Рішення № 17856030, 12.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2011 р.

Справа № 15/17-2347-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивача – Оксюта В.В.,

від відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра-ЮГ” до Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Іскра-ЮГ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на наступні об’єкти нерухомого майна:

- нежитлові будівлі, що розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Ананьївського району Одеської області - комплекс будівель та споруд №1;

- нежитлові будівлі складів, що розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Ананьївського району Одеської області - комплекс будівель та споруд № 1;

- нежитлові будівлі ферми - комплекс будівель та споруд № 2;

- нежитлові будівлі гаража, що розташовані по вул. Миру, 74, с. Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області;

- нежитлові будівлі столової-пекарні, що розташовані по вул. Миру, 69, с. Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Іскра-ЮГ” було утворено шляхом реорганізації сільськогосподарського виробничого кооперативу „Іскра” та є його правонаступником, що підтверджується статутом товариства. В свою чергу сільськогосподарський виробничий кооператив „Іскра” був утворений відповідно до Указу президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” шляхом перетворення КСП „Іскра”.

Рішенням загальних зборів СВК „Іскра”, що стало правонаступником КСП „Іскра”, (правонаступником яких, в тому числі, в частині кредиторської заборгованості, є позивач у даній справі) від 28 травня 2008 року було затверджено уточнений перелік майна, виділеного для погашення кредиторської заборгованості. Вказане рішення оформлено відповідним протоколом загальних зборів.

Так, позивач вказує, що до складу майна, виділеного для погашення кредиторської заборгованості, увійшло наступне нерухоме майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації:

- зерносклад № 1, зерносклад 2, зернотік № 1, будівля охоронників, склад ПЗМ, вагова, зернотік № 2, ЗАВ 50, зернотік № 3, продуктові склади, столова пекарня, майстерня гаража, будинок охоронників гаража, свинарник, корівник, будинок охоронників, курятник, склад № 1 (ферма), склад № 2 (ферма), вівчарник, прибудови.

Між тим, за ствердженнями позивача, Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації не визнає право власності позивача на вказані об'єкти, у зв’язку з чим відмовляється зареєструвати таке право. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача д осуду з даним позовом згідно ст. 392 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2011 р. порушено провадження по справі № 15/17-2347-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Як було з’ясовано судом в ході розгляду справи, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом до районного бюро технічної інвентаризації стала відмова вказаного РБТІ у реєстрації прав власності позивача на спірні об’єкти. Між тим згідно з пунктом 1.3 "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" бюро технічної інвентаризації лише проводить державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна і не може бути відповідачем за позовами про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, оскільки відмова у реєстрації права власності не є безумовною обставиною щодо відмови у визнанні цього права або його оспорювання. При цьому судом встановлено, що спірні об’єкти нерухомості розташовані на земельних ділянках, які знаходяться за межами населеного пункту, розпорядження якими відповідно до ст. 17 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у даній справі з метою повного та об'єктивного вирішення даного спору власника земельної ділянки, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомості, що сприятиме з’ясуванню всіх обставин справи, прийняттю законного і обґрунтованого рішення. Разом з тим, враховуючи те, що РБТІ не є належним відповідачем у даній справі, та враховуючи надання позивачем згоди на заміну первісного відповідача належним відповідачем, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2011 р. у справі № 15/17-2347-2011 було здійснено заміну відповідача - Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації на належного відповідача –Ананьївську районну державну адміністрацію Одеської області.

Відповідач у судове засідання не з’явився, проте відповідач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

На базі колгоспу „Іскра” у 1993 році було утворено Колективне сільськогосподарське підприємство „Іскра”, статут якого було зареєстровано державною адміністрацією Ананьївського району Одеської області 05.04.1993 р. за реєстраційним номером 79. Факт реорганізації колгоспу підтверджується також протоколом № 1 загальних зборів колгоспників колгоспу „Іскра” від 13.02.1993 року.

В подальшому у зв’язку з прийняттям Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію та у відповідності до Указу Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” Колективне сільськогосподарське підприємство „Іскра” було реорганізовано у Сільськогосподарський виробничий кооператив „Іскра”, який став повним правонаступником вказаного КСП, що вбачається зі статуту СВК „Іскра” 2000 року (зареєстрований Ананьївською районною державною адміністрацією 06.03.2000 р. за № 04057058700010062) та протоколу установчих зборів членів СВК „Іскра” від 31.01.2000 р. № 1.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Новоолександрівської сільської ради народних депутатів № 6 від 29.06.1995 р. Колективному сільськогосподарському підприємству „Іскра” був виданий державний акт на право колективної власності на землю, за яким КСП „Іскра” було передано у колективну власність землю площею 3890,2 га для вирощування сільськогосподарської продукції.

