Рішення № 17856140, 04.08.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2011 р.Справа №18/1309/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барком-С", м.Київ

до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Хорол

про стягнення грошових коштів

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 115 383,62 грн., з них 43 150,52 грн. заборгованості по договору №23/4 від 23.04.2008р. та 72233,10 грн. пені.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового засідання шляхом направлення ухвал суду від 01.06.2011р., 14.07.2011р. на його адресу, однак поштові відправлення повернулися до суду з відміткою поштової установи про те, що за даною адресою відповідач не проживає. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого державним реєстратором Хорольської районної державної адміністрації на запит суду (вх.№1-27/556 від 01.08.2011р.), станом на 01.08.2011р. зареєстрованим місцем проживання відповідача є: м. Хорол, вул.Коцюбинського,8,37800, тобто, та ж адреса, на яку відповідачу здійснювалась відправка кореспонденції судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (див. інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228).

З урахуванням викладеного, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

23.04.2008р. між сторонами був укладений договір №23/4 (арк.9 справи), згідно якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача), а покупець - прийняти та оплатити товар (металопрокат в асортименті). Загальна сума договору - 600 000 грн. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (п.7 договору).

На виконання умов договору, позивач за накладною №19 від 23.04.2008р. поставив відповідачеві 11,61 тон металопрокату на суму 88 150,52 грн. (копія накладної - арк.10 справи, копія довіреності на отримання товару ЯНШ №011062 - арк.11 справи).

Згідно п.2 договору, оплата проводиться протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 45 000,00 грн., у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у сумі 43 150,52 грн. Саме цю суму основного боргу позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно п.5 договору, у випадку прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочки. Позивач нарахував пеню, виходячи з того, що термін прострочення становить 837 днів, та просить стягнути 72233,10 грн. пені.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ст.691 ЦК України). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 ЦК України).

З урахуванням викладеного, на підставі матеріалів справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне:

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок пені, що заявлена до стягнення. За розрахунками суду, стягненню з відповідача підлягає 5206,36 грн. пені, тобто, позовні вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє частково.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.НОМЕР_1, інші відомості відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барком-С" (02140, м. Київ, вул.Московська,7, ЗКПО 24930689, ІПН 249306826552, інші відомості відсутні) 43 150,52 грн. заборгованості, 5206,36 грн. пені, 483,57 грн. держмита, 98,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити в задоволенні вимог.

СуддяТимощенко О.М.