Рішення № 17855987, 05.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2011 р.Справа № 34/17-2792-2011 За позовом Приватного підприємства "ЄВРОТАКС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСКЛО"

про усунення перешкод у користуванні майном, скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання права власності

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності від 11.07.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності від 14.07.2011р.

В судовому засіданні 01.08.2011р. у справі оголошено перерву до 05.08.2011р. до 15год.30хв., в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство „ЄВРОТАКС”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСКЛО", в якому просить зобовязати відповідача в особі його працівників не чинити перешкоди співробітникам приватного підприємства „ЄВРОТАКС” стосовно проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е”, скасувати державну реєстрацію на нерухоме майно за реєстраційним №16625491 від 14.03.2007р., номер запису 689 в книзі: 62неж-5 на нерухоме майно виробничо-складське приміщення під №37 „Е” по вулиці Промисловій в місті Одесі, загальною площею 497кв.м, належне власнику Приватному підприємству „ЄВРОТАКС”, визнати за позивачем право власності на обєкти нерухомості, загальною площею 644,9кв.м, а саме: адміністративну будівлю позначену під літерою „Б”, загальною площею 119кв.м, диспетчерську призначену під літерою „В”, загальною площею 28,9кв.м, приміщення складу позначене під літерою „А-1”, загальною площею 497кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. пийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-2792-2011.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх№24979/2011 від 29.07.11р.), просить припинити провадження за відсутності спору в частині позовних вимог про зобовязання відповідача в особі його працівників не чинити перешкоди співробітникам приватного підприємства „ЄВРОТАКС” стосовно проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е”.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

19.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЛОБУС” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАКС" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно виробничо-складське приміщення під №37 „Е” по вул.Промисловій в місті Одесі, загальною площею 497кв.м.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” від 14.03.2007р., Приватне підприємство „ЄВРОТАКС” є власником виробничо-складських приміщень, розташованих за адресою: за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е”.

Як вбачається з матеріалів справи обєкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 2516кв.м, що знаходиться у користуванні Приватного підприємства „ЄВРОТАКС” на підставі акту від 30.03.2007р.

З довідки Управління держкомзему у м.Одеса №2982 від 22.02.2011р. вбачається, що у період з 2007р. по 2011р. Приватне підприємство „ЄВРОТАКС” своєчасно та у повному обсязі сплачував земельний податок.

15.08.2010р. між Приватним підприємством „ЄВРОТАКС” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСКЛО" (орендар) укладено договір №15/08-10 оренди нежитлових приміщень, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення під склад, загальною площею 57кв.м за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е”, виключно з метою, визначеною цим договором. Використання орендуємого приміщення не за прямим призначенням без письмової згоди орендодавця не допускається.

Зазначений договір набуває чинності з 15.08.2010р. та діє до 15.08.2011р.

На протязі 2010р. позивачем були проведені певні будівельні роботи та за висновком №006/2011 будівельно-технічного екпертного дослідження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, буд.37 „Е”, виготовленого експертом Митниковим Г.П. (свідоцтво Міністерства юстиції України №1389 від 18.12.2009р. на право проведення будівельно технічних експертиз), обстежувані нежитлові приміщення під літерою „Б” та „В”, відповідають вимогам ДБН, у тому числі будівельним, санітарним та пожежним вимогам, відповідно, пригодні до подальшої експлуатації, при реконструкції не було допущено порушення прав та інтересів третіх осіб.

Позивач вважає, що у звязку з тим, що саме ним та за власні кошти були здійснені будівельні роботи, внаслідок чого створені нові обєкти нерухомості, саме він є власником обєкту нерухомості, адже право власності на новозбудоване майно виникає після закінчення його будівництва. Враховуючи не визнання відповідачем права власності позивача на вищезазначені обєкти нерухомості останній звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст.16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Зазначене кореспондується з ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно ст.41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідачі в супереч названим нормам закону створили реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні ним своїх прав на реконструйоване майно.

Згідно зі ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений приписами норми ст.317 цього ж кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ч.1, 3 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Отже, позивач мав повне право здійснити реконструкцію належного йому на праві власності нерухомого майна.

Згідно Висновку №006/2011 будівельно-технічного екпертного дослідження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, буд.37 „Е”, виготовленого експертом Митниковим Г.П. (свідоцтво Міністерства юстиції України №1389 від 18.12.2009р. на право проведення будівельно технічних експертиз), обстежувані нежитлові приміщення під літерою „Б” та „В”, відповідають вимогам ДБН, у тому числі будівельним, санітарним та пожежним вимогам, відповідно, пригодні до подальшої експлуатації. З матеріалів справи не вбачається, що при будівництві адміністративної будівлі під літ. „Б”, загальною площею 119кв.м та диспетчерської під літ. „В”, загальною площею 28,9кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, буд.37 „Е”, було допущено порушення прав та інтересів третіх осіб, що не було доведено суду й відповідачем.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі. Згідно ст.144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обовязки субєкта господарювання можуть виникати внаслідок створення майна з підстав не заборонених законом.