На виконання Указу Президента № 62/2001 від 29.01.2001 року „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” Кабінетом Міністрів України було винесено Постанову № 177 від 28 лютого 2001 року „Про врегулювання питання щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки”. Зазначеною постановою була затверджена Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих.

Згідно методики склад і вартість майна підприємства визначаються за його переліком, складеним за даними інвентаризації. У переліку активів і зобов'язань підприємства відображаються їх назва, кількість і балансова вартість. Вартість-активів і зобов’язань реорганізованого підприємства може бути уточнена.

У процесі розрахунку пайового фонду на підставі переліку уточненого складу і вартості майна підприємства складаються (уточнюються) переліки таких активів за їх призначенням:

- майна, яке передбачається для задоволення боргів;

- майна соціальної інфраструктури;

- майна, яке не підлягає паюванню;

- майна уточненого пайового фонду.

Відповідно до п. 19 методики перелік активів щодо задоволення боргів підприємства складаються комісією разом з правонаступником на основі переліку, підготовленого на дату реорганізації.

Питання розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств врегульовані також Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14.03.2001.

Відповідно до п. 6 до переліків, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості підприємства включаються активи, реалізація яких дала б можливість підприємству-правонаступнику розрахуватися за зобов'язаннями попередника, - із загального переліку активів підприємства на дату реорганізації. Пунктом 7 встановлено, що перелік, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості активів затверджується загальними зборами колишніх членів підприємства, підписується членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом із витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік, є підставою для оформлення прав власності підприємства правонаступника на це майно реорганізованого підприємства.

Як вказує позивач, на підставі вищезазначеного рішенням загальних зборів СВК „Іскра” від 28 травня 2008 року, що оформлено протоколом № 2 загальних зборів членів СВК „Іскра” (а.с. 17-21), було затверджено уточнений перелік майна, виділеного для погашення кредиторської заборгованості. Так, зокрема, до складу майна, виділеного для погашення кредиторської заборгованості, увійшло наступне нерухоме майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації:

- зерносклад № 1, зерносклад 2, зернотік № 1, будівля охоронників, склад ПЗМ, вагова, зернотік № 2, ЗАВ 50, зернотік № 3, продуктові склади, столова пекарня, майстерня гаража, будинок охоронників гаража, свинарник, корівник, будинок охоронників, курятник, склад № 1 (ферма), склад № 2 (ферма), вівчарник, прибудови.

Між тим, як з’ясовано судом, СВК „Іскра” було потім реорганізовано, в результаті чого було створено ТОВ „Іскра”, назву якого було змінено на ТОВ „Іскра-Юг” у відповідності з протоколом загальних зборів засновників ТОВ „Іскра-Юг” від 25.09.2008 р. Так, протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра-Юг” був затверджений статут товариства, зареєстрований 21.11.2008 р. за реєстраційним № 15261050001000286.

Відповідно до п. 1.1. вказаного статуту Товариство з обмеженою відповідальністю „Іскра-Юг” було створено шляхом реорганізації та є повним правонаступником всіх прав та обов’язків Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Іскра”, зареєстрованого у Ананьївській районній державній адміністрації за № 04057058Ю0010062 від 06.03.2000 р. Дата державної реєстрації в Ананьївській районній державній адміністрації 25.09.2008 р. за № 15261450000000286.

Відтак, за ствердженнями позивача, в результаті реорганізації вищевказаних юридичних осіб, у зв’язку з чим було створено ТОВ „Іскра-Юг”, до останнього перейшло право власності на спірне нерухоме майно, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами зборів КСП „Іскра”, СВК „Іскра”. При цьому про належність спірного майна останньому СВК „Іскра”, правонаступником якого став позивач, свідчать наявні в матеріалах справи копії інвентарних карток.

Проте, відсутність належних документів, що підтверджують право власності на спірне майно та на підставі яких таке право власності може бути зареєстровано, позбавляє позивача можливості здійснювати свої повноваження власника майна.

