Рішення № 17855295, 08.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2011 р. Справа № 6/129/10

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

за участю представників

від позивача за первісним позовом, представник не зявився;

від відповідача за первісним позовом, ОСОБА_1, довіреність б/№ від 04.06.2010 р.;

В судовому засіданні приймає участь прокурор Чуйков К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 6/129/10

За позовом: Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Штрассе”, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 14.

про: розірвання договору оренди землі та зобовязання повернути земельну ділянку

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Штрассе”, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 14.

До відповідача: Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

про: тлумачення договору.

За участю прокуратури Миколаївської області, м.Миколаїв, вул. Спаська,28,-

ВСТАНОВИВ:

Миколаївська міська рада звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Штрассе ” про розірвання договору оренди землі та зобовязання повернути земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2010р. було обєднано справи № 6/73/10 та 6/129/10 у спільне провадження зі справою № 6/129/10, у звязку з тим, що предмети розгляду вказаних справ повязані між собою та стосуються правової оцінки договору оренди землі від 23.10.2001 року № 773.

Рішенням господарського суду від 01.11.2010 року позов Миколаївської міської ради було задоволено та розірвано договір оренди, а в позові ТОВ «Штрассе»про тлумачення змісту додаткової угоди таким чином, що її умови дозволяють використовувати земельну ділянку для обслуговування ринку, відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 р. вказане рішення було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2011 р. вказані рішення та постанову було скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

На підставі автоматизованої системи документообігу суду, справу № 6/129/10 передано судді Ковалю С.М. для розгляду та вирішення по суті.

Ухвалою суду від 31.03.2010р. справу № 6/129/10 було прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 21.04.2011р.

В ході розгляду справи Миколаївська міська рада підтримала позовні вимоги та заперечувала проти позову ТОВ «Штрассе»в повному обсязі. ТОВ «Штрассе» позовні вимоги Миколаївської міської ради не визнав та просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до та ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, а саме відмова в задоволенні позову ТОВ «Штрассе»з посиланням на відсутність у законодавстві такого способу захисту свого права, як тлумачення угод; клопотання про застосування строків позовної давності щодо позову Миколаївської міськради було залишено без розгляду; відсутня оцінка наявній в матеріалах справи постанови прокуратури Заводського району м. Миколаєва від 23.09.05 про припинення кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

Вивчивши матеріали справи,суд дійшов наступного висновку.

18.10.2001р. між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та МП „Штрассе” (Орендар) укладено договір оренди землі (Договір), за умовами якого на підставі рішення від 28.09.2001р. № 34/13 Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування на умовах оренди терміном на 10 років з дати прийняття названого рішення земельну ділянку загальною площею 2160 кв.м. як землі транспорту для обслуговування автостоянки по вул. Червоних Майовщиків, 14 ріг вул. Індустріальної.

28.01.2004р. відповідно до протоколу № 1 зборами учасників прийнято рішення про створення ТОВ „Штрассе” та затверджено його Статут, п.1.1 якого передбачено, що ТОВ „Штрассе” є повним правонаступником МП „Штрассе”.

Після цього між Орендодавцем та Орендарем за Договором у вставленому порядку укладено додаткову угоду до нього, зареєстровану в книзі записів договорів оренди 12.09.2005р. за № 33-05 про внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати, терміну та порядку її перерахування в звязку з використанням земельної ділянки з 01.10.2003р. в комерційних цілях.

Як вбачається із рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2008р. та Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р. по справі № 11/334/08 в період з 01.10.2003р. до 12.09.2005р. ТОВ „Штрассе” по вул. Червоних Майовщиків, 14 самовільно без дотримання встановленого порядку забудови здійснило самочинне будівництво торгівельних павільйонів та кафе.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.12.2008р. по справі 11/334/08, залишеного без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р. ТОВ „Штрассе” відмовлено в позові про визнання права власності на самочинно збудовані приміщення.

В 2009 році Миколаївська міська рада звернулась до суду з позовом до ТОВ „Штрассе” про зов'язання використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно договору оренди землі від 23.10.2001р. № 773 та знесення за власний рахунок самовільно збудованих торгівельних павільйонів та кафе по вул. Червоних Майовщиків, 14, за даним позовом було порушено провадження.