Поряд з цим, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами від 02.05.2011р. та від 12.05.2011р. про припинення з боку відповідача дій, що порушують право позивача як власника нерухомого майна, проте на вказані листи та усунення перешкод у користуванні своїм майном позивач не отримав від відповідача відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, технічного паспорту на нежитлові будівлі розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, буд.37 „Е”, висновку №006/2011 будівельно-технічного екпертного дослідження нежитлових приміщень, та не спростовано відповідачем, нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, буд.37 „Е”, а саме: адміністративну будівлю позначену під літерою „Б”, загальною площею 119кв.м, диспетчерську призначену під літерою „В”, загальною площею 28,9кв.м, приміщення складу позначене під літерою „А-1”, загальною площею 497кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е” є самостійно побудованими позивачем. Враховуючи вищевикладене, наведені норми матеріального права, заявлена позивачем вимога щодо визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна загальною площею 644,9кв.м, а саме: адміністративну будівлю позначену під літерою „Б”, загальною площею 119кв.м, диспетчерську призначену під літерою „В”, загальною площею 28,9кв.м, приміщення складу позначене під літерою „А-1”, загальною площею 497кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е”, а також щодо зобовязання відповідача в особі його працівників усунути перешкоди співробітникам приватного підприємства „ЄВРОТАКС” щодо проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е”, підлягають задоволенню.

Водночас позивачем заявлено вимогу щодо скасування державної реєстрації за реєстраційним №16625491 від 14.03.2007р., номер запису 689 в книзі: 62неж-5 на нерухоме майно виробничо-складське приміщення під №37 „Е” по вулиці Промисловій в місті Одесі, загальною площею 497кв.м, належне власнику Приватному підприємству „ЄВРОТАКС”.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7\5 від 07.02.2002р. реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Згідно Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відповідна державна реєстрація офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Відповідно до п.5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація обєктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження. Позов, це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

При цьому, частиною 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства та організації, які звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно з встановленою підвідомчістю.

Проте позивачем як в позові так і в уточнені до нього з огляду на приписи ст.1 ГПК України не визначено особи, до якої ним заявлено вимогу щодо скасування державної реєстрації на нерухоме майно за реєстраційним №16625491 від 14.03.2007р., номер запису 689 в книзі: 62неж-5 на нерухоме майно виробничо-складське приміщення під №37 „Е” по вулиці Промисловій в місті Одесі, загальною площею 497кв.м, належне позивачу, тоді як відповідач не є органом який здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно чи скасовує їх у розумінні приписів п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7\5 від 07.02.2002р., у звязку з чим у задоволені вказаних позовних вимог слід відмовити.

До того ж, за статтею 12 цього Кодексу господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають, зокрема, при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Отже, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; до сфери господарських відносин включаються також організаційно-господарські відносини, під якими розуміються відносини, що складаються між субєктами господарювання та субєктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Перелік спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів визначено частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до статті 3 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір, а тому органи бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості є субєктом владних повноважень в правовідносин щодо зобовязання скасувати державну реєстрацію а спори є адміністративними.

Враховуючи вищевикладене, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, слід визнати за позивачем право власності на обєкти нерухомості, загальною площею 644,9кв.м, а саме: адміністративну будівлю позначену під літерою „Б”, загальною площею 119кв.м, диспетчерську позначену під літерою „В”, загальною площею 28,9кв.м, приміщення складу позначене під літерою „А-1”, загальною площею 497кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е”, та відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Щодо заявленої вимоги про зобовязання відповідача в особі його працівників усунути перешкоди співробітникам приватного підприємства „ЄВРОТАКС” щодо проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е”, слід зазначити наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішення про охорону обєкту оренди власними силами було прийнято внаслідок крадіжок та пошкодження належного відповідачу майна. Станом на дату розгляду справи усі непорозуміння щодо охорони обєкту оренди та вільного проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е” сторонами врегульовані, що не заперечувалось позивачем в судовому засіданні.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004р., що регулює відносини, повязані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 ЦПК України у резолютивній частині визнано право власності на обєкт нерухомості за конкретним субєктом.

Керуючись п.11 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Приватним підприємством "ЄВРОТАКС" (65045, м.Одеса, вул.Успенська, б.99; код 20963350) право власності на об'єкти нерухомого майна загальною площею 644,9кв.м, а саме: адміністративну будівлю позначену під літерою „Б”, загальною площею 119кв.м, диспетчерську позначену під літерою „В”, загальною площею 28,9кв.м, приміщення складу позначене під літерою „А-1”, загальною площею 497кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е”.

3. В решті позові відмовити.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про зобовязання відповідача в особі його працівників усунути перешкоди співробітникам приватного підприємства „ЄВРОТАКС” щодо проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е” припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Повний текст рішення складено 10.08.2011р.