Як вбачається з матеріалів справи, Ананьївським районним бюро технічної інвентаризації були виготовлені технічні паспорта на спірні будівлі столової-пекарні, гаража, та інші нежитлові будівлі станом на 09.12.2010 р. Згідно вказаних паспортів спірні об’єкти нерухомості складаються з наступних будівель та споруд:

а) нежитлові будівлі, що розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Ананьївського району Одеської області - комплекс будівель та споруд № 1, в т.ч.: А –зерносклад, Б –зерносклад, В - зернотік № 1, Г - будівля охоронників, г –тераса, Д –ПЗМ, Е –ПЗМ, Ж –вагова, З - навіс над ваговою, И - зернотік № 2, К - ЗАВ 50, Л - зернотік № 3, № 1 огорожа, № 2 ґанок, І - вимощення (дорога);

б) нежитлові будівлі складів, що розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Ананьївського району Одеської області - комплекс будівель та споруд № 1, в т.ч.: А –склад, А –навіс, В –склад, Б –склад, а1 -підпірна стінка, а2 - підпірна стінка, а3 - підпірна стінка, а4 - підпірна стінка, а5 –ґанок, № 1 - дорога бетонна;

в) нежитлові будівлі ферми - комплекс будівель та споруд № 2, в т.ч.: А –свинарник, Б –корівник, б –прибудова, В - будинок охоронників, Г –курятник, Д –склад, д –прибудова, Е –склад, е –прибудова, Ж –вівчарник, І –вимощення;

г) нежитлові будівлі гаража, що розташовані за адресою: вул. Миру, 74 с. Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області, в т.ч.: А –майстерня, Б –навіс, В - дв. убиральня, Г –сторожка, г –ґанок, № 1 огорожа, № 2 ворота, І –вимощення;

д) нежитлові будівлі столової-пекарні, що розташовані за адресою: вул. Миру, 69 с. Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області, в т.ч.: А - столова-пекарня, а –прибудова, а1 –прибудова, а2 –ґанок, а3 –ґанок, а4 –навіс, а5 –ґанок, Б –сарай, В - дворова убиральня, № 1 огорожа, № 2 хвіртка, № 3 ворота, №4 огорожа, № 5 огорожа, № 6 колонка питна, №7 огорожа цегляна, І вимощення цементне, ІІ вимощення цементне, ІІІ вимощення цементне, IV вимощення цементне.

Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України (глава 29 кодексу) власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто метою подання такого позову згідно ст. 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що право власності позивача на спірне майно, яке набуто позивачем цілком правомірно, підлягає захисту шляхом його визнання, що сприятиме усуненню невизначеності у суб’єктивному праві щодо спірних об’єктів і перешкод у належному оформленні позивачем набутого ним права власності на спірні об’єкти.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Такі положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Іскра-Юг” є цілком обґрунтованими.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Іскра-Юг” відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра-ЮГ” до Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна задовольнити.

2. ВИЗНАТИ за Товариством з обмеженою відповідальністю „Іскра-ЮГ” (66434, Одеська область, Ананьївський район, с. Новоолександрівка, код ЄДРПОУ 03765861) право власності на наступні об’єкти нерухомого майна:

а) нежитлові будівлі, що розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Ананьївського району Одеської області - комплекс будівель та споруд № 1, в т.ч.: А –зерносклад, Б –зерносклад, В - зернотік № 1, Г - будівля охоронників, г –тераса, Д –ПЗМ, Е –ПЗМ, Ж –вагова, З - навіс над ваговою, И - зернотік № 2, К - ЗАВ 50, Л - зернотік № 3, № 1 огорожа, № 2 ґанок, І - вимощення (дорога);

б) нежитлові будівлі складів, що розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Ананьївського району Одеської області - комплекс будівель та споруд № 1, в т.ч.: А –склад, А –навіс, В –склад, Б –склад, а1 -підпірна стінка, а2 - підпірна стінка, а3 - підпірна стінка, а4 - підпірна стінка, а5 –ґанок, № 1 - дорога бетонна;

в) нежитлові будівлі ферми - комплекс будівель та споруд № 2, в т.ч.: А –свинарник, Б –корівник, б –прибудова, В - будинок охоронників, Г –курятник, Д –склад, д –прибудова, Е –склад, е –прибудова, Ж –вівчарник, І –вимощення;

г) нежитлові будівлі гаража, що розташовані за адресою: вул. Миру, 74 с. Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області, в т.ч.: А –майстерня, Б –навіс, В - дв. убиральня, Г –сторожка, г –ґанок, № 1 огорожа, № 2 ворота, І –вимощення;

д) нежитлові будівлі столової-пекарні, що розташовані за адресою: вул. Миру, 69 с. Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області, в т.ч.: А - столова-пекарня, а –прибудова, а1 –прибудова, а2 –ґанок, а3 –ґанок, а4 –навіс, а5 –ґанок, Б –сарай, В - дворова убиральня, № 1 огорожа, № 2 хвіртка, № 3 ворота, №4 огорожа, № 5 огорожа, № 6 колонка питна, №7 огорожа цегляна, І вимощення цементне, ІІ вимощення цементне, ІІІ вимощення цементне, IV вимощення цементне;

що позначені у технічних паспортах від 09.12.2010 р., виданих Ананьївським районним бюро технічної інвентаризації.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011 р.