Рішення № 17855620, 21.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2011 р. Справа № 5016/1078/2011(13/65)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 18.02.2011 р. № 03

(представник відповідача, повідомлений належним чином про день та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, причини неявки суду невідомі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Інтер-Метиз”,

51931, вул. Широка, 99, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “Українська південна компанія”,

54050, вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю “Інтер-Метиз” (надалі ТДВ “Інтер-Метиз”), яке є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу “Інтер-Метиз” (надалі АТЗТ “Інтер-Метиз”), звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “Українська південна компанія” (надалі ТОВ ВКП “Українська південна компанія”) заборгованості, у звязку з невиконанням останнім грошового зобовязання за укладеним з АТЗТ “Інтер-Метиз” договором від 15.01.2008 р. № 01 на поставку метизної продукції, в загальній сумі 123289 грн. 25 коп., із якої 86205 грн. 13 коп. - основний борг; 24697 грн. 75 коп. сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 6625 грн. 99 коп. пеня, а також про стягнення на відшкодування судових витрат грошових коштів у сумі 1232 грн. 90 коп. на оплату державним митом позовної заяви та в сумі 236 грн. на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

За такими позовними вимогами ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2011 р. порушено провадження в даній справі.

Заявою від 16.05.2011 р. позовні вимоги про стягнення пені, у звязку з приведенням розрахунку її суми у відповідність до вимог ч.6 ст.232 ГПК України, збільшені з 6625 грн. 99 коп. до 13176 грн. 43 коп., та збільшені позовні вимоги про стягнення загальної суми заборгованості з 123289 грн. 25 коп. до 129832 грн. 62 коп.

Заявою від 21.07.2011 р. позовні вимоги зменшені на суму вимоги про стягнення основного боргу, а саме, на суму 86205 грн. 13 коп., у звязку із її добровільною сплатою відповідачем у ході розгляду справи. Згідно цієї заяви позивач просить стягнути з ТОВ ВКП “Українська південна компанія” заборгованість, у звязку з невиконанням грошового зобовязання за договором поставки, в загальній сумі 43627 грн. 49 коп., із якої 24697 грн. 75 коп. сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 5753 грн. 31 коп. три відсотка річних від простроченої суми основного боргу; 13176 грн. 43 коп. пеня, а також стягнути на погашення судових витрат грошові кошти в сумі 1298 грн. 33 коп. на оплату державним митом позовної заяви та в сумі 236 грн. на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Такі вимоги представник позивача підтримав у судовому засіданні повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

За такими вимогами суд вирішує спір у даній справі.

У судові засідання при розгляді спору представник ТОВ ВКП “Українська південна компанія”, останнє повідомлене належним чином про день та місце розгляду справи, не зявлявся, про причини його неявки суду не повідомлено, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву залишені без виконання, у звязку з чим суд, на підставі ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви від 21.07.2011 р., суд визнає обґрунтованими.

Так, на виконання договору від 15.01.2008 р. № 01, укладеного між ТОВ ВКП “Українська південна компанія” та попередником позивача, останній поставив метизну продукцію на загальну суму 117696 грн. 50 коп., а саме, проволоку в асортименті за накладною від 21.11.2008 р. № 343 та податковою накладною від 21.11.2010 р., котру повноважний представник ТОВ ВКП “Українська південна компанія” прийняв за довіреністю від 20.11.2008 р. серії ЯПК № 378550.

За умовами укладеного сторонами договору відповідач повинен був оплатити повну вартість поставленої продукції з відстрочкою платежу на 10 банківських днів (п.3.2 договору), проте, здійснював оплату вартості поставленої продукції на свій розсуд частинами до звернення ТДВ “Інтер-Метиз” з позовною заявою до господарського суду в загальній сумі 31491 грн. 37 коп., а решту вартості в сумі 86205 грн. 13 коп. - у ході розгляду даної справи судом.

Здійснення таким чином оплати вартості поставленої за укладеним сторонами договором продукції підтверджується поданими позивачем банківськими документами - відповідними звітами по рахунку позивача, згідно яких ТОВ ВКП “Українська південна компанія” перераховано грошові кошти 12.02.2009 р. за платіжним документом № 1441 у сумі 10000 грн.; 24.07.2009 р. за платіжним документом № 1749 у сумі 5000 грн.; 6, 11, 14 та 18 серпня 2009 року за платіжними документами відповідно №№ 1767, 1769, 1776, 1781 у загальній сумі 6500 грн.; 7 та 25 вересня 2009 року за платіжними документами відповідно №№ 1810, 1827 у загальній сумі 4000 грн.; 7 та 10 жовтня 2009 року за платіжними документами відповідно №№ 1860, 1865 у загальній сумі 3000 грн.; 20.04.2010 р. за платіжним документом № 138 у сумі 1500 грн.; 26.12.2008 р. за платіжним документом № 1357, із котрих 1491 грн. 37 коп. зараховано в оплату поставленої продукції, а також поданим позивачем платіжним дорученням від 04.07.2011 р. №99 на суму 86205 грн. 37 коп.

Отже, ТОВ ВКП “Українська південна компанія”, вчинивши прострочення оплати отриманої продукції, неналежно виконувало грошові зобовязання за укладеним договором поставки.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Сторони у п.4.2 договору поставки визначили, що у разі прострочення оплати вартості продукції покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки, визначної Нацбанком України (надалі НБУ), за кожний день прострочення.

Такі умови договору щодо відповідальності покупця узгоджується із положеннями Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, згідно котрого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (ст.ст.1,3 Закону).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з ТОВ ВКП “Українська південна компанія” грошових коштів за порушення грошового зобовязання в сумі 13176 грн. 43 коп. пені; в сумі 5753 грн. 31 коп. три відсотка річних від простроченої суми основного боргу; в сумі 24697 грн. 75 коп. сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 43627 грн. 49 коп., розрахунок котрих суд визнає правильним.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки ТОВ ВКП “Українська південна компанія” основний борг сплачено в ході розгляду справи, то суд визначає розмір відшкодування витрат на оплату позовної заяви державним митом, виходячи із загальної суми державного мита 1298 грн. 33 коп., сплаченої позивачем при зверненні до господарського суду з позовною заявою в сумі 1232 грн. 90 коп. за платіжним дорученням від 25.03.2011 р. № 82, та при зверненні до господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог від 16.05.2011 р. в сумі 65 грн. 43 коп. за платіжним дорученням від 18.05.2011 р. № 132.

У судовому засіданні 21 липня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю “Інтер-Метиз” задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Інтер-Метиз”, 51931, вул. Широка, 99, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 21871845, з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “Українська південна компанія”, 54052, Заводська площа, 7, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 31268392, грошові кошти в загальній сумі 43627 грн. 49 коп., із них 24697 (двадцять чотири тисячі шістсот девяносто сім) грн. 75 коп. сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 5753 (пять тисяч сімсот пятдесят три) грн. 31 коп. три відсотка річних від простроченої суми основного боргу; 13176 (тринадцять тисяч сто сімдесят шість) грн. 43 коп. пеня, а також грошові кошти на погашення витрат з оплати державним митом позовної заяви в сумі 1298 (одна тисяча двісті девяносто вісім) грн. 33 коп. та витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 22.08.2011 р.

Суддя Ю.М. Коваль