В ході розгляду вищезазначеної справи № 4/56/09 було встановлено, що самовільно зведені споруди на спірній земельній ділянці, перешкоджають реалізації генерального плану міста, а саме: трасування транспортної магістралі через спірну земельну ділянку. Позивач, як власник земельної ділянки, заперечував проти знаходження на ній самочинно збудованих споруд.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.07.2009р. та Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. по справі № 4/56/09 ТОВ „Штрассе” зобов'язано використовувати земельну ділянку, пл. 2160 кв.м по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної за цільовим призначенням згідно договору оренди землі № 773 від 23.10.2001р. та зобов'язано знести за власний рахунок самовільно збудовані торгівельні павільйони (літ. Д-1), загальною площею 275,3кв.м, основаною площею 266,4 кв.м та кафе (літ. З-1), площею забудови 207,0 кв.м, загальною площею 201,9 кв.м основною площею 180,1 кв.м по. вул. Червоних Майовищиків, 14 ріг вул. Індустріальної.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішення господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, незалежно від того, якою стороною була особа в кожній із справ.

Статтею 24 Закону «Про оренду землі»передбачено, що орендодавець має право вимагати використовувати земельну ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, але ТОВ „Штрассе” свої обов'язки за Договором оренди землі не виконує і не використовує спірну земельну ділянку за цільовим призначенням.

Згідно з п.4.1 Договору оренди землі від 23.10.2001 року за № 773 земельна ділянка передавалась товариству для обслуговування автостоянки та згідно п. 4.2. договору орендар мав обовязком використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Пунктом 10.1 спірного договору також встановлено,що у випадку нецільового використання орендодавець вилучає земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 32, 34 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору. У разі розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Слід зазначити, що постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.09.2005 р. було встановлено, що ТОВ «Штрассе» використовує спірну земельну ділянку не за цільовим призначенням під автостоянку, а для обслуговування ринку, тобто в комерційних цілях, тобто можна зробити висновок, що даним документом було зафіксовано факт нецільового використання земельної ділянки. Також зафіксовано пояснення директора ТОВ «Штрассе», який лише висловив свою думку з приводу причин укладення додаткової угоди. Разом з тим, жодна компетентна посадова особа Миколаївської міської ради не надала пояснень у зв'язку з чим було укладено додаткову угоду від 12.09.05 № 33-05 до основного договору оренди спірної земельної ділянки.

Посилання ТОВ «Штрассе»на преамбулу додаткової угоди від 12.09.05 № 33-05 до основного договору оренди спірної земельної ділянки є безпідставним доводом щодо зміни цільового призначення використання земельної ділянки, оскільки додатковою угодою цільове призначення землі не було змінено і лише стосується розміру орендної плати.

Миколаївська міська рада не приймала рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, як того вимагає ст. 20 Земельного кодексу України.

Частиною п'ятою ст. 415 ЦК України визначено, що землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. Статтею 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням (п. а).

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено порядок встановлення та зміни цільового призначення земель. Частиною першою вказаної статті встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування. В матеріалах справи відсутні відповідні рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки,а тому преамбулу додаткової угоди не можна трактувати як зміну цільового призначення земельної ділянки з 01.10.2003 р., а лише відповідну збільшену орендну плати у звязку із неправомірним використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням (обслуговування ринку).

Стосовно клопотання ТОВ «Штрассе»щодо застосування строків позовної давності,то слід зазначити наступне.

Приписи ст.ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, Миколаївська міська рада, як орган місцевого самоврядування територіальної громади міста Миколаєва, є суб'єктом права власності на землю в межах території громади міста, зокрема земельної ділянки площею 2160 кв.м по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, яка кореспондується з загальним правилом визначеним ст. 391 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В даному випадку Миколаївська міська рада захищає порушене право через заявлення по суті негаторного позову про усунення перешкод в реалізації повноважень власника земельної ділянки.

