права і обовязки передбачені ст. 22 ГПК України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, та вважає їх безпідставними , оскільки 21.03.2011р. ним, на адресу позивача направлено рекомендованим листом заяву №209 про розірвання договору сервітуту від 15.06.2010р., згідно якого позивач, як власник, надав відповідачу право користування (сервітут) стрілочним переводом № Р 65 1/11/ №207 розгорнутою довжиною стрілочного переводу 64м.п. на підїзній колії та самою колією для здійснення операцій з подачі, прибирання вагонів та інших операцій, повязаних із експлуатацією підїзної колії №25, тобто відповідач відмовився від сервітуту. Згідно ст.406 ЦК України, сервітут припиняється у разі відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут. Також, просить суд звернути увагу на те, що відповідачем направлена зустрічна позовна заява про визнання договору недійсним, а тому вимога про оплату вартості сервітуту, який не підтверджений договором та законом, є безпідставною.

Подані 01.07.2011р. та 19.07.2011р. Державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" зустрічні позовні заяви до ТзОВ «Укпродінвест»про визнання договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. недійсним, поверненні без розгляду ухвалами суду від 01.07.2011р. та від 19.07.2011р. на підставі п.п.1, 4, 6, ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні з 01.07.2011р. по 27.07.2011р., на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву для надання можливості представникам відповідача надати контр розрахунок вартості сервітуту, який вони вважають неправомірно розрахованим, враховуючи умови договору, яким встановлено 4000грн., яка додатково коригується в кожному місяці на встановлений індекс інфляції, при наявності такої, без взаємозвязку з попереднім місяцем.

За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався до 08.08.2011р.

На вимогу суду викладену в ухвалі від 27.07.2011р., відповідач письмового заперечення щодо суми боргу не надав, а подав 08.08.2011р. клопотанням про перенесення судового засідання у справі у звязку з неможливістю забезпечити присутність у судовому засіданні представників підприємства Черняк М.В., яка з 09.08.2011р. у відпустці та Деревінського І.М. , який у відпустці по сімейних обставинах.

Суд, розглянувши клопотання відхиляє його, у звязку з закінченням 08.08.011р. строку вирішення спору встановленого ст. 69 ГПК України та відсутністю заяви про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав витребувані судом документи, а також обґрунтований розрахунок стягуваних сум та пояснив суду, що розраховував вартість сервітуту з врахуванням індексу інфляції, при цьому керувався ст.625 ЦК України та Рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ наданих Верховним судом України у листі №62-97р від 03.04.97р. Щодо направленої йому заяви №209 про розірвання договору сервітуту заперечує одержання такої, та зазначає, що одностороння відмова від умов договору неможлива, оскільки це не передбачено чинним законодавством та умовами укладеного між сторонами договору.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи, пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку , що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного:

- відповідно до ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом;

- сервітут може бути встановлений договором, в якому визначається обсяг прав щодо користування особою чужим майном (ст.402.403 ЦК України);

- підстави припинення сервітуту передбачені ст.406 ЦК України, однією з яких є відмова від нього.

Так, рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.03.2007р. у справі №3/101-1102 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпродінвест”, (код ЄДРПОУ 32291548) до приватного малого підприємства „Кремват” (код ЄДРПОУ 32291422), Відкритого акціонерного товариства „Кременецька фабрика „Ватин” (код ЄДРПОУ 05479734) та Кременецького районного бюро технічної інвентаризації м. Кременець вул. Шевченка,75 Тернопільської області, за товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпродінвест" визнано право власності на розвернуту довжину залізничної під'їзної колії в розмірі 2,229 км. із стрілочним переводом №207;

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" (власник майна, що обтяжується сервітутом) в особі директора Вознюк Н.А., яка діяла на підставі Статуту (далі Власник) та Державним підприємством "Кременецьке лісове господарство", в особі директора Криси І.Т., який діяв на підставі Статуту (далі Сервітуарій), укладено 15.06.2010р. договір установлення сервітуту, відповідно до якого сторони взяли на себе зобовязання:

