Ухвала суду № 17855181, 11.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"11" липня 2011 р.Справа № 5016/1873/2011(4/80) Позивач Державне підприємство “ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН”,

вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Державна податкова адміністрація у Миколаївській області,

вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54009

Відповідач Приватне підприємство “МОРСЬКЕ АГЕНСТВО-НІКА”,

пр-т Леніна, 166, кв. 45, м. Миколаїв, 54003

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1. довіреність № 49 від 18.04.11р.

Від відповідача - ОСОБА_2. довіреність від 04.07.11р.,

ОСОБА_3 довіреність від 04.07.11р.

Від третьої особи - ОСОБА_4 довіреність № 2061/10/10-112 від 02.09.10р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості з канального збору в сумі 13315,78 дол. США та 13217,90 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов і просить стягнути з відповідача заборгованості з канального збору в сумі 13315,78 дол. США та 13217,90 грн., посилаючись на те, що виставлені ним рахунки в січні-лютому 2011р. на загальну суму 186272 дол. США та 152194,87 грн. оплачені частково в сумі 172956,49 дол. США та 138976,97 грн., що фактично є несплачене ПДВ. Позов обґрунтовано правомірністю оподаткування нарахованого позивачем канального збору податком на додану вартість та ст.ст. 185, 186, 188, 197 Податкового Кодексу України.

Відповідач надав відзив, яким позов не визнав, заявив клопотання про припинення провадження у справі, у звязку з тим, що спір не відноситься до компетенції господарських судів.

Третя особа надала пояснення щодо порядку оподаткування визначених в позові операцій.

Розглянувши матеріали справи, надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в господарських судах України з огляду на наступне:

Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ст.ст. 1, 3 Господарського Кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання,та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів і т.і.

Проте, предметом спору є стягнення суми податку та правомірність нарахування позивачем податку на додану вартість.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податки зборів (обов'язкових платежів), а також проведення відповідних перевірок встановлення фактів порушення податкового законодавства відноситься до компетенції податкових органів.

У даному позові спірна сума є сумою податку на додану вартість, яка не перерахована відповідачем позивачу.

Порядок нарахування, сплати і повернення податків регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів і вирішуються в порядку адміністративного судочинства (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.11.10р. по справі № 19/18, від 16.05.11р. по справі № 10/7).

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне провадження у справі припинити, судові витрати повернути позивачеві.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 49, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Повернути державному підприємству “ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН” (вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, код 25374003) державне мито в сумі 133,16 дол. США, перераховане за платіжним дорученням в іноземній валюті № 72 від 06.06.11р. та в сумі 132,18 грн. - за платіжним дорученням № 4718 від 06.06.11р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перераховані за платіжним дорученням № 4719 від 06.06.11р., відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.1993р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов`язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів”.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 93 ГПК України протягом пяти днів з дня її оголошення.

СуддяТ.М.Дубова