Цей спосіб захисту являє собою вимогу власника (або титульного володільця) усунути порушення у здійсненні його права, які не пов'язані з позбавленням володіння майном.

Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має свою річ у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно її використовувати або розпоряджатися нею.

Тому твердження ТОВ«Штрассе», що до нього предявлено віндикаційний позов, є помилковим, оскільки такий спосіб захисту застосовують тоді, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснювати, оскільки річ вибула із його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи.

Перешкоди у здійсненні повноважень Миколаївської міської ради, як власника, з боку ТОВ «Штрассе»полягають у тому, що в порушення діючого законодавства, в т.ч. ст.ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі»та умов п. 4.1. Договору, ТОВ «Штрассе»використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням згідно з Договором (за яким земельна ділянка надана для обслуговування автостоянки), а для обслуговування ринку, розміщення інфраструктури останнього у вигляді торгівельних павільйонів та кафе.

Тому, підставою для даного негаторного позову є здійснення ТОВ «Штрассе»зазначених порушень законодавства, договору, що в свою чергу об'єктивно порушує права власника земельної ділянки - Миколаївської міської ради. При цьому даний позов спрямований на усунення вказаних порушень, які тривають у часі та мають місце на день звернення з позовом до суду, оскільки ТОВ «Штрассе»і по сьогоднішній день продовжує використовувати надану земельну ділянку для обслуговування ринку, торгівельних павільйонів та кафе.

Таким чином, Миколаївська міська рада даним позовом намагається усунути перешкоди в реалізації правомочностей власника землі шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.10.01 № 773 та повернення земельної ділянки площею 2160 кв.м по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної на умовах, визначених договором оренди землі від 23.10.01 № 773, тим самим припинивши подальше порушення умов п. 4.1. Договору з боку Відповідача. Адже повернення земельної ділянки не можливе без розірвання договору оренди землі.

А відтак, позовна давність до відповідних вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки відповідно до п. 7 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.01 № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»- власник може звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння (негаторний позов). Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними. Позовна давність до відповідних вимог не застосовується, оскільки правопорушення триває у часі. Якщо ж на момент подання позову воно припинилося, то підстав для задоволення позову немає.

Щодо позовної заяви ТОВ «Штрассе»про тлумачення Додаткової угоди від 12.09.2005р. за № 33-05 до Договору оренди землі від 23.10.2001р. № 773, як таке, що у ТОВ "Штрассе" виникло право використовувати спірну земельну ділянку, площею 216,0 кв.м для обслуговування інфраструктури ринку в т.ч. торгівельних павільйонів і кафе, а також розтлумачити положення додаткової угоди ( а.с.48 т. ІІ) наступним чином: «У звязку зі зміною цільового використання земельної ділянки з 1.14. «Землі населених пунктів. Транспорту»на 1.11.4 «Землі населених пунктів. Комерційного використання. Ринкової інфраструктури»з 01.10.03…»замість первісного варіанту додаткової угоди «У звязку з використанням земельної ділянки з 01.10.03 в комерційних цілях…»то слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в частинах 3, 4 ст. 213 ЦК України, згідно з якими при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Крім того, відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні терміни в окремих пунктах договору.

ТОВ «Штрассе»просить суд здійснити тлумачення додаткової угоди від 12.09.05 № 33-05 до Договору оренди землі від 23.10.01 № 773, що у ТОВ «Штрассе»на підставі цієї угоди та статті 11 Цивільного кодексу України виникло право до закінчення дії основного договору використовувати земельну ділянку загальною площею 2160 кв.м в комерційних цілях для обслуговування інфраструктури ринку, зокрема, торговельних павільйонів і кафе по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної а також розтлумачити положення додаткової угоди ( а.с.48 т. ІІ) наступним чином: «У звязку зі зміною цільового використання земельної ділянки з 1.14. «Землі населених пунктів. Транспорту»на 1.11.4 «Землі населених пунктів. Комерційного використання. Ринкової інфраструктури»з 01.10.03…»замість первісного варіанту додаткової угоди «У звязку з використанням земельної ділянки з 01.10.03 в комерційних цілях…»

Але слід зазначити, що пунктом 4.1. Договору оренди землі від 23.10.01 № 773 чітко визначено цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування автостоянки.