- Власник надає Сервітуарію право користування належним Власнику на праві власності стрілочним переводом № Р65 1/11 №207 (розгорнута довжина стрілочного переводу 64 м.п.) на підїзній колії та підїзною колією, що примикає до ВАТ "Кременецький міжрайпостач", для здійснення операцій з подачі, прибирання та інших операцій, повязаних з експлуатацією підїзної колії №25 яка належить Власнику на праві власності. Право користування майном у Сервітуарія, виникає з дати підписання договору (1.1,1.2 умов договору) ;

- вартість сервітуту становить 4000,00грн щомісячно та підлягає щомісячній індексації виходячи з індексу інфляції. Оплата проводиться не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем ( п.п. 1.4, 1.5 умов договору);

- термін дії сервітуту майна становить 5 років з дати підписання, а саме з 15.06.2010р. до 14.06.2015р. ( п.1.6 умов договору).

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобовязання.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач в порушення п.1.5 договору, не вносив плату за вартість сервітуту починаючи із грудня 2010р. та допустив заборгованість за період 06.12.2010р. по 05.05.2011р.

З врахуванням умов договору, заборгованість за заявлений позивачем період складає 20216 грн., із розрахунку: грудень 2010р. - 4032грн.(4000грн.х 100,8% інфл.за грудень); січень 2011р. - 4040грн. (4000грн.х101,0% інф.за січень); лютий - 4036 грн.(4000грн.х 100,9% інф. за лютий); березень - 4052грн. х 101,4% інфл. за березень); квітень 4052 грн.( 4000грн. х 101,3% інфл. за квітень).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", заборгованості в сумі 20216 грн. підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

В частині стягнення 2376.33 грн. суми боргу відмовляється, оскільки позивач не довів, що умовами договору сторони передбачили, що вартість плати за поточний місяць користування сервітутом розраховується від вартості сервітуту за попередній місяць визначеної з врахуванням встановленого індексу інфляції і така вартість коригується на індекс інфляції поточного місяця, оскільки п.1.4 договору не містить такої умови, що заперечувалося і представниками відповідача.

Крім того, із наданих позивачем рахунків, які направлялися для оплати відповідачу та уточнювалися в процесі розгляду справи, неможливо встановити порядок визначення вартості сервітуту позивачем в кожному місяці.

Слід зазначити, що норми ст.625 ЦК України та лист Верховного суду України, на який посилається позивач, встановлюють нарахування інфляційних як відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, тоді як сторони передбачили коригування вартості плати за користування сервітутом щомісячно не залежно від строків виконання зобов'язань, а тому умова договору про ціну, яка є істотною, повинна мати чітке та зрозуміле для сторін визначення та не повинна допускати двоякого тлумачення.

Також, підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення 99,56 грн. річних за заявлений позивачем період з 06.01.2011р.( перший день прострочення платежу за грудень 2010р.) по 05.05.2011р. ,заявлені згідно ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 168,5 грн. річних, в позові відмовляється, як надмірно заявлені.

Доводи відповідача щодо того, що договір сервітуту припинив свою дію, у звязку з відмовою від нього, судом до уваги не приймаються, оскільки:

- відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, в даному випадку у письмовій;

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, яка в свою чергу, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повинна розглянути її та про результати повідомити другу сторону. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована того, має право передати спір на вирішення суду. При цьому, договір вважається розірваним з дня набрання рішенням чинності,якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ст.188 Господарського кодексу України).

Відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу листа про відмову від договору сервітуту та доказів звернення до суду щодо його розірвання.

Державне мито в сумі 203,16 грн., 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та 2000грн. оплачених згідно договору про надання юридичної допомоги адвокатом, покладаються на відповідача, на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82, 84 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільська область , ідентифікаційний код 00993047 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32291548 - 20216 грн. боргу ,99,56 грн. річних, 203,16 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000грн. послуги адвоката.

Видати наказ.

3. В частині стягнення 2376.33 грн. суми боргу та 168,5 грн. річних,в позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення (11.08.2011р.), через місцевий господарський суд.

СуддяМ.С. Стадник