Положення ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України визначає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування.

Рішення Миколаївської міської ради відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не приймалось. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Миколаївською міською радою рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки щодо зміни її цільового призначення та внесення змін до договору.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотною умовою договору оренди землі є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Відповідач за позовом про тлумачення угоди зазначав, що зі змісту позовної вимоги ТОВ «Штрассе»щодо тлумачення додаткової угоди від 12.09.05 № 33-05 до Договору оренди землі від 23.10.01 № 773 вбачається порушення питання про зміну істотної умови договору оренди землі - цільового призначення земельної ділянки з обслуговування автостоянки на обслуговування інфраструктури ринку, зокрема, торговельних павільйонів і кафе, а не про тлумачення змісту договору та вважає, що ТОВ «Штрассе»намагається спонукати суд фактично змінити встановлений законом порядок зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності Миколаївської міської ради.

Таким чином,враховуючи наведене,суд вважає за можливе розтлумачити зміст додаткової угоди до спірного договору як такий, що сторони збільшили орендну плату за договором оренди землі від 23.10.01 № 773 в комерційних цілях для обслуговування автостоянки,оскільки зміни щодо цільового призначення земельної ділянки з обслуговування автостоянки на обслуговування інфраструктури ринку, зокрема, торговельних павільйонів і кафе до спірного договору не вносились та відповідне рішення згідно ст.20 Земельного кодексу України не приймалося.

Таким чином в задоволенні позовних вимог ТОВ «Штрассе»про тлумачення спірної додаткової угоди до договору оренди землі від 23.10.01 р. за № 773, як таке, що у ТОВ «Штрассе»на підставі цієї угоди та статті 11 Цивільного кодексу України виникло право до закінчення дії основного договору використовувати земельну ділянку загальною площею 2160 кв.м в комерційних цілях для обслуговування інфраструктури ринку, зокрема, торговельних павільйонів і кафе по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної, а також розтлумачити положення додаткової угоди ( а.с.48 т. ІІ) наступним чином: «У звязку зі зміною цільового використання земельної ділянки з 1.14. «Землі населених пунктів. Транспорту» на 1.11.4 «Землі населених пунктів. Комерційного використання. Ринкової інфраструктури»з 01.10.03…»замість первісного варіанту додаткової угоди «У звязку з використанням земельної ділянки з 01.10.03 в комерційних цілях…»- відмовити.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Миколаївської міської ради задовольнити.

2.Розірвати договір оренди землі від 23.01.2001р. №773, укладений між Миколаївською міською радою та МП “Штрассе”(реорганізоване в ТОВ “Штрассе”) на право оренди земельної ділянки площею 2160 кв.м. для обслуговування автостоянки по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної.

3.Зобовязати ТОВ “Штрассе”(54058, м.Миколаїв, вул.Червоних Майовщиків,14, код ЄДРОПУ 13842522) повернути Миколаївській міській раді (54027, м. Миколаїв вул. Адміральська, 20, код ЄДРОПУ 26565573) земельну ділянку площею 2160 кв.м. для обслуговування автостоянки по вул.Червоних Майовщиків ріг вул.Індустріальної на умовах, визначених договором оренди землі від 23.01.2001р. №773.

4.В задоволенні позовних вимог ТОВ «Штрассе» про тлумачення спірної додаткової угоди до договору оренди землі від 23.10.01 р. за № 773, як таке, що у ТОВ «Штрассе»на підставі цієї угоди та статті 11 Цивільного кодексу України виникло право до закінчення дії основного договору використовувати земельну ділянку загальною площею 2160 кв.м в комерційних цілях для обслуговування інфраструктури ринку, зокрема, торговельних павільйонів і кафе по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної та що у звязку зі зміною цільового використання земельної ділянки з 1.14. «Землі населених пунктів. Транспорту»на 1.11.4 «Землі населених пунктів. Комерційного використання. Ринкової інфраструктури» з 01.10.03…»в договір внести наступні зміни…»- відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 13.07.2011 року.

Суддя С.М.